Новітня історія
Тимчасовий революційний уряд на чолі з Рамоном Грау Сан - Мартіном. Уряд США не зваживс= збройну інтервенцію.
Тим часом революція на Кубі продовжувалася. У вересні багато заводів і цукрових план”_ були охоплені страйками. Робітники вимагали запровадження 8-годинного робочого дня, підвище--'- зарплати.
Уряд Гpay здійснює прогресивні реформи: запроваджує 8-годинний робочий день і 44-годин-.-. робочий тиждень, зобов'язує підприємців визнати профспілки, укласти з ними колективні договс:. знижує ціни на предмети першої необхідності, бере під свій контроль частину електростанц :■ підприємств цукрової промисловості. Було оголошено про проведення аграрної реформи.
На початку 1934 р. Батиста змусив президента піти у відставку. За наказом Батисти був уведен,', військовий стан, багато лідерів кинуто у в'язниці, профспілки розігнані.
Буржуазно-демократична революція завершується березневим страйком 1935 р. Об'єднані сиг/ кубинської реакції й американського імперіалізму зуміли зупинити розвиток революції.
У Мексиці на президентських виборах 1934 р. переміг генерал Ласаро Карденас. Він відновлю: демократичні свободи, захищає право на страйки. Під тиском страйкового руху 1936-1937 р. підприєм_ були змушені в ряді галузей промисловості погодитися на укладання колективних договорів : профспілками, встановити 40-годинний робочий тиждень. Багато підприємств, що належали іноземном, капіталу, рішенням уряду були націоналізовані й перетворені в кооперативні. Залізниці, значна частина яких знаходилася під іноземним управлінням, уряд передав у відання профспілки залізничників Великим кроком уряду Карданаса стала націоналізація нафтової промисловості, що належала іноземному капіталу, головним чином англійському й американському.
У період президентства Карденаса близько 18 млн га землі було розподілено між 1 млн. селян Але в той же час близько 80 млн. га землі належало поміщикам.
До кінця 30-х pp. завдяки реформам в економіці Мексики відбулися істотні зрушення. Швидкими темпами розвивалися текстильна, будівельна, харчова галузі промисловості, росла зовнішня торгівля.
У 30-ті роки відчувається проникнення в Латинську Америку фашистських держав. Німеччина посилює вплив на політичне життя та армію латиноамериканських країн. Це сприяло розвитку в Аргентині, Бразилії, Парагваї, Сальвадорі, Уругваї профашистських ідей серед представників місцевої влади, котра надихалася прикладом європейського фашизму, прагнула перейняти багато чого з його ідеології та терористичних засобів, але не була за своєю природою власне фашистською. В планах Гітлера Латинська Америка уявлялася як німецька колонія з назвою «Нова Німеччина». Німецький фашизм заохочував еміграцію в держави Латинської Америки, використовував емігрантів як свою агентуру.
Поєднання такої діяльності з активізацією місцевих реакційних сил становило реальну небезпеку для народів регіону.
Найважливішим чинником життя латиноамериканських республік став рух за Народний фронт. В Латинській Америці він мав яскраве антифашистське й антиолігархічне забарвлення.
Для запобігання війни боротьби проти наступу фашистської небезпеки і в багатьох країнах потрібно було об'єднати всі демократичні сили для створення Народного фронту. Мобілізуючу роль у вирішенні цих завдань грали ліві партії. Найбільшого успіху вони домоглися в Чілі, де в жовтні 1938 р. Народний фронт здобув перемогу на виборах президента. До складу сформованого ним уряду ввійшли представники радикальної, демократичної й соціалістичної партій, профспілок. Компартія заявила про свою підтримку уряду. Програма Народного фронту передбачала розвиток промисловості, обмеження діяльності іноземного капіталу, націоналізацію гірничодобувної промисловості й промислово- торгівельних об'єднань, проведення аграрної реформи в інтересах дрібних і середніх землевласників.
Уряд Народного фронту відновив і розширив у країні демократичні права і свободи, здійснив ряд заходів для розвитку вітчизняної промисловості.
Прихід до влади напередодні другої світової війни уряду Народного фронту означав перемогу антифашистського демократичного руху в одній з великих країн Латинської Америки.