
- •Міністерство освіти і науки, молоді та спорту україни
- •1. Асоціативні правила
- •Таблиця 1.1. Приклад набору транзакцій
- •Пошукасоціативних правил
- •2. Нейронні мережі
- •2.1. Основні поняття
- •2.2. Алгоритм зворотного поширення помилки
- •2.3. Алгоритм навчання rbf-мережі та її використання
- •Остання властивість й обумовила назву таких мереж.
- •2.4. Мережі зустрічного поширення
- •Таблиця 2.3. Початкові дані для навчання мзп
- •3. Метод групового врахування аргументів
- •Багаторядний метод групового врахування аргументів
- •Критерій балансу змінних
- •Таблиця 3.3. Вихідні дані для застосування критерію балансу змінних
- •4 Еволюційне моделювання та методи самоорганізації
- •4.1. Ретроспектива еволюційного моделювання
- •4.2. Генетичний алгоритм
- •4.3. Робота генетичного алгоритму
- •4.4. Елементний та функціональний базис генетичного алгоритму.
- •4.5. Еволюційні стратегії
- •4.6. Порівняльний аналіз еволюційних алгоритмів
- •4.7. Світові наукові школи еволюційного моделювання
4.2. Генетичний алгоритм
3 біології відомо, що генетичний код організму називається його генотипом, а фізична реалізація коду - фенотипом. Ці та інші визначення є базовими в термінології ГА, що не означає точного наслідування біологічних процесів, і лише в деякому наближенні ГА можна вважати їх моделлю. У біологічній хромосомі інформація закодована в ланцюжку ДНК, що складається з довгої послідовності чотирьох елементів: аденіну, цитозину, гуаніну та тиміну.
Початковий генетичний код організму записують, використовуючи чотири букви (A, C, G, T) алфавіту. B ГА хромосома представлена рядком, записаним в двохелементному алфавіті, що складається з нуля та одиниці.
До базових операторів ГА відносять кросовер (рекомбінації, кросинговер), мутацію та інверсію. 3 їх допомогою здійснюється домінуюче розмноження краще адаптованих до зовнішнього середовища індивідів, а також одержання індивідів з характеристиками, які були відсутні у індивідів попередніх поколінь. B оптимізаційних задачах, таким чином, реалізується наближення до оптимального розв'язку і виходу цільової функції з локальних екстремумів.
Генетичний алгоритм (ГА) є одним із методів знаходження екстремумів складних функцій. ГА – складова частина еволюційного моделювання як наукового напряму, що базується на принципах природного відбору за Ч. Дарвіном. ГА вперше був запропонований в 1975 році в Мічиганському університеті Джоном Холландом. Він отримав назву репродуктивний план Холланда і надалі активно використовувався як базовий алгоритм в еволюційних обчисленнях.
Подальший розвиток ГА, як власне і назву, отримав в роботах Девіда Голдберга (Goldberg D.E.) в лабораторії генетичних алгоритмів Іллінойського університету, Кеннета де Йонга (de Jong K.A.) в університеті Джорджа Мейсона, штат Вірджинія, США та їх учнів.
Розглянемо базовий ГА.
Крок 1. Ініціалізація початкового моменту часу t = 0.
Крок
2.
Випадковим чином сформувати початкову
популяцію, що складається з
індивідів.
.
Крок
3.
Обчислити пристосованість кожного
індивіда
,
та популяції в цілому
,
де
- фітнес-функція (fitness-function). Значення
цієї функції вказує на те, наскільки
оптимальним є індивід, що описується
даною хромосомою, для розв'язання задачі.
Крок
4.
За певним принципом обрати індивіда
з популяції
.
Крок
5.
За тим самим принципом обрати другого
індивіда з популяції
та з певною, наперед заданою ймовірністю
(ймовірністю кросоверу
)
виконати оператор
кросоверу.
Крок
6.
3 ймовірністю 0,5 з
відібрати одного індивіда
.
Крок
7.
3 певною наперед заданою ймовірністю
(ймовірністю мутації
)
виконати оператор мутації
.
Крок
8.
3 певною наперед заданою ймовірністю
(ймовірністю інверсії
)
виконати оператор інверсії
.
Крок
9.
Помістити отриману хромосому в популяцію
.
Крок
10.
Оцінити пристосованість нового індивіда
у порівняні з іншими індивідами. Вилучити
з популяції найгірш пристосовану особину
.
Крок
11.
Збільшити номер поточної епохи
.
Крок 12. Якщо виконується умова зупинки (гранична кількість епох, збіжність популяції, граничне значення часу роботи алгоритму), то завершити роботу, інакше перейти на крок 3.