Висновок
Ситуація розвитку в юнацтві визначається протиріччям біологічної зрілості і соціальної незрілості і відображається у внутрішньому протиріччі «почуття дорослості».Згідно І.С.Кону (1989), слово «юність» позначає фазу переходу від залежного дитинства до самостійної і відповідальної дорослості.
Внутрішній світ особистості і її самосвідомість здавна привертали увагу філософів, учених і художників.Свідомість і самосвідомість - одна з центральних проблем філософії, психології та соціології.Її значення обумовлене тим, що вчення про свідомість і самосвідомість становить методологічну основу рішення не тільки багатьох найважливіших теоретичних питань, але й практичних завдань у зв'язку з формуванням життєвої позиції.
Здатність до самосвідомості і самопізнання - виняткове надбання людини, який у своєму самосвідомості усвідомлює себе як суб'єкта свідомості, спілкування й дії, стаючи на безпосереднє відношення до самого себе.Підсумковим продуктом процесу самопізнання є динамічна система уявлень людини про саму себе, сполучена з їхньою оцінкою, звана терміном Я - концепція.
Я-концепція виникає у людини в процесі соціальної взаємодії як неминучий і завжди унікальний продукт її психічного розвитку, як відносно стійке і в той же час підвладне внутрішнім коливанням і змінам психічне придбання.Вона накладає незгладимий відбиток на всі життєві прояви людини - із самого дитинства до глибокої старості.
Періодом виникнення свідомого "я", як би поступово ні формувалися окремі його компоненти, вважається підлітковий та ранній юнацький вік.Практично всі психологи вказують на ранню юність як у критичний період формування самосвідомості і розглядають розвиток самосвідомості як центральний психічний процес перехідного віку.
Зростання самосвідомості та інтересу до свого Я у підлітків веде до змін у характері становлення і структурі Я-концепції.У ранньому юнацькому віці (15-17 років) у рамках становлення нового рівня самосвідомості відбувається формування відносно стійкого уявлення про себе.До 16-17 років виникає особливе особистісне новоутворення, яке в психологічній літературі позначається терміном самовизначення.
Список літератури:
1.Абрамова Г. С. Вікова психологія: Підручник для студентів вузів.Єкатеринбург, 1999.
2.Бернс Р.В.Розвиток Я-концепції і виховання.-М., 1986.
3.Божович Л. І. Особистість і її формування в дитячому віці.- М., 1968
4.Виготскій Л.С.Собр.соч.у 6-ти т., М., 1982, т.4.
5.Зеньковскій Василь, прот., Проф.Проблеми виховання в світлі християнської антропології .- М., 1993.
6.Кон І.С.Психологія ранньої юності.- М., 1989.
7.Мудрик А. В. Спілкування в процесі виховання.- М., 2001
8.Псіхіческое розвиток вихованців дитячого будинку./ Под ред.І. Дубровиной, А. Г. Рузской .- М., 1990.
9.Райс Ф. Психологія підліткового і юнацького віку.СПб., 2000
10.Сафін В. Ф. Психологія самовизначення особистості: Учеб.Посіб.Свердловськ, 1986.
11.Слободчіков В. І., Ісаєв Є. І. Психологія розвитку людини .- М. 2000.
12.Чеснокова І.І.Проблема самосвідомості в психології .- М.: Наука, 1977
13.Sullivan HS The collected works of Harry Stack Sullivan in 2 vol.The Interpersonal theory of psychiatry, vol.I.New York, 1965..ru/journals_all/issues/1996/965/965063.htm "Цікавапсихологія ": Л. С. ВиготськийіЛ. І. Божович] * Фельдштейн, Д. І.(1995).
1 Райс Ф. Психологія підліткового і юнацького віку.СПб., 2000.
2 Бернс Р.В.Развитие Я-концепции и воспитание. -М., 1986
3 Зеньковский Василий, прот., проф. Проблемы воспитания в свете христианской антропологии.- М., 1993.
4 Зеньковский Василий, прот., проф. Проблемы воспитания в свете христианской антропологии.- М., 1993 .
5 Мудрик А. В. Общение в процессе воспитания. -М., 2001
http://ua-referat.com