Лінгвістиний аналіз записаного мовлення

Говірка мешканців с. Байрак має ознаки південно-східного наріччя, степового говору.

В обстеженій говірці наявні такі фонетичні риси:

• непослідовне наближення ненаголошених Е до И: се^истра, ме^ині, жаре^ина, купле^ина, роди^елас’, ш’е^истого;

• непослідовність чергувань О, Е з І в закритому / відкритому складі: трошки, война, тьотка, він, коров, пічі;

• пом’яшеність шиплячих: ш’естого, ч’ашеч’ку, ж’из’н’ але картошка, спечемо, трошки, кучку;

• перехід И в І: кіпячонойу, молот’ілка, намоч’іла;

• непослідовний перехід У в О: бомага;

• непослідовність чергувань приголосних: палк’е, драч’к’е, кол’к’е, над’к’е, н’інк’е;

• непослідовний перехід ХВ у Ф: фамілія, Хведька, Федя, канхвет;

• вживання альвеолярного Л· перед И, Е, О, А окремими мовцями: бул·о, ходил·а, бул·и, взял·и;

• непослідовність протетичних приголосних: оддавали, одводила, вулиця, вдома;

• непослідовність оглушення приголосних: хліб^п, гарбуз, лошками, раз^с;

• відсутність африкат: дрож:і;

• епентичні приголосні М, Н: мн’асо, комбайн, мн’ак’і;

• перехід Т’ в К: тісто – к’істо;

• поширений Р’: бур’ак.

Морфологічні риси:

• в орудному відмінку однини іменники жіночого роду мають паралельні закінчення -ою, -ой: дойаркойу, водойу, голкойу, водой;

• хитання в роді іменників: суп’ошку (суп), пар (пара), пригоршч, жизн’а;

• найвищий ступінь порівняня прикметників і прислівників із словом самий: саму мален’ку, саме главне;

• звертання виражається кличним і називним відмінком: Кол’ка, т’от’а Даша, Сан’ко;

• особові займенники вживаються з приставним Н і без нього: в йїх бул·и, пасла з ним, од його;

• дієслова у формі інфінітивів і у 3-ій ос. множини мають суфікс -т’: ум’ірат’, пойід’ат’, дават’, прийдут’, готовл’ат’, вар’ат’;

• дієслова у 3-ій особи однини вживаються без -т і з т’: підходе, заколоте, зносит’;

• зворотні дієслова вживаються з часткою с’а і часткою с’: родилос’, останус’, родилас’, училис’а, удавс’а;

• в особових формах дієслів часто відсутнє чергування приголосних: пов’іс’у, нос’у, сид’у;

Синтаксичні риси:

• іменний складений присудок виражається сполученням дієслова бути + Р.В.: бул·а дойаркойу;

• додаток-об’єкт виражається прийменником з род. вдмінком: у н’ого, ж’інка забол’іла і ўмерла; кон’ака у йіх була;

• прямий додаток виражається і знахідним, і родовим відміком іменників: гарбуз буде^ите брат’ – дадай гарбуза; зварит’ каш’і; бур’ака накрише; берут’ рис; додайут’ меду;

• іменники у місцевому відмінку множини з прийменником ПО мають закінчення -ах і -ам: по карточкам; по вулиц’ам; по двох рецептах; по л’уд’ам.

Лексика

1. Тема «Історія життя»

1. Фамілія [фам’і΄л’ійа]

2. Зовуть [зовут’]

39. Робити [робити]

40. Володіти чимось: держати [держати] (корову, землю)

41. Тонкі коржі, печені та сковорідці – блінці [бл’і’нц’і]: на масл·ану бл’ін’ц’і йіли

42. невеличка банка, скланка – суслічек [сусл’ічек]: ўкрала сусл’ічек постного масла

2. Тема «Різдвяні свята»

1. Святвечір [св’атвечі’ір]

2. Кутя [кут’а]

3. Узвар [узвар]

4. Немає реалії.