§ 24. Безсполучникові складні речення

закритої структури

У давньоруській мові більш уживані були безсполучникові

складні речення не відкритої, а закритої структури, тобто такі, що

не могли поширюватися складовими частинами. Зв'язок між

компонентами у них не чіткий, тому їх не можна класифікувати так, як

сполучникові складнопідрядні речення. Якщо брати до уваги не тільки

значення безсполучникових складних речень закритої структури, а й

деякі особливості будови, їх можна поділити на речення типізованої

(з якимись характерними рисами) і речення нетипізованої (без

характерних структурних рис) будови.

Серед безсполучникових складних речень типізованої структури

виділяються насамперед речення з іменниками у першій частині.

Друга частина характеризується тим,'що в ній зазначається, як

називається суб'єкт чи об'єкт першої частини, або просто повторюється

іменник першої частини чи вживається замість нього займенник. Такі

речення О. О. Потебня назвав «паратактичними підрядними реченнями».

Серед них він виділив три підтипи: 1) з дієсловом у другій частині —

Прислалпь человЬка, Иваном-ь зовут-ь; 2) з повторенням іменника у

другій частині, який супроводжується займенником,— Есть печера, из-ь

тоя печери исходить источник-ь; 3) із займенником и, онь у другій

частині — Есть печера, из нея исходить источники1. В. І. Борков-

ський дещо уточнив положення О. О. Потебні, звернувши увагу на те,

що перший підтип може бути й іменний, а в третьому виступають не

тільки займенники и, он-ь, а й т-ь, та, то2. У староукраїнських

пам'ятках перший підтип безсполучникових складних речень виступає

переважно з дієсловами не називання, а іншого змісту, наприклад: Село

Подсичи земянское, пань Служака держить (Оп. зам., 1552, 99); что

една нецнота бЬглая, зовешся Маря Лавріниха, без всякоговстиду...

говориш на Максима Лукяненка (Пир. кн., 1715, 277). Староукраїнські

пам'ятки добре зафіксували другий підтип безсполучникових

складних речень — з повторенням іменників. При цьому іменники могли

виступати без займенників чи разом із ними: Шин-ькованье меду деріз-

1 Див.: Потебня А. А. Из записок по русской грамматике, т. 3. М., 1968,

с. 251 — 257.

2 Див.: БорковскийВ. И. Сравнительно-исторический синтаксис вос-

точнославянских язьїков. Бессоюзньїе сложньїе предложения, сопоставляемьіе со

сложноподчиненньїми. М., 1972, с. 119.

296

жить у двухпь корчмахь, автретей горелку, за ведро горелки береть

по 40 грошей (Оп. зам., 1552, 84); В селе Борисове церковь била з трима

верхи, знесло верхи все (Остр. л., 1633, 245). Поширені були у

староукраїнських пам'ятках також безсполучникові складні речення

третього підтипу — із займенниками без повторюваного іменника,

наприклад: Йвані) Воротньїй, тоть вороти заведаеть, и стережеть (Оп.

зам., 1552, 87)\ 6 село Негрибка, воно на Подоли (О. Негр., XVIII,

421). В новій українській літературній мові більшість підтипів таких

безсполучникових речень замінені сполучниковими і лише третій

підтип зберігся добре.

Безсполучникові складні речення другого типу відзначалися тим,

що в першій половині вживалися предикативні форми, які вимагали

обов'язкового доповнення. У староукраїнських пам'ятках це були

здебільшого перехідні дієслова із значенням мовлення, мислення,

сприймання, наприклад: Куме, слухай: з моих рук щастіе тобе буде

(І. Некр., 1790, 10); Боповідаю(т), головамЬсца шукает-ь (К. 3., 38).

Безсполучникові складні речення третього типу характеризуються

тим, що у другій частині можливе вживання часток тогда, так, то,

ино, які, однак, не завжди наявні. За будовою вони нагадують

складносурядні речення, але значення в них виражається часове, умовне

чи наслідкове. Отже, в цих безсполучникових реченнях, як і в

попередніх, сурядність і підрядність не розчленовується. Наприклад: А тра-

фит ти ся перед паном стояти, тогда сила вражиа не попущает ти

ровно ногами стояти (І. Виш., 1596, 29); Рано сЬешг, рано и пожнешь

(К. 3., 265).

Здавна широко вживалися безсполучникові складні речення не-

типізованої будови. Серед таких складних речень виділяються

насамперед пояснювальні, тобто такі, в яких друга частина містить

мотивуюче чи уточнююче пояснення явищ першої частини, наприклад:

Леч трудно било: барзо заюшили, з обох сторон битьіх, раньїх начи'

ньіли (Лям., 1636,159); На вечюрки не хожу,— не пускає мати (І. Некр.,

1789, 450).

Частину безсполучникових складних речень нетипізованої будови

можна виділити на основі зіставлювально-протиставного значення.

Воно створюється часто за допомогою антонімічних лексем чи

заперечення, наприклад: пан • ивашко • дьдошицкии • имаеть вчистити -

листи • свои. пан. ивашко. дідошицкии. не могль очистити, листовь

своихь (Р., гр., 1413, 83); Колодезь вт> замку почато и поли сажня

вибито ві> скалЬ, водьіне добьіто (Оп. зам., 1552, 600). Такі речення і досі

зберігаються в українській мові поряд із складносурядними

протиставними чи складнопідрядними допустовими.

СКЛАДНОСУРЯДНІ РЕЧЕННЯ