It's her, I am sure. (Bronte) Це вона, я певна.

6.2 Присвійні займенники

В англійській мові присвійні займенники мають дві форми: залежну (conjoint) і незалежну (absolute).

Залежна форма	Незалежна форма	Українські відповідники
my	mine	мій, моя, моє, мої
his	his	його (чоловічий рід)
her	hers	її
its	-	його (середній рід), її
our	ours	наш, наша, наше, наші
your	yours	ваш, ваша, ваше, ваші твій, твоя, твоє, твої
their	theirs	їхній, їхня, їхнє, їхні

Присвійні займенники в залежній формі вживаються перед іменниками в ролі означення: my address моя адреса; his name його ім'я; its windows його вікна (напр., будинку); our school наша школа; your coat твоє (ваше) пальто; their house їхній будинок.

6.3 Зворотні займенники

Зворотні займенники утворюються додаванням закінчення -self (в однині) і -selves (у множині) до присвійних займенників my, your, our, особових займенників у об'єктному відмінку him, her, it, them та неозначеного займенника one: myself, yourself, himself, herself, itself, ourselves, yourselves, themselves, oneself.

Наголос у зворотних займенниках падає на -self, -selves.

Деякі дієслова зі зворотними займенниками перекладаються на українську мову зворотними дієсловами з часткою -ся (-сь):

І dressed myself. Я одяглася.

Часто англійські зворотні займенники відповідають українському зворотному займеннику себе в різних відмінках:

You call yourself a gentleman.	Ви називаєте себе джентльменом.
І told myself that it was true.	Я сказав собі, що це правда.
Не does not like to talk about himself.	Він не любить говорити про себе.

6.4 Вказівні займенники

До вказівних займенників належать: this цей, that той, such такий, the same той самий. Займенники this і that мають форму множини: these ці і those ті.

Займенник this (those) вживається стосовно предметів, що перебувають близько від того, хто говорить, а також тоді, коли йдеться про щось близьке в часі, що належить до теперішнього часу.

Займенник that (those) вживається стосовно предметів, більш віддалених від того, хто говорить, а також тоді, коли йдеться про щось більш віддалене в часі, що належить до минулого або майбутнього часу.

Займенники this і that вживаються як займенники-прикметники у функції означення і як займенники-іменники у функції підмета і додатка:

This watch is dear. (означення)	Цей годинник дорогий.
This is a dear watch. (підмет)	Це дорогий годинник.
If you need a pen, take this.	Якщо тобі потрібна ручка, візьми цю.

В англійській мові, на відміну від української, вказівні займенники у функції підмета узгоджуються в числі з іменною частиною складеного присудка, наприклад:

Це парта. This is a desk.

Це парти. These are desks.

То наш будинок. That is our house.

To наші будинки. Those are our houses.