Коли додаткові органи розташовані на спині, на стегні, на лікті і т. п., то, звичайно, вони не мають значення атавістичних, тобто вказують на знаходження в даному місці цих органів у предків, але коли вони сидять симетрично на грудях , на животі, в паху, тобто в таких місцях, де вони зустрічаються у інших ссавців, то без сумніву мають значення атавізму.
Атавізму слід відрізняти від рудиментів. Рудимент – це певна ознака, присутня в усіх особин виду, але втратив свою функціональність.
Прикладами рудиментів є: апендикс, вушні м’язи.
Апендикс |
Передній, верхній |
|
|
|
і задній вушні |
|
м’язи |
Також слід відрізняти атавізми і залишкові структури, хоча ці поняття досить близькі. Залишкові структури – це частини тіла, які збереглися, як вироджені, недосконалі версії мало бути.
Атавізми грали велику роль в теорії Чарльза Дарвіна. Вони служили доказом філетичного походження тварин. Фі- летична еволюція- це еволюція, виражена в поступовому однонаправленому зміні структури організмів.
Вади розвитку – це природжені відхилення за межі нормальних варіантів у анатомічній будові (формі, розмірах, числі) тканин та органів людини, які здебільшого супроводжуються порушеннями їх функцій чи навіть загрожують життєздатності організму.
