3.1. Методи, методики та процедура дослідження

Для дослідження гендерних особливостей міжособистісної взаємодії старшокласників нами був використаний комплекс методик. В експерименті приймало участь 20 учнів (9 дівчат і 11 хлопців) 11- В класу Ладанської гімназії.

Емпіричне дослідження проводилось у декілька етапів:

1. Спочатку було проведено методику «Я – дівчина/юнак». На виконання завдання виділялося приблизно 10 хв..

2. Потім було проведено методику Рожкова «Вивчення соціалізованості особистості». На виконання завдання виділялося 25-30 хв..

3. В завершення було проведено методику С. Бем «Маскулінність-фемінність». На виконання завдання виділялося 20-25 хв..

Перша проведена методика «Я – дівчина/юнак». За ціль вона має виявити існуючі гендерні стереотипи в нормативному відношенні, а також порівняти поведінкову модель старшокласників із їх гендерними уявленнями. Дослідження розпочинається з того, що юнакам та дівчатам роздають бланки, на яких надруковані початки речень (див. додаток 1). Досліджувані повинні самостійно вибрати з переліку кінцівок (різні для хлопців та дівчат) ту, яка їм найбільше підходить. Результати проведення методики представлені в діаграмах (див. додаток 2).

Наступною була проведена методика М. Рожкова «Вивчення соціалізованості особистості» з метою виявлення рівня соціальної адаптованості, активності, автономності та моральної вихованості юнаків та дівчат. Дослідження проводилося так: учням пропонували прослухати ряд суджень, і на бланках, що попередньо були роздані, оцінити ступінь своєї згоди з їхнім змістом за шкалою (див. додаток 3). Результати проведення методики представлені в діаграмах (див. додаток 4).

В завершення була проведена методика С. Бем «Маскулінність-фемінність». Дослідження проводилося у формі опитувальника з метою діагностики психологічної підлоги та визначення ступеня андрогенності, маскулінності та фемінності особистості. Методика проводилася так: учням роздавали листки, де були надруковані 60 якостей особистості, і пропонувалося оцінити наявність чи відсутність у себе цих рис (див. додаток 5). Опитування проводилося в анонімному порядку, потрібно було вказати лише стать. Результати проведення методики представлені в діаграмах (див. додаток 6).

2. Результати дослідження

Методики, які були використані нами під час дослідження дали такі результати:

1. Для обробки результатів методики «Я – дівчина/юнак»для кожного речення виводиться бал, який показує, наскільки дане речення характеризує досліджуваного: 2 бали — піддається впливу гендерного стереотипу, 0 балів — не піддається впливу гендерного стереотипу, 1 бал — нейтральний вплив. У цьому випадку індивідуальна оцінка ступеня стереотипності/не стереотипності носить суб'єктивний характер, тобто сам досліджуваний визначає для себе характеристики гендерного стереотипу. Отримані по всіх реченнях результати підсумовуються. Набрана кількість балів від 19 до 27 свідчить про те, що особистість характеризує себе як підвладну гендерному стереотипу; кількість балів від 10 до 18 — про те, що особистістю погано усвідомлюються або «витісняються» власні гендерні характеристики; кількість балів від 0 до 9 свідчить про те, що особистість характеризує себе як не підвладну гендерному стереотипу.

За результатами проведення цієї методики виявилося, що 67% (6 дівчат) характеризують себе як підвладних гендерним стереотипам, 22% (2 особи) - погано усвідомлюють власні гендерні характеристики і 11% (1 дівчина) характеризують себе як взагалі не підвладних гендерним стереотипам. У хлопців ситуація така: 82% (9 осіб) - підвладні гендерним стереотипам, а 18% (2 хлопці) - не підвладні гендерним стереотипам. Юнаків, що погано усвідомлюють або «витісняють» власні гендерні характеристики у досліджуваній групі не виявилося.

2. Наступною була проведена методика М. Рожкова «Вивчення соціалізованості особистості». Отримані дані обробляли так: середню оцінку адаптованості учнів одержали при додаванні всіх оцінок першого рядка та поділенні цієї суми на п’ять. Оцінка автономності вираховувалася на основі аналогічних операцій з другим рядком. Оцінка соціальної активності – з третім рядком. Оцінка прийняття юнаками та дівчатами гуманістичних норм життєдіяльності (моральності) – з четвертим рядком. Якщо коефіцієнт більше трьох, то можна констатувати високий рівень соціалізованості дитини; якщо ж він більше двох, але менше трьох, то це свідчить про середній ступінь розвитку соціальних якостей. Якщо коефіцієнт виявиться менше двох балів, то можна припустити, що досліджуваний має низький рівень соціальної адаптованості.

За результатами проведення цієї методики виявилося, що 88% (8 дівчат) із досліджуваної групи мають високий рівень соціалізованості, а 12% (1 особа) - мають середній ступінь розвитку соціальних якостей. У чоловічої половини досліджуваної групи результати такі: 55% (6 хлопців) - мають високий рівень розвитку соціальних якостей, 27% (3 юнаки) - середній рівень соціалізованості і 18% (2 хлопці) показали низький рівень соціальної адаптованості, тоді як у дівчат такого рівня не виявлено.

3. Останньою було проведено опитування С. Бем «Маскулінність-фемінність». Для обробки та інтерпретації результатів користувалися ключем: Шкала маскулінності (відповідь «так»): 1, 4, 7, 10, 13, 16, 19, 22, 25, 28, 31, 34, 37, 40, 43, 46, 49, 52, 55, 58 (додавали бали з питань). Суму ділили на 20. Здобутий результат — показник маскулінності.

Шкала фемінності (відповідь «так»): 2, 5, 8, 11, 14, 17, 20, 23, 26, 29, 32, 35, 38, 41, 44, 47, 50, 53, 56, 59 (додавали бали з питань). Суму ділили

на 20. Здобутий результат — показник фемінності. Шкала андрогінії. Якщо показник маскулінності більший за 4,9 (середня величина маскулінності дорівнює 4,9), то досліджуваний має андрогенні риси. Шкала статево-нейтральних рис (відповідь «так») 3, 6, 9, 12, 15, 18, 21, 24, 27, 30, 33, 36, 39, 42, 45, 48, 51, 54, 57, 60 (додавали бали з питань). Суму ділили на 20. Якщо здобутий результат дорівнює 4,9, а показник фемінності та маскулінності менший 4,9, то досліджуваного можна зарахувати до недиференційного типу статево-рольової поведінки. За результатами проведення цієї методики виявилося, що 55% (5 дівчат) належать до традиційної моделі фемінності, 22,5% (2 особи) – мають показник маскулінності більший за показник фемінності, а 22,5% (2 дівчини) мають андрогенні риси. У хлопців 91% (10 осіб) – мають маскулінні риси і лише 9% (1 особа) – має фемінні риси. До недиференційного типу статево-рольової поведінки нікого із досліджуваних, за отриманими даними, віднести не можна.

Висновки

Суспільство вже 2000 років не може досягти свого ідеалу, з тієї причини, що чоловік і жінка не знайшли належну гармонію та єднання. Тенденція у розвитку гендерних досліджень має бути у розгляді та вивченні чоловіка й жінки як єдиного об'єкта суспільства, гармонійно взаємодіючого, доповнюючого, який збагачує та розвиває один одного, тобто в єдності як дві «половинки» єдиного цілого.

Чоловік і жінка бачать сенс свого існування в щасливому житті. І хоча кожна культура, кожна історична епоха породжує різні ідеали щастя та стереотипи уявлення про нього, але тим не менше спостерігається певна спільність і єдність – щасливе життя без любові, без свого обранця (обраниці) на самоті неможливе.

Усі чоловіки і жінки прагнуть до гармонії у своєму житті, хочуть одного й того ж: не бути «самотнім засохлим деревом на краю скелі Північно - Льодовитого океану», а бути «квітучим деревцем у чиємусь улюбленому фруктовому саду», тобто люди хочуть відчувати свою потрібність один в одному, поважати себе і викликати повагу протилежної статі, любити і бути коханими, знайти повне щастя і гармонію в родині зі своїм єдиним і неповторним супутником життя.

Сучасне суспільство характеризується динамікою соціальних процесів, що призводить до підвищення кількості міжособистісних контактів людей. Сприймання іншої особистості, побудова її образу є невід’ємним компонентом процесу міжособистісної взаємодії. Очевидно, що адекватність відображення об’єкта перцепції, точність виділення його найбільш суттєвих деталей визначають специфіку переживань і ставлень, успішність спільної діяльності суб’єктів взаємодій.

З метою реалізації завдань дослідження нами була проаналізована література вітчизняних та зарубіжних дослідників щодо проблем гендеру. Був розроблений комплекс діагностичних методик, який, в поєднанні з теоретичним підґрунтям, дав можливість прослідкувати та виявити гендерні особливості міжособистісної взаємодії старшокласників. Діагностичний комплекс методик складався з: методики «Я – дівчина/юнак», методики М. Рожкова «Вивчення соціалізованості особистості» та опитування С. Бем «Маскулінність-фемінність».

Після аналізу літератури та обробки результатів проведених методик ми дійшли висновку, що рання юність – пора важливих інтелектуальних, емоційних, моральних та вольових змін. Міжособистісна взаємодія у цьому віці набуває особливої значущості, оскільки одним з провідних його потреб стає прагнення до близьких особистісних контактів. У цей період юнаки та дівчата глибше осмислюють свої переживання, а також більш адекватно сприймають й оцінюють свої якості. Таке рефлексування відбувається на основі знань про інших людей та взаємодії з ними.

Старшокласники переживають інтенсивний розвиток оцінних здібностей, у них виокремлюється здатність розуміти внутрішній емоційний стан людини. У своїх оцінках старші учні намагаються орієнтуватись на сформовані еталони. Діапазон суджень про об’єкт сприймання визначає внутрішньо прийнятний зразок, який виступає в ролі ідеалізованого образу, і саме на нього свідомо чи несвідомо орієнтуються юнаки та дівчата, оцінюючи партнерів по взаємодії.

В образі людини, яку сприймає старшокласник, вагомими є фізичні властивості, особливості зовнішності, виразна поведінка. До того ж, у цьому віці розширюється обсяг та підвищується рівень адекватності оцінювання властивостей інших людей, значно збагачується коло використовуваних категорій і понять, знижується категоричність суджень та виявляється їх більша гнучкість і різнобічність. У фізичному образі іншої людини починають виокремлюватись властивості, що відображають своєрідність її особистості як об’єкта сприймання. Суттєвої значущості надається динамічним, експресивним характеристикам людини, що пов’язано зі збільшенням частоти фіксувань емоційно-динамічних проявів, які в умовах взаємодії виконують регулятивну функцію.

У процесі спільної діяльності та спілкування юнаків та дівчат сформований образ іншої людини поступово змінюється, уточнюється, доповнюється, що свідчить про фазовість міжособистісної перцепції: спершу відбувається безпосереднє чуттєве відображення зовнішності, виразної поведінки та вчинків людини; потім здійснюється інтерпретація того внутрішнього психологічного змісту, який приховується за зовнішньою формою.

У ранній юності виникає особливий інтерес до спілкування з дорослими. В результаті емпіричного дослідження з’ясовано, що гендерні відмінності у цьому віці проявляються в особливостях спрямованості особистості в спілкуванні: в міжособистісних комунікаціях дівчата більше схильні обирати компромісні варіанти вирішення складних ситуацій взаємодії, хлопці більше схильні виявляти агресивність у ситуаціях виникнення суперечності; в перцептивно-інтерактивній компетентності потреба у взаєморозумінні в дівчат виражена яскравіше, ніж у хлопців; у хлопців сильніше виражена потреба у соціальній автономності; в міжособистісній взаємодії дівчата більш соціально активні; дівчата в ранньому юнацькому віці схильні до рефлексії; більше, ніж хлопці, залежать від думок і вчинків оточуючих; дівчата мають вищий ступінь адекватності оцінки особистісних особливостей партнерів по взаємодії; дівчата у старшому шкільному віці, спілкуючись із друзями, надають перевагу обміну враженнями, почуттями, а хлопці прагнуть доводити перевагу, спираючись на факти, розмовляють про події, боротьбу, поєдинки, відкриття нового; у випадку, коли несправедливо образили друга, дівчата надають емоційну підтримку, а хлопці переважно пропонують підтримку у вигляді фізичної сили; найкращим заняттям на дозвіллі як для дівчат, так і для хлопців, є обговорення стосунків із представниками протилежної статі; яскраво виражених гендерних відмінностей в рівні розвитку адаптованості, активності, автономності та моральної вихованості юнаків та дівчат не виявлено.

Дані проведеного емпіричного дослідження доводять, що гендерні відмінності великою мірою впливають на вибір стратегії поведінки учнями старшого шкільного віку. Необхідним на сьогодні є створення практичної та теоретичної бази для впровадження гендерного підходу, визнання важливості впливу статі як на соціальну, так і на когнітивну поведінку особистості.

Перспективи дослідження полягають в уточненні отриманих емпіричних даних на великих вибірках досліджуваних, у визначенні особливості впливу статеворольової ідентичності особи юнацького віку на вибір стратегії поведінки в міжособистісних конфліктах.

Література

1. Берн Ш. Гендерная психология. – СПб.: прайм-ЕВРОЗНАК, 2001. – 320 с.

2. Волков Б.С. Психология ранней юности: Учебное пособие, - М.: Сфера, 2001. – 94 с.

3. Емілія Гуцало Від теорії – до практики. Завдання з психології до навчально-виховної безвідривної педагогічної практики студентів педагогічного університету. Частина І.: навчально-методичний посібник для студентів вищих навчальних закладів. – Кіровоград: Видавництво КДПУ ім. В Винниченка, 2012. – 183 с.

4. Горностай П.П. Социализация личности и психологические роли // Теоретические и прикладные вопросы психологии (материалы юбилейной кон-ции „Ананьевськие чтения - 97”). – Вып з. – Ч. 1, - СПб, 1997. – с. 325-330

5. Кошенова М. И. Вплив гендерних стереотипів на якість міжособистісного спілкування //Практикум по гендерної психології / Під ред. І.С.Клециной. — СПб, 2003. — С.185-195.

6. Кошова І. В., Наказна І. М., Кресан О. Д. Методичні рекомендації до написання курсової роботи з психології: для студентів спеціальності «практична психологія». – Ніжин: Видавництво НДПУ ім. М. Гоголя, 2004. – 18 с.

7. Курсові роботи з психології: Методичний посібник для студентів педагогічних спеціальностей / Укл.: Бойправ М. Д., Гришко В. В., Нещерет О. І. та ін.; за заг. ред.. Щотки О. П. – Ніжин: Видавництво НДІ ім. М. Гоголя, 2005. – 76 с.

8. Обозов Н.Н. Психология межличностных отношений . – М.: Основа, 1990. – 195 с.

9. http://ane4kazamyatina.blogspot.com/

10. http://www.lib.ua-ru.net/diss/cont/350862.html

11. http://www.refmaniya.org.ua/psichologu/opituvalnik-s-bem-vsr

12. http://bukvar.su/psihologija/page,2,83854-Vpliv-gendernih-stereotip-v-na-harakter-ta-efektivn-st-sp-lkuvannya.html

Додатки

Додаток 1

Методика «Я – дівчина/юнак»

Інструкція: ви одержали опитувальні бланки, які починаються з фрази «Я – дівчина» або «Я – юнак» і далі декілька варіантів кінцівок. Будь ласка, протягом 10 хвилин оберіть ті варіанти, які найбільше вам підходять.

1. Я - дівчина, тому що...

1. Народилася такою

2. Мені подобається бути такою

3. Просто дівчина

2. Я - дівчина і хочу щоб...

1. Я завжди була гарною

2. Мене поважали й цінували мою думку

3. Був мир в усьому світі

3. Я - дівчина, і можу...

1. Бути терплячою

2. Домогтися в житті всього сама

3. Дозволити собі деякі речі

4. Я - дівчина і не терплю, коли...

1. Мені говорять, що я не гарна

2. Ображають тварин

3. Мені говорять, що я слаба, бо я дівчина

5. Я - дівчина і рада коли...

1. Всі щасливі

2. Мене цінують і хвалять

3. Мені добре

6. Я - дівчина і знаю, що...

1. Все буде добре

2. Я народжу двох діток

3. Зможу подолати всі перешкоди

7. Я - дівчина і засмучена тим, що...

1. У мене немає гарного вбрання

2. Вчора програла моя улюблена футбольна команда

3. Що йде дощ

8. Я - дівчина і роблю...

1. Все для того, щоб добре виглядати

2. Домашнє завдання

3. Те, що захочу

1. Я - юнак, тому що...

1. Народився таким

2. Мені подобається бути таким

3. Просто юнак

2. Я - юнак і хочу щоб...

1. Я був сильним

2. Мене поважали як ватажка

3. Був мир в усьому світі

3. Я - юнак і не терплю, коли...

1. Мені говорять, що я не правий

2. Голосно розмовляють

3. Люди поводять себе непристойно

4. Я - юнак і можу...

1. Побудувати дім

2. Заплакати

3. Все

5. Я - юнак і радий коли...

1. Всі щасливі

2. Виграє мій улюблений боксер

3. Мені добре

6. Я - юнак і знаю, що...

1. Все буде добре

2. Я сильний

3. Краса це не головне

7. Я - юнак і засмучений тим, що...

1. Помирають люди

2. Вчора програла моя улюблена футбольна команда

3. Що йде дощ

8. Я - юнак і роблю...

1. Все для того, щоб добре виглядати

2. Домашнє завдання

3. Те, що захочу

Додаток 2

Результати проведення методики «Я – дівчина/юнак»

Додаток 3

Методика М. Рожкова «Вивчення соціалізованості особистості»

Інструкція: Ви отримали бланки з номерами суджень. Пропонуємо прослухати 20 суджень і оцінити ступінь своєї згоди з їхнім змістом за наступною шкалою:

4 – завжди

3 – майже завжди

2 – іноді

1 – дуже рідко

0 – ніколи

Навпроти номера судження ставте свою оцінку

1.	5.	9.	13.	17.
2.	6.	10.	14.	18.
3.	7.	11.	15.	19.
4.	8.	12.	16.	20.

Судження

1. Намагаюся в усьому слухатися своїх вчителів та батьків

2. Вважаю, що завжди треба відрізнятися від інших

3. За що б я не взявся – домагаюся успіху

4. Я вмію прощати людей

5. Я прагну діяти так само, як і всі мої товариші

6. Мені хочеться бути першим у будь-якій справі

7. Я стаю упертим, коли впевнений, що я правий

8. Вважаю, що робити людям добро – це головне в житті

9. Намагаюся діяти так, щоб мене хвалили оточуючі

10. Спілкуючись з товаришами відстоюю свою думку

11. Якщо я щось задумав, то обов’язково зроблю

12. Мені подобається допомагати іншим

13. Мені хочеться, щоб зі мною усі дружили

14. Якщо мені не подобаються люди, то я не буду з ними спілкуватися

15. Прагну завжди перемагати й вигравати

16. Переживаю неприємності інших, як свої

17. Прагну не сваритися з товаришами

18. Намагаюся довести свою правоту, навіть якщо з моєю думкою не згодні навколишні

19. Якщо я беруся за справу, то обов’язково доведу її до кінця

20. Намагаюся захищати тих, кого кривдять

Додаток 4

Результати проведення методики М. Рожкова «Вивчення соціалізованості особистості»

Додаток 5

Методика С. Бем «Маскулінність-фемінність»

Інструкція: Оцініть, будь ласка, наявність (чи відсутність) у себе таких рис. Відповідати можна тільки «так» або «ні».

Текст опитувальника

Стать_______________

1. Віра в себе.

2. Вміння поступатися.

3. Здатність змовчати.

4. Схильність захищати свої погляди.

5. Життєрадісність.

6. Похмурість.

7. Незалежність.

8. Сором'язливість.

9. Совісність.

10. Атлетичність.

11. Ніжність.

12. Театральність.

13. Напосідливість.

14. Запопадливість, лестощі.

15. Успішність.

16. Сильна особистість.

17. Відданість.

18. Непередбачуваність.

19. Сила.

20. Жіночість.

21. Надійність.

22. Аналітичність.

23. Вміння співчувати.

24. Ревнощі.

25. Здатність до лідерства.

26. Турбота про людей.

27. Прямолінійність, правдивість.

28. Схильність до ризику.

29. Розуміння інших.

30. Потайливість.

31. Швидкість у прийнятті рішень.

32. Співчутливість.

33. Щирість.

34. Самодостатність (людина покладається тільки на себе).

35. Здатність розрадити.

36. Марнославство.

37. Владність.

38. Тихий голос.

39. Привабливість.

40. Мужність.

41. Теплота, сердечність.

42. Урочистість, важність.

43. Власна позиція.

44. М'якість.

45. Вміння товаришувати.

46. Агресивність.

47. Довірливість.

48. Невисока результативність.

49. Здатність вести за собою.

50. Інфантильність.

51. Адаптивність, здатність пристосуватися.

52. Індивідуалізм.

53. Непримиренність до сварок.

54. Несистематичність.

55. Дух змагання.

56. Любов до дітей.

57. Тактовність.

58. Амбіційність, честолюбство.

59. Спокійність.

60. Традиційність.

Додаток 6

Результати проведення методики С. Бем «Маскулінність-фемінність»