3 Економічна частина

3.1 Розрахунок капітальних витрат на створення арм фахівця з ведення договорів на машинобудівному підприємстві

Капіталовкладення в створення програмної системи носять одноразовий характер. Капіталовкладення знаходять за формулою (3.1) [18]:

, (3.1)

де К₁– витрати на устаткування, грн.;

К₂– витрати на ліцензійні програмні продукти, грн.;

К₃– витрати на створення програмної системи, грн.

Для придбання одного комп'ютера, на якому використовуватиметься програмний продукт, що розробляється, потрібно витратити 2300 грн.

Але у зв'язку з тим, що дана комп'ютерна техніка не купувалася безпосередньо для даної розробки, то визначимо її залишковувартість через2 роки експлуатації.

Річна норма амортизації складе 15% від вартості техніки:

Витрати на ліцензійні програмні продукти знаходять за формулою (3.2):

, (3.2)

де N_i - кількість одиниць i-го обладнання, необхідного для реалізації ПВ, шт.;

C_i - ціна одиниці i-го обладнання, грн.

Для реалізації ПВ необхідні наступні ліцензійні програмні продукти:

– Borland Delphi 7 (1000 грн.), 1 шт.;

– Microsoft Office 2010 (654 грн.), 1 шт.;

– ОС Microsoft Windows XP (900 грн.), 1 шт.

За формулою 3.2 отримаємо,

К₂ = 1000+654+900 = 2554 грн.

Витрати на створення АРМ знаходяться за формулою (3.3):

, (3.3)

де З₁– витрати праці програмістів-розробників, грн.;

З₂– витрати комп'ютерного часу, грн.;

З₃– непрямі (накладні) витрати, грн.

Витрати праці програмістів знаходять за формулою (3.4):

, (3.4)

де N_k– кількість розробників k-ї професії, чол.

Приймаємо Nk = 1 людина.

r_k– годинна зарплата розробника k-ї професії, грн.;

K_зар– коефіцієнт нарахувань на фонд заробітної плати, долі. Приймаємо K_зар=1,425;

T_k– трудомісткість розробки. Розрахунок трудомісткості розробки для кожного розробника здійснюється за формулою (3.5):

Tk = t_1k+ t_2k+ t_3k + t_4k + t_5k , (3.5)

де t_1k, t_2k, t_3k, t_4k, t_5k – час, витрачений на кожному етапі розробки k-м розробником, година.

Годинна зарплата розробника визначається за формулою (3.6).

, (3.6)

де М_k– місячна зарплата k -го розробника, грн.;

–місячний фонд часу його роботи, година.

Приймаємо:

М_k =2500грн.;

=176 години (22 роб дн.*8 годин).

r_k=2500/176=14,2 грн/год.

Трудомісткість розробки АРМ фахівця з ведення договорів включає час виконання робіт, приведених в таблиці 3.1.

Таблиця 3.1 – Тривалість етапів розробки АРМ фахівця із проектування шпиндельного вузла важкого токарського верстата

Етап	Зміст робіт	Трудоємність, годин
Аналіз вимог	Документування бізнес-процесу «Ведення договорів» на основі SADT.	80
Технічне завдання	Документування аналізу й формалізації вимог до АРМ у вигляді технічного завдання на розробку ПМК для ведення договорів на машинобудівному підприємстві.	100

Продовження таблиці 3.1

Ескізний проект	Попередня розробка проекту ПМК для ведення договорів з використанням UML: діаграми прецедентів, діаграми класів і послідовності.	130
Технічний проект	Реалізація робочої версії ПМК для ведення договорів з реалізацією усіх функцій зазначених у пункті 1.4.4.1 технічного за завдання.	140
Робочий проект	Корегування й доробка програмного забезпечення АРМа для ведення договорів, розробка документації.	150
Впровадження	Розробка заходів щодо впровадження й супроводу АРМа спеціаліста з ведення договорів.	50
Всього		650

Отже, T_k=650 год.

Тоді за формулою 3.4 обчислюємо:

грн.

Після обчислення витрат праці програмістів-розробників треба визначити

час виконання робіт, які дають загальну трудомісткість розробки.

Витрати комп'ютерного часу обчислюються за формулою (3.7) [18]:

З₂ = С_к ·F₀ , (3.7)

де С_k– собівартість комп'ютерної години, грн.;

F₀– витрати комп'ютерного часу на розробку програми, година

Собівартість комп'ютерної години обчислюється за формулою (3.8):

С_К= С_А + С_Е + С_ТО , (3.8)

де С_A– амортизаційні відрахування, грн.;

С_Е– енерговитрати, грн.;

С_ТО– витрати на техобслуговування, грн.

Амортизаційні відрахування визначаються за формулою (3.9):

, (3.9)

де Сi – балансова вартість i-го устаткування, яке використовувалося для створення АРМ, грн.

N_Ai – річна норма амортизації i-го устаткування, долі.

Для комп'ютерної техніки N_A =0,15.

F_{год i} – річний фонд часу роботи i-го устаткування, година.

Приймаємо F_{год 1} =2112 годин (176 годин * 12 місяців) для ПК.

З формули 3.9 отримаємо:

С_А =1661,75*0,15/2112 =0,11грн.

Енерговитрати визначаються за формулою (3.10):

С_Е= Р_Е·С_кВт , (3.10)

де Р_е– витрата електроенергії, споживаної комп'ютером. Р_е=0,75кВт/ч;

С_кВт – вартість 1 кВт/ч електроенергії, грн. С_кВт =0,95грн.

Тоді за формулою 3.10 отримаємо:

С_е =0,75*0,95= 0,71грн.

Витрати на техобслуговування визначаються за формулою (3.11)

С_ТО= r_ТО· l , (3.11)

де r_то – годинна зарплата працівника обслуговуючого обладнання, грн.

Приймаємо r_то =1700/176 =9,65 грн./годину.

Періодичність обслуговування – l, визначається за формулою (3.12):

l= N_то / F_меc , (3.12)

де N_то– кількість обслуговувань устаткування в місяць.

Приймаємо N_то=1.

F_мес– місячний фонд часу роботи устаткування, година.

Приймаємо F_мес= 176годин.

Тоді за формулою (3.12)обчислюємо:

λ=1/176= 0,007.

Застосовуючи формулу 3.11, отримаємо:

С_то =0,007*9,65 = 0,07 грн.

Тоді з формули 3.8 знайдемо:

С_к =С_А +С_е+С_то = 0,11 + 0,71+ 0,07 = 0,89грн.

Таким чином, за формулою 3.7 визначимо:

З₂= С_кF₀= 0,89*650=578,5грн.

Непрямі витрати З₃визначаються за формулою (3.13)

, (3.13)

де С₁– витрати на утримання приміщень, грн.;

С₂– витрати на освітлення, опалювання, охорону і прибирання приміщення, грн..;

C₃– інші витрати (вартість різних матеріалів, використовуваних при розробці проекту, послуги сторонніх організацій і тому подібне), грн.

Площа приміщення складає 30 м², отже, вартість оренди приміщення складає2550грн. (85грн/м²).

С₁– витрати на утримання приміщень складають 2-3.5% від вартості будівлі. С1 =2550*0,02=51 грн.; С₂– витрати на освітлення, опалювання охорону і прибирання приміщень складають 0.2-0.5% від вартості будівлі. С₂=2550*0,004 =10,2грн. C₃– інші витрати (вартість різних матеріалів, використовуваних при розробці проекту, послуги сторонніх організацій і тому подібне) складають 100– 120% від вартості обчислювальної техніки. C₃= 1*1661,75=1661,75 грн.

Тоді, використовуючи формулу (3.13), отримаємо :

З₃=51+10,2+1661,75=1722,95 грн.

Таким чином, за формулою (3.3) розрахуємо витрати на створення ПО:

К₃=13152,75 +578,5+1722,95=15454,2 грн.

Згідно за формулою (3.1) капітальні витрати на виконання і реалізацію ПО складуть:

К= 1661,75+2554 +15454,2 =19669,95 грн.