902541

ЛАСТІВКИ

Один хлопчик восени хотів зруйнувати приліплене під дахом гніздо ластівки, в якому вже не було господарів. Відчувши наближення холоду, вони полетіли у вирій.

— Не руйнуй гнізда, — сказав хлопчикові батько. — Навесні ластівка знов прилетить, і їй буде приємно знайти свою стару домівку.

Хлопчик послухався батька.

Настала весна, і двійко гарнесеньких пташок, весело цвірінькаючи, прилетіли до свого гнізда.

Закипіла робота, ластівки носили в дзьобиках глину з джерела, і незабаром стареньке гніздечко було відбудоване.

(За В. Едигеєм)

Запитання

—Що хотів зробити хлопчик?

—Чи послухався він батькової поради?

—Куди повернулися ластівки?

—Як вони працювали?

ШПАЧОК

Дощ періщить третій день, А шпачок співа пісень.

Ще й приказує: — Лий-лий. В мене дім тепер новий.

Не боїться зливи птах, Бо на домі щільний дах. А зробив шпачку цей дім

Старший братик мій — Вадим.

(Ф. Петров)

Запитання

—Незважаючи на що співає шпачок?

—Що він приказує?

—Чому йому ніщо не страшне?

—Хто побудував шпачкові дім?

Скоромовка

Повернулися шпаки — Поскидали ми шапки. Журавлі: «Курли-курли...» — Ми картузики зняли.

Тема. Спостереження за горобиною

Мета: ознайомити дітей із горобиною в осінньому вбранні; поглибити знання про користь від цієї рослини; розвивати спостережливість, зв’язне мовлення; виховувати естетичні почуття, дбайливе ставлення до живої природи.

Хід заняття

Загадка

У жнива гіркі, а в мороз солодкі. (Горобина)

Бесіда

—Діти, роздивіться уважно, чи є горобина в нашому парку?

—Якого кольору листя в дерева?

—Які плоди в горобини?

—На що вони схожі?

—Чому не можна обривати ягід?

—Чим корисне дерево? Плоди?

Розвиток мовлення

Опишіть горобину.

ГОРОБИНА

Хто в хустині червоненькій Став у колі між дубів? Може, дівчина маленька Назбирать прийшла грибів? Ні, не дівчина там стала, — Горобина вироста.

(М. Познанська)

Запитання

—Чому автор описує горобину як живу істоту?

—Які почуття викликає у вас деревце?

Матеріали на допомогу

ГОРОБИНА

Горобина — чудова декоративна і лікарська рослина. Висота її стовбура становить від п’яти до п’ятнадцяти метрів. Відомо понад тридцять чотири види горобини. Найбільш розповсюджені сорти дають урожай плодів до тридцяти кілограмів. Ось тому горобина прикрашає наші вулиці, парки, сквери.

(Із народного календаря)

Тема. Ознайомлення з найважливішим органом людини (серцем)

Мета: сформувати у дітей поняття про найважливіший орган людини — серце; розвивати спостережливість; виховувати гігієнічні навички.

Хід заняття

Загадка

Що воно за штука, що день і ніч стука? (Серце)

Бесіда

— Про який орган людини ця загадка?

— Який, на вашу думку, головний орган людини? — Покладіть долоньку на ліву сторону грудей так, як це зро-

била я. Що ви чуєте?

— Стукіт молоточка — це стукіт вашого сердечка. Зімкніть кулачок. У народі говорять, який кулачок — такої величини серденько. Воно складається із суцільних м’язів.

Доки сердечко б’ється, доти живе людина. Тому серце слід берегти: займатися посильною фізичною працею, фізичною культурою, більше рухатись, плавати, дихати свіжим повітрям, завжди бути розсудливою, урівноваженою людиною.

Матеріали на допомогу

Загадка

Безперервно день при дні Воно стукає мені, Стука чітко і ритмічно,

Що це стукає в мені? (Серце)

Тема. Спостереження за хмарами на небі

Мета: поглибити знання дітей про хмари; розвивати спостережливість, зв’язне мовлення; виховувати естетичні почуття.

Хід заняття

Загадка

Біжать коні булані, на них віжки порвані, Хто їх може зупинити, на них віжки підлатати?

(Хмари)

ОСІНЬ У ЛІСІ

Приходжу до знайомого лісу і вражено зупиняюся.

— О!..

І немає слів, щоб висловити захоплення.

Аліс і собі шелестить. Дерева, стомившись протягом весни

іліта, тягнуться наввипередки до сонця, раптом зупинилися, опустили руки, оглядають одне одного, дивуються з власної краси.

— О!..

Тиша-тиша.

Тут звідкілясь об’явився невсида-вітерець: шш-шуг!.. Та дуби на нього невдоволено зашикали: «Тш-ш-ш! Тш-ш-ш!»

І вітерець слухняно принишк, притулившись до стовбура уже безлистої осики.

(Є. Шморгун)

Запитання

—Що вразило автора в лісі?

—Які зміни відбулися в ньому восени?

—Від чого стомилися дерева?

—До чого вони тягнуться?

—Із чого дивуються дерева?

—Які вони, на вашу думку?

—Як автор називає вітерець?

—Чому він слухняно принишк?

—Прокоментуйте слова-вигуки, звуконаслідування. З якою метою їх вживає автор?

Жовте листя опадає, Облітає тихий сад. Рання осінь поспішає, Наступає листопад.

ЛІСОВА КОЛИСКа

Стежка, озеро, стіжок — Все у падолисті.

І в гніздечку для пташок Задрімав сухий листок, Наче у колисці.

(В. Скоморовський)

Запитання

—Як ще називається падолист?

—Назвіть слова, вжиті в переносному значенні.

Розповідь

Зуби — це кісткове утворення в роті для кусання і подрібнення їжі, а також для захисту. Людина має 32 зуби. Їх необхідно берегти.

Розвиток мовлення

Поясніть значення афоризмів:

•зуб на зуб не попадає (дуже замерзнути);

•гострити зуби (матибажаннязавдатикому-небудьприкрості);

•з’їсти зуби (набутивеликогодосвіду,добрерозумітисяначомусь);

•крізь зуби цідити (невиразно, нечітко говорити; сердито говорити);

•озброїтися до зубів (добре, ґрунтовно підготуватися);

•сміятися на кутні зуби (плакати);

•тримати язик за зубами (не говорити зайвого, бути обмеженим у висловлюванні, мовчати).

Матеріали на допомогу

Загадки

•Висять два ряди білих хустин, Посередині червона запаска. (Зуби та язик)

•А в нашого дядька курей грядка, та всі білі. (Зуби)

•На червоній перекладинці білі курочки сидять. (Зуби)

•Невелике корито білими гусьми набито. (Зуби)

•У хліві два ряди баранців, і всі біленькі. (Зуби)

•Як погляну в погрібець, там лежать два ряди яєць. (Зуби)

•Два ряди сорочок, а між ними один фартушок. (Зуби та язик)

•За білими березами соловейко тьохкає. (Зуби та язик)

Діти— молодці Знають Толя, Коля, Оля,

Знають так, як два по два, Що в дорослих і у діток Зубків рівно тридцять два.

Спершу це молочні — Зубки нестійкі. Пізніше — постійні: Зубки корінні.

Щоб здоров’я добре мати, Зубки треба доглядати: Їх напаром полоскати, Щіточкою вичищати.

Так робіть з дитинства Ввечері і вранці.