16.1 Об'єктний інфінітивний комплекс

THE OBJECTIVE infinitive complex

У реченні І like Helen to sing this song (Мені подобається, як Олена співає цю пісню) інфінітив to sing виражає дію, яку виконує особа, позначена іменником, що стоїть перед інфінітивом – Helen, тобто інфінітив відноситься до іменника, що стоїть перед ним, як присудок до підмета. Отже, Helen to sing являє собою єдине ціле, або синтаксичний комплекс. У реченні цей комплекс виконує роль складного додатка, оскільки на запитання What do I like? відповідь має бути не Helen, a Helen to sing – як Олена співає.

Саме тому, що такий комплекс має у своєму складі інфінітив і вживається в функції додатка (object), він називається об'єктним інфінітивним комплексом (Objective Infinitive Complex).

Першою частиною цього комплексу може бути не тільки іменник, як у наведеному реченні, а й особовий займенник в об'єктному відмінку:

І like her to sing.

Мені подобається, як вона співає.

Отже, об'єктний інфінітивний комплекс складається з двох частин. Перша частина комплексу – іменник у загальному відмінку або особовий займенник в об'єктному відмінку. Друга частина комплексу – інфінітив, що виражає дію, яку виконує або якої зазнає особа або предмет, позначений іменником чи займенником, що стоїть перед інфінітивом.

На українську мову об'єктний інфінітивний комплекс перекладається здебільшого підрядним додатковим реченням. Перша частина комплексу – іменник чи займенник – відповідає підмету підрядного речення, а друга частина – інфінітив – присудку.

16.1.1 Вживання об'єктного інфінітивного комплексу

Об'єктний інфінітивний комплекс вживається не після будь-якого дієслова, а лише після певних груп дієслів.

1. Об'єктний інфінітивний комплекс вживається після дієслів, що виражають сприймання за допомогою органів чуття: to see бачити; to hear чути; to feel почувати; to watch, to observe спостерігати; to notice помічати. Після цих дієслів інфінітив у об'єктному інфінітивному комплексі вживається без частки to:

She saw Mary cry.	Вона побачила, що Мері плаче.
Suddenly I heard her call my name.	Раптом я почув, що вона назвала моє ім'я.
They all watched him walk up the hill.	Вони всі спостерігали, як він сходив на пагорб.

2. Об'єктний інфінітивний комплекс вживається після дієслів, що виражають бажання, намір, почуття: to want хотіти; to wish, to desire бажати; to like любити, подобатися; to dislike не любити, не подобатися; to hate ненавидіти; to intend мати намір; should/would like хотів би та ін.:

She wanted them to read that book.	Вона хотіла, щоб вони прочитали цю книжку.
Не intended me to go with him to the theatre.	Він хотів, щоб я пішов з ним до театру.

3. Об'єктний інфінітивний комплекс вживається після дієслів, що виражають думку (погляд), припущення, сподівання: to consider, to believe вважати; to think думати; to find знаходити; to know знати; to expect сподіватися; to suppose припускати та ін. Після дієслів цієї групи (крім to expect) найчастіше вживається інфінітив дієслова to be:

We consider him to be the best pupil of our school.	Ми вважаємо його найкращим учнем нашої школи.
Не expected her to return.	Він сподівався, що вона повернеться.

4. Об'єктний інфінітивний комплекс вживається після дієслів, що виражають наказ, прохання, дозвіл, пораду. примус: to order наказувати; to ask, to request просити; to allow, to permit дозволяти, to advise, to recommend радити, рекомендувати; to cause, to force, to make примушувати; to let веліти, дозволяти. Після дієслів to make i to let інфінітив вживається без частки to:

We made George work.	Ми примусили Джорджа працювати.
Nick's father ordered some water to be put on the stove.	Батько Ніка наказав поставити води на плитку.
The teacher allowed us to use dictionaries.	Учитель дозволив нам користува-тися словниками.