
- •З дисципліни
- •Дніпропетровськ
- •2.1. Створення таблиць та побудова графіків
- •Завдання №1
- •1.1 Теоретична частина
- •1.1.2 Вимоги до алгоритмів. Способи представлення алгоритмів
- •1.1.3 Види обчислювальних процесів
- •1.1.4Схеми алгоритмів: блоки та їх об’єднання
- •1.2 Практична частина
- •2.1.2 Основні типи даних
- •2.1.3 Арифметичні та логічні вирази. Обґрунтувати правила їх формування, запису та виконання
- •2.1.4 Оператори: прості та складні
- •2.2 Практична частина
- •3.1.2Обґрунтування програмування розгалуженого обчислювального процесу. Визначення умовного оператора
- •3.1.3 Вложені умовні оператори
- •3.1.4 Обґрунтувати використання операторів case
- •3.1.5 Запис операторів процедур вводу та виводу інформації і призначення їх елементів
- •3.2 Практична частина
- •Формульний алгоритм:
- •Розробляю програму:
- •Завдання №4
- •4.1 Теоретична частина
- •4.1.2 Визначення оператору циклу з передумовою, оператору циклу з після умовою, оператора циклів з параметром
- •4.1.3 Одновимірні та багатовимірні масиви
- •4.1.4 Використання функції вводу,виводу та обробки векторів. Ініціалізація масивів
- •4.2 Практична частина
- •Розробляю програму:
- •Завдання № 5
- •5.1 Теоретична частина
- •5.1.1 Вложені циклічні обчислювальні процеси
- •5.1.2 Багатовимірні масиви
- •5.1.3 Ініціалізація багатовимірних масивів
- •5.1.4 Використання функцій та динамічного розподілу пам’яті
- •5.2 Практична частина
- •Mатематичнийописзадачі:
- •РоботаздодаткамиMsOffice (Word, Excel). Методичнівказівкитазавдання:
- •1. Текстовий редакторWord.
- •Утворення таблиці:
- •Об’єднання декількох комірок таблиці в одну:
- •Розбиття однієї комірки таблиці на декілька:
- •Повторення заголовку таблиці на кожній сторінці:
- •Виконання розрахунків у таблиці:
- •Команди меню редактора формул:
- •Вставка математичних символів у формулу:
- •Вставка математичних шаблонів у формулу
- •Утворення та зміна формул
- •Введення тексту в формулу
- •2.1. Створення таблиць та побудова графіків.
- •Шаблони в excel.
- •Робота з глобальними шаблонами
- •Створення шаблону документа
- •Список використаної літератури
2.1.2 Основні типи даних
КонцепціятипумовиPascalмаєнаступніосновнівластивості:
– будь-який тип даних визначає множина значень, до якої належить константа, що може приймати змінна чи вираз, операція чи виробляти функція;
– тип значення, що задається константою, змінною чи виразом, можна визначити по їх виду чи опису;
– кожна операція чи функція вимагає аргументів фіксованого типу і видає результат фіксованого типу.
Звідси випливає, що транслятор може використовувати інформацію про тип для пе¬ре-вір¬ки обчислення і правильності різних конструкцій.
Тип визначає:
– можливі значення змінних, констант, функцій, виразів, належних до даного типу;
– внутрішню форму представлення даних в ЕОМ;
– операції і функції, що можуть виконуватися над величинами, належними до даного типу.
До стандартних відносяться цілі, дійсні, логічні, символьний і адресний типи.
ЦІЛІ типи визначають константи, змінні і функції, значення яких реалізуються мно¬жи-ною цілих чисел, допустимих у даній ЕОМ.
Тип діапазон значень необхідна пам'ять
Shortint -128 .. 127 1 байт
Integer -32768 .. 32767 2 байта
Longint -2 147 483 648..2147483647 4 байта
Byte 0 .. 255 1 байт
Word 0 .. 65535 2 байта
ДІЙСНІ типи визначають ті дані, що реалізуються підмножиною дійсних чисел, допустимих у даній ЕОМ.
ЛОГІЧНИЙ тип (Boolean) визначає ті дані, що можуть приймати логічні значення TRUE і FALSE.
До булевих операндів застосовні наступні логічні операції: not and or xor.
Логічний тип визначений таким чином, що FALSE < TRUE. Це дозволяє застосовувати до булевих операндів всі операції відносини.
У TurboPascal введені ще різновиди логічного типу: ByteBool, WordBool і LongBool, що займають у пам'яті ЕОМ один, два і чотири байти відповідно.
СИМВОЛЬНИЙ тип (Char) визначає упорядковану сукупність символів, допустимих у данії ЕОМ. Значення символьної змінної чи константи – це один символ із допустимого набору.
Символьна константа може записуватися в тексті програми трьома способами:
• як один символ, укладений в апострофи, наприклад: 'A' 'a' 'Ю' 'ю';
• за допомогою конструкції виду #K, де K ¬- код відповідного символа, при цьому значення K повинне знаходитися в межах 0..255;
• за допомогою конструкції виду ^C, де C - код відповідного керуючого символу, при цьому значення C повинне бути на 64 більше коду керуючого символу.
АДРЕСНИЙ тип (Pointer) визначає змінні, котрі можуть містити значення адрес чи даних фрагментів програми. Для збереження адреси вимагаються два слова (4 байти), одне з них визначає сегмент, друге – зміщення.
Робота з адресними змінними (покажчиками) буде розглянута пізніше, зараз відзна¬чи-мо, що для одержання значення адреси який-небудь змінної введена унарна операція @.
2.1.3 Арифметичні та логічні вирази. Обґрунтувати правила їх формування, запису та виконання
Вираз – це правило для обчислення нового значення.Вирази складаються з констант, змінних, покажчиків функцій, знаків операцій і дужок. Вираз задає правило обчислення деякогого значення. Порядок обчислення визначається старшинством (пріоритетом) операцій, що містяться в ньому. У мові Pascal прийнятий наступний пріоритет операцій:
1. унарна операція not, унарний мінус –, взяття адреси @
2. операції типу множення * / div mod and shl shr
3. операції типу додавання + - or xor
4. операції відносини = <><><= >= in
Вирази входять до складу багатьох операторів мови Pascal, а також можуть бути аргументами убудованих функцій.
В операторі присвоювання тип змінної і тип виразу повинні збігатися крім випадку, коли вираз відноситься до цілого типу, а змінна – до дійсного. При цьому відбувається перетворення значення виразу до дійсного типу.
Арифметичним виразом називається вираз в якому виконуються чотири арифметичні дії і дія піднесення в степінь.
Вирази записуються в один рядок не припускаючи поверхів. Перенос запису можна виконати з будь – якого місця останній знак не дублюється.
Пріоритет виконання дій обчислення первинного арифметичного виразу(вираз який в дужках), нижче рангом обчислення функції, ще нижче рангом обчислення функції, ще нижче виконання дій множення, ділення, що виконуються зліва направо згідно запису. Додавання, віднімання, якщо в силу запису необхідну змінити порядок виконання дій, то використовуються круглі дужки.
Для запису арифметичних виразів мовою Pascal використовуються стандартні функції:
ABS(X) – |X| ARCTAN(X) – arctg x
COS(X) – cos x SIN(X) – sin x
EXP(X) – ex LN(X) – ln x
SQR(X) – x2 SQRT(X) – квадратний коріньВ
Логічні вирази – це один із засобів алгебри логіки. Логічні вирази застосовуються для аналізу, тобто визначення істинності або помилковості певних ситуацій. Логічний вираз – це два операнди, сполученні логічною операцією або операцією відношення. Тип логічної операції цілий, якщо результат операції – істинна, то на мові С значення результату рівне 1, а якщо ні, то результат виразу рівний 0.
Логічні вирази використовуються:
в умовних операторах і умовних виразах;
в операторах привласнення;
у заголовках циклів;
у списках фактичних параметрів функцій, наприклад функцій введення даних.
До логічних відносяться операції:
відносини: <, <=, >, >=, ==, !=;
логічні операції над даними будь-якого типа: !, &&, ||;
порозрядні логічні операції: ~, &, |, ^;
зрушення: >>, <<.
Над логічними виразами будь-якого типа можуть застосовуватися логічні операції: (АБО), !(НІ), &&(І). З цих трьох стандартних операцій далі можна зкомбінувати більш складні вирази.
У Pascal є два види обчислення логічних виразів: повне і коротке. Повне обчислення означає, що обчислюється кожен операнд, навіть якщо вже відомий результат всього виразу.
Вкорочене обчислення проводиться до тих пір, поки не стане відомий результат всього висловлювання, після чого обчислення наступних операндів припиняється. Вибір видав обчислення здійснюється за допомогою ключа компілятора $ B.
Всі ці операції звертаються за силкою на змінну, що стоїть зліва від оператора присвоєння. При цьому, якщо в арифметичній інструкції є декілька операторів, то вони виконуються зліва направо. Оператори присвоєння мають більш низький пріоритет, ніж оператори +, -, *, /, %, тобто виконуються після цих операторів(якщо не має дужок).