Всесвітня історія

Уряд "Народного фронту" (1938-1941 pp.) розширив демократичні права і свободи, виступив проти вкрай правих організацій. Було підвищено зарплату, знижено ціни на продукти харчування, розширено систему соціального забезпечення. Уряд ужив заходів для розвитку національної економіки, для того щоб зменшити залежність вітчизняної промисловості від видобутку міді і селітри. Було надано допомогу дрібним і середнім сільським власникам, частину земель, що пустували, передано безземельним селянам. Значних успіхів досягнуто у сферах народної освіти, медичного обслуговування. Однак всередині "Народного фронту" намітилися серйозні хитання і незгода. Уряд не наважився зазіхнути на власність іноземних компаній і латифундистів Становище ускладнила й Друга світова війна, що розпочалася. Врешті-решт у січні 1941 р. "Народний фронт" розпався.

Перемога Народного фронту у Франції, Іспанії, Чілі, масовий демократичний рух в інших країнах Латинської Америки зробили стимулюючий вплив і на Аргентину. Але при всіх сприятливих передумовах Народний фронт тут усе-таки не був створений. Незважаючи на те, що не було досягнуто угоди про створення Народного фронту, опозиційні партії на виборах у конгрес у березні 1936 р. одержали перемогу. Вони мали більшість місць у палаті депутатів. Радикали, соціалісти й прогресивні демократи - створили блок під багатозначною назвою "Народний фронт”, що зажадав від уряду дотримання демократичних свобод та приборкання крайньої реакції. Поза парламентом також продовжувалася боротьба за створення Народного фронту. Але керівництво соціалістичної й радикальної партій відхилило пропозицію комуністів про єдність дій. Парламентський блок "Народного фронту" у вересні

• р. розпався. У цих умовах рух за створення Народного фронту пішов на спад. Уряд, використовуючи роз'єднаність опозиції, вміло лавірував. Активізація демократичного руху в країні змусила владу припинити наступ на умови життя і права трудящих, відмовитися від спроб встановлення терористичного режиму.

В лютому 1938 р. президентом Аргентини став представник ліберального крила національно- демократичної партії Рікардо Ортіс, що пішов на поступки демократичним силам і вжив заходів щодо зміцнення конституційних свобод.

У Бразилії необхідною умовою боротьби проти фашизму було створення єдиного демократичного фронту. У 1935 р. був заснований Національно-визвольний альянс (НВА), який набув характеру масової демократичної організації, що поставила на меті боротьбу з реакційними силами, повалення диктаторського режиму і встановлення народної влади. Програма альянсу передбачала націоналізацію підприємств іноземного капіталу, передачу землі селянам, ліквідацію латифундизму, підвищення зарплати, захист інтересів дрібних власників. Утворення НВА означало виникнення в Бразилії Народного фронту. Його вплив зростав досить швидко - у червні Альянс об'єднав більше 1,5 млн. чол. За короткий строк НВА вдалося організувати ряд великих виступів проти реакції й фашизму. Однак частина керівництва зайняла радикальні позиції й розпочала підготовку до збройного повстання. Це призвело до відходу від Альянсу багатьох його учасників. У липні 1935 р. уряд Варгаса заборонив діяльність ,Альянсу, що перейшов на нелегальне становище. Багато членів НВА було арештовано. Незважаючи на поразку альянсу, його досвід показав важливе значення єдиного фронту демократичних сил.

Створення Народних фронтів у Латинській Америці, активізація демократичних сил були яскравою сторінкою в боротьбі проти консерваторів, олігархії, диктаторських режимів, за національні інтереси суверенних латиноамериканських держав.