
- •Концепція обміну інформації в біосфері
- •КОНЦЕПЦІЯ
- •Рівні організації живої речовини в біосфері:
- •Взаємодія з іншими оболонками
- •Можна без перебільшення твердити, що хімічний стан зовнішньої кори нашої планети, біосфери, цілком
- •Вернадський один з перших усвідомив величезний перетворюючий вплив живих організмів на усі три
- •Жива речовина значно прискорила й змінила кругообіги у біосфері різних речовин - води,
- •Причина кругообігу - обмеженість елементів, з яких будується тіло організмів. Біологічний кругообіг -
- •Кругообіг вуглецю. У біосфері вуглецю понад 12000 мілрд. т. Це пояснюється тим, що
- •Кругообіг кисню. Щорічно лісові масиви виробляють 55 млрд. т кисню. Він використовується живими
- •Кругообіг азоту, фосфору, сірки. Діяльність людини прискорює кругообіг цих елементів. Головна причина прискорення
- •Кругообіг води. Вода покриває - поверхні Землі. За одну хвилину під дією сонячного
- •Великий і малий кругообіги речовин та енергії
- •Геологічний (великий) кругообіг - це обмін речовинами між сушею та Світовим океаном. Насамперед
- •Біологічний кругообіг речовин та енергії характерний для екосистем будь-якого рівня організації - від
- •Обидва кругообіги речовин - біологічний та геологічний - рухаються завдяки енергії Сонця і
- •Для того, щоб біосфера могла існувати а процеси, які в ній відбуваються, не
- •Всі функції живих організмів у біосфері (утворення газів, окисні і відновні процеси, концентрація
- •Способи передачі інформації в біосфері:
- •Мова:
- •Ноосфеера (від грец. νους в значенні «розум») — сучасна стадія розвитку біосфери,
- •Розглядаючи означену єдність природи та культури (у їх взаємодії) у розвитку ноосфери доцільно
- •Кінець

Ноосфеера (від грец. νους в значенні «розум») — сучасна стадія розвитку біосфери,
пов'язана з появою в ній людства.
Відповідно до оригінальної теорії Вернадського, ноосфера є третьою у послідовності таких основних фаз розвитку Землі як утворення геосфери (неживої природи) та
біосфери (живої природи).
Так само, як біосфера утворюється взаємодією всіх організмів на Землі, ноосфера
складається усіма розумами, що взаємодіють.
Ноосферу можна розглядати як єдність «природи» і культури (в широкому тлумаченні останньої — з техносферою включно), особливо починаючи з того моменту, коли
«культура» досягає (за силою впливу на біосферу та геосферу) потужності «геологічної сили».
Серед складових частин ноосфери виділяють антропосферу (сукупність людей як організмів), техносферу (сукупність штучних об'єктів, створених людиною, та природних об'єктів, змінених в результаті діяльності людства) та соціосферу (сукупність соціальних факторів, характерних для даного етапу розвитку суспільства і його взаємодії з природою).

Розглядаючи означену єдність природи та культури (у їх взаємодії) у розвитку ноосфери доцільно розрізняти дві стадії:
Ноосфера у стадії її становлення, в процесі стихійного розвитку, починаючи з моменту виникнення «людини розумної»;
Ноосфера, що свідомо удосконалюється спільними зусиллями людей в інтересах як людства в цілому, так і кожної окремої людини.
Український вчений С.А. Подолинський, обрахувавши баланс енергії для планети Земля показав залежність ноосфери від джерел енергії і їх культурний вплив на формування економіки і соціуму Землі. Цим він дав поштовх і підгрунтя працям Вернадського, Ціолковського та інших космістів. Космізм в роботах Ціолковського К.Е. і Чижевського О.Л. дає нову якість розуміння і межам ноосфери. У такому розумінні ноосфера распростанени в пізнанні засобами телескопів до меж далеких галактик і ми отримали інформацію про аномалії сонячної планетарної системи проти норми що переважає у Всесвіті. У межах руху космічних зондів, планетарних роботів-дослідників, Марс почав відкривати свої таємниці.Вже розробляються проекти освоєння інших планет і космічного простору. Ноосфера розширюється і переміщенням в просторі послання у 60-х для позаземних цивілізацій про людство на планеті Земля біля Сонця на краю галактики.
