РоботаздодаткамиMsOffice (Word, Excel). Методичнівказівкитазавдання:

1. Текстовий редакторWord.

1.1 –Набір редагування та форматування тексту.

Теоретична частина. Вікно редактора та його елементи. Пункти головного меню та їх команди. Порядок настройки редактора для набору документа: встановлення полів сторінки, її орієнтація, встановлення шрифтів, їх розмірів та типів, встановлення параметрів абзаців, їх нумерація та маркірування, тощо.

Вікно редактора та його елементи.

Вікно редактора Word має декілька стандартних елементів. Одні з них постійно присутні на екрані, інші можна викликати за бажанням користувача. Розглянемо призначення цих елементів. Рядок заголовка. Верхній рядок екрана є рядком заголовка, стандартного для Windows. В ньому виведено ім'я програми (в даному випадку Microsoft Word). Крім цього, в рядку заголовка є чотири кнопки: одна з лівого краю і три — з правого. Ліва кнопка — це кнопка виклику управляючого меню. Управляюче меню є типовим для будь-якого вікна Windows. Перша з правих кнопок згортає вікно до піктограми, друга — відновлює нормальний розмір вікна, третя — закриває вікно.

Рядок меню. Під рядком заголовка у вікні розміщується рядок меню, який містить такі пункти:

Файл — робота з файлами документів;

Правка — редагування документів;

Вид — перегляд документів;

Вставка — вставка в документ малюнків, діаграм, поточної дати і часу, формул та інших об'єктів;

Формат — форматування документів (встановлення шрифтів, параметрів абзацу);

Сервис — сервісні функції (перевірка орфографії, встановлення параметрів настроювання Word);

Таблица — робота з таблицями;

Окно — робота з вікнами документів;

Справка — довідкова інформація про Word.

Кожний пункт меню має відповідне підменю. Для відкриття меню слід натиснути клавішу [Alt] або [F10]. Після цього один з пунктів меню виділиться інверсним кольором. Для виділення потрібного пункту меню слід користуватись клавішами горизонтального переміщення курсора. Для відкриття виділеного пункту меню слід натиснути клавішу [Enter]. Відкрити меню зручніше за допомогою миші, встановивши курсор на потрібному пункті меню і натиснувши ліву кнопку.

В підменю потрібний пункт може бути вибрано або за допомогою миші (встановити курсор миші на потрібний пункт і натиснути ліву кнопку), або за допомогою клавіатури (клавішами вертикального переміщення курсора вибрати потрібний пункт і натиснути клавішу [Enter]).

В назві пунктів меню і підменю є підкреслена літера. Це дає можливість одразу вибрати пункт меню або підменю, натиснувши комбінацію клавіш [Alt — підкреслена літера меню — підкреслена літера підменю].

Деякі пункти підменю праворуч від назви пункту містять у собі позначення комбінації клавіш, за допомогою яких можна вибрати відповідний пункт підменю. При виборі пункту підменю в нижньому рядку екрана роз'яснюється його призначення. Слід зазначити, що назви деяких пунктів підменю мають сірий колір. Це означає, що такі пункти в даний момент недоступні (наприклад, не можна редагувати таблицю, якщо вона не існує). В Word існує ще один спосіб виклику команд. Клацання правою кнопкою миші на виділеному тексті, слові призводить до виведення на екран контекстного меню. Це меню містить команди, які можна застосувати до виділеного об'єкту. Користувач має змогу відмітити останню введену команду, виконавши команду Правка/Отменить. Панелі інструментів. Під рядком меню розміщуються звичайно панелі інструментів. Панелі інструментів — це рядок кнопок, при натискуванні на які виконується певна дія. Для натискування кнопки слід клацнути мишою по кнопці. При фіксації курсора миші на кнопці під нею з'являється її назва, а в рядку стану — коротка довідка про призначення кнопки. Ряд кнопок дублюють відповідні команди меню. Однак користуватись кнопками панелі значно швидше і зручніше. Word забезпечує користувача декількома панелями інструментів. Для вибору потрібної панелі слід скористатися командою Вид/Панели инструментов. При цьому на екрані з'явиться вікно діалогуПанели інструментов, у списку якого можна вибрати необхідні панелі. По замовчуванню Word виводить на екран панелі інструментів Стандартная і Форматирование. Деякі панелі інструментів виводяться на екран автоматично при виконанні певних дій (так, наприклад, панель інструментів Рисование виводиться при побудові малюнків). Виведені на екран панелі можна перемістити типовим для середовища Windows-95 способом. Вікно діалогу. Для виконання деяких команд потрібно вводити допоміжну інформацію. Так, для виконання команди Файл/Открыть необхідно вказати дисковод, каталог та ім'я файла. Для введення такої інформації використовуються вікна діалогу.

Вікно діалогу містить ряд елементів: кнопки, списки, прапорці, перемикачі, рядки введення. Ці елементи розміщуються за тематичними групами, які називають полями. Групи мають заголовки, що закінчуються двокрапкою. Перехід від групи до групи здійснюється або за допомогою миші, або при натискуванні клавіші [ТАВ]. Ім'я групи можна також виділити, натиснувши комбінацію клавіш [Alt — підкреслена літера в імені поля]. Переміщення всередині групи здійснюють за допомогою клавіш переміщення курсора.

В разі введення допоміжної інформації у вікно діалогу здійснюється встановлення прапорців і перемикачів, вибір елементів із списка, введення і редагування тексту в полях введення.

Прапорці являють собою невеличкі квадрати, в яких в разі їх ввімкнення з'являється галочка. Прапорці встановлюються незалежно один від одного.

Перемикачі (зображуються у вигляді кола) використовують тоді, коли необхідно вибрати одну з декількох опцій. Вибраний перемикач відрізняється від інших темною крапкою всередині кола. В рядки введення вводиться текстова інформація. Наприклад, при відкритті якого-небудь файла необхідно вказати його ім'я. Останнє можна вибрати із списка імен файла або набрати в рядку введення. Списки використовують для вибору одного з декількох варіантів (наприклад, вибір шрифта). Поки маркер знаходиться всередині цього списка, його можна гортати за допомогою клавіш переміщення курсора. Елемент списка виділяється натискуванням лівої кнопки миші (клавіші [Enter]). Особливою формою списка є однорядкові списки, в яких показано тільки перший елемент. Такі списки мають праворуч стрілку, направлену вниз. Для розкриття такого списка слід встановити курсор миші на стрілку і натиснути ліву клавішу миші (натиснути комбінацію клавіш [Alt — стрілка керування курсором]. Після розкриття списка і вибору елемента список знову закривається. Деякі однорядкові списки, елементом яких є число, мають справа дві стрілки, направлені вгору та вниз. При клацанні мишею на стрілці, направленій вниз, значення елемента зменшується, а по стрілці, направленій вгору, — збільшується. В правій частині або внизу вікна розміщені кнопки управління діалогом. Кнопка OK (клавіша [Enter]) закінчує діалог з підтвердженням усіх змін, після цього Word виконує команду. Кнопка ОТМЕНА (клавіша [Esc]) анулює всі зміни; діалог закінчується, але відповідна команда не виконується. Крім кнопки OK і ОТМЕНА в цьому вікні залежно від призначення конкретного вікна можуть бути й інші кнопки управління діалогом. Багато вікон діалогу мають таку кількість полів, що їх не можна вивести одночасно. В цьому випадку діалог організовується за сторінками-вкладинками. Кожна вкладника має у верхній частині вікна ім'я. Для відкриття вкладники слід встановити курсор миші на імені і натиснути ліву кнопку миші.

Вікна діалогу також мають поля, назви яких закінчуються трикрапкою. При вибиранні такого поля розкривається наступне вікно, в якому також можна встановити певні параметри.

Порядок настройки редактора для набору документа: встановлення полів сторінки, її орієнтація, встановлення шрифтів, їх розмірів та типів, встановлення параметрів абзаців, їх нумерація та маркірування, тощо.

Форматування тексту

Під форматуванням розуміють операції, які зв'язані з оформленням тексту і зміною його зовнішнього вигляду. Операції форматування дійсні тільки для виділених фрагментів.Розрізняють три основні операції форматування: форматування символів; форматування абзаців; форматування сторінок.

Форматування символів.

При форматуванні символів можна змінити шрифти, його розмір. Форматування здійснюється командою Формат/Шрифт. При цьому на екрані з'явиться вікно діалогу Шрифт, в якому можна встановити такі параметри:

•шрифт (вибирається із списка шрифтів);

•стиль (можна вибрати звичайний стиль, курсив, напівжирний і напівжирний з курсивом шрифти);

• розмір шрифта;

• підкреслення (вибір різних варіантів підкреслення);

• колір символів;

• ефекти (верхній і нижній індекс, перекреслений).

У полі Образец цього вікна показується зовнішній вигляд тексту при вибраних параметрах.

Форматування абзаців.

Під абзацем у Word розуміють частину документа, за якою поміщається маркер абзацу. При введенні тексту абзац завжди закінчується натискуванням клавіші Enter. Для форматування абзацу використовують команду Формат/Абзац, відкриває вікно діалогу Абзац в якому можна здійснити:

• вирівнювання абзаців;

• встановлення відступів лівого і правого абзаців;

• встановлення відстані між рядками;

• встановлення відступу першого рядка (абзацного відступу)

Встановлення параметрів абзацу

За замовчуванням Word вирівнює абзаци ліворуч. За допомогою опції Выравнивание можна встановити вирівнювання праворуч, центрування (рядки розміщуються симетрично відносно уявної вертикальної лінії, що проходить через середину сторінки) або блочне вирівнювання (рядки вирівнюються як ліворуч, так і праворуч).

Опція Отступ дозволяє встановити відступи зліва і справа рядків виділеного абзаца, а також окремо лівий відступ першого рядка абзацу. Відстань за замовчуванням вимірюється в дюймах, але за допомогою команди Сервис/Параметры/Общие можна встановити інші одиниці (сантиметри та ін.).

Для встановлення відступів можна використовувати і горизонтальну лінійку. На ній є маркери відступу ліворуч (нижній лівий), відступу праворуч (нижній правий) і відступу першого рядка абзацу (верхній лівий). В разі зміни положення цих маркерів за допомогою миші виділений абзац буде автоматично переформатовуватися.

Відстань між рядками встановлює опція Межстрочннй вікна діалогу Абзац, а між абзацами — опція Интервал. За допомогою останньої можна встановити параметри Перед (інтервал перед виділеним абзацем) і После (інтервал після виділеного абзацу).

При встановленні параметрів форматування абзацу зовнішній вигляд цього абзацу зображується в полі Образец вікна діалогу Абзац.

Форматування сторінок.

При введенні і друкуванні тексту Word використовує встановлені за замовчуванням розміри поля сторінки. Змінити ці параметри можна за допомогою команди Файл/Параметры страницы.

Вкладинка Поля дозволяє встановити розміри верхнього, нижнього, лівого і правого полів. Поле Образец цієї вкладинки показує, який вигляд матиме І сторінка з встановленими параметрами поля при друкуванні.

вибрати назву змінюваного стилю і натиснути клавішу [Enter]. Після появи на екрані запиту про підтвердження зміни стилю слід натиснути клавішу ОК.

Більш широкі можливості для створення і модифікації стилів дає команда Формат/Стиль і вікно діалогу Стиль.

Вкладинка Размер бумаги дозволяє вибрати стандартні розміри із списка форматів, які підтримує Word. Якщо ні один із стандартних розмірів не підходить, то слід вибрати в списку форматів елемент Специальний і для нього вказати ширину і висоту. В полі Ориентация потрібно вказати орієнтацію документа Книжная (рядки документа паралельні короткій стороні аркуша) або Альбомная (рядки паралельні довгій стороні аркуша). В разі зміни орієнтації документа з книжної на альбомну Word використовує розміри верхнього і нижнього полів для правого і лівого поля. При переході з альбомного на книжковий формат праве і ліве поле стають відповідно верхнім і нижнім.

В полі Образец зображується зразок, який відповідає вибраним параметрам. Стиль форматування. Розглянуті раніше команди форматування впливають безпосередньо на виділені фрагменти. Тому їх називають командами безпосереднього форматування. Цей спосіб зручний у тих випадках, коли потрібно змінити формат одного або декількох абзаців. Однак якщо потрібно придати єдину форму всьому документу, то зручніше один раз підібрати шрифт, розміри полів та інші атрибути і зберегти їх значення в так званому стилі з власним іменем. Наприклад, при підготовці книг слід один раз вказати, як оформити заголовок книги, заголовки розділів і сам текст. Тоді при оформленні документа не потрібно вникати в тонкощі оформлення, досить просто вибрати готовий стиль. Для вибору стилю слід розкрити список стилів панелі інструментів Форматирование і вибрати потрібний. Для створення нового стилю можна вибрати зразком будь-який оформлений абзац. Для цього цей абзац потрібно виділити, відкрити список стилів, ввести в рядку введення цього списка ім'я, під яким буде збережено стиль і натиснути клавішу [Enter].

Практична частина. Набрати текст (8-10 рядків) і, повторюючи його необхідну кількість разів, записати різними шрифтами, кольорами, розмірами, розташуванням – по лівому, правому краю, середині, всій ширині сторінки, виконати маркірування та нумерацію абзаців, виділити елементи підкресленням, закресленням, взяти в рамку, примінити ефекти анімації та інші ефекти.

• Первый выпуск Word для MS-DOS состоялся в конце 1983 года. Он был плохо принят рынком, продажи снижало наличие конкурирующего продукта — WordPerfect.

• Однако версия для «макинтоша», выпущенная в 1985 году, получила широкое распространение. Через два года «Word 3.01 для Macintosh» усилил позиции (версия 3.0 изобиловала ошибками и быстро была заменена). Как и прочее программное обеспечение для «макинтоша», Word был полностью WYSIWYG-редактором (принцип «What You See Is What You Get» — «получаю то, что вижу»).

1. ПервыйвыпускWordдляMS-DOSсостоялсявконце 1983 года. Онбылплохопринятрынком, продажиснижалоналичиеконкурирующегопродукта—WordPerfect.

2. Однаковерсиядля«макинтоша», выпущеннаяв 1985 году, получилаширокоераспространение. Черездвагода«Word 3.01 дляMacintosh»усилилпозиции (версия 3.0 изобиловалаошибкамиибыстробылазаменена). Какипрочеепрограммноеобеспечениедля«макинтоша», WordбылполностьюWYSIWYG-редактором (принцип«WhatYouSeeIsWhatYouGet»—«получаюто, чтовижу»).

Первый выпуск Word для MS-DOS состоялся в конце 1983 года. Он был плохо принят рынком, продажи снижало наличие конкурирующего продукта — WordPerfect.

Однако версия для «макинтоша», выпущенная в 1985 году, получила широкое распространение. Через два года «Word 3.01 для Macintosh» усилил позиции (версия 3.0 изобиловала ошибками и быстро была заменена). Как и прочее программное обеспечение для «макинтоша», Word был полностью WYSIWYG-редактором (принцип «WhatYouSeeIsWhatYouGet» — «получаю то, что вижу»).

ПервыйвыпускWordдляMS-DOSсостоялсявконце 1983 года. Онбылплохопринятрынком, продажиснижалоналичиеконкурирующегопродукта — WordPerfect.

Однаковерсиядля «макинтоша», выпущеннаяв 1985 году, получилаширокоераспространение. Черездвагода «Word 3.01 дляMacintosh» усилилпозиции (версия 3.0 изобиловалаошибкамиибыстробылазаменена).Какипрочеепрограммноеобеспечениедля «макинтоша», WordбылполностьюWYSIWYG-редактором (принцип «WhatYouSeeIsWhatYouGet» — «получаюто, чтовижу»).

Первый выпуск Word для MS-DOS состоялся в конце 1983 года. Он был плохо принят рынком, продажи снижало наличие конкурирующего продукта — WordPerfect.

Однако версия для «макинтоша», выпущенная в 1985 году, получила широкое распространение. Через два года «Word 3.01 для Macintosh» усилил позиции (версия 3.0 изобиловала ошибками и быстро была заменена). Как и прочее программное обеспечение для «макинтоша», Wordбыл полностью WYSIWYG-редактором (принцип «WhatYouSeeIsWhatYouGet» — «получаю то, что вижу»).

1.2.-Вставка графічних об’єктів в документ.

Теоретична частина. Описати порядок вставки об’єктів в документ.

Зображення, якими оперує текстовий редактор Word, можна розділити на дві категорії: малюнки й графічні об’єкти. Малюнки готують за допомогою інших програм і вставляють у документ Word. Графічні об’єкти створюються власне у програмі Word за допомогою вбудованого векторного редактора.

Графічні об’єкти у документі Word виконуються інструментами панелі Рисование. Якщо на вашому екрані ця панель відсутня, клацніть правою кнопкою миші по ділянці панелей інструментів і у контекстному меню оберіть опцію Рисование. На панелі Рисование розташовані інструменти, якими можна намалювати пряму, стрілку, прямокутник, еліпс. Складніші графічні об’єкти створюються за допомогою опції Автофигуры. Розглянемо операції з графічними об’єктами, створеними засобами Word (тобто інструментами панелі Рисования).Після того як об’єкт намальовано, треба задати його точні розміри. Для цього існують вісім граничних маркерів – маленьких квадратиків, розміщених по периметру об’єкта. Також на контурі фігури є додатковий дев’ятий маркер жовтого кольору, потягнувши за який, можна повернути малюнок на будь-який кут.Якщо бажаєте, щоб при зміні розмірів не змінювалося положення геометричного центру об’єкта, тримайте натиснутою клавішу Ctrl при перетягуванні маркера. Якщо ж необхідно змінити розміри об’єкта зі зміною його пропорцій, перетягніть кутовий маркер при натиснутій клавіші Shift.

Для переміщення графічного об’єкта клацніть по ньому мишею та при натиснутій кнопці миші перетягніть на нове місце. Замість перетягування мишею можете скористуватися клавішами керування курсором. У текстовому редакторі також можна виконувати художнє оформлення окремих слів або словосполучень за допомогою засобу WordArt. Він дозволяє задавати різноманітні варіанти оформлення тексту: похилий, повернутий і розтягнутий текст, текст з тінню і текст, вписаний у певні фігури тощо. Щоб створити текст WordArt, клацніть мишею у місці вставки і оберіть команду меню Вставка – Рисунок – об’єкт WordArt.

Обмін зображеннями з іншими документами

Малюнок, створений в Paint, можна вставити в інший документ. При цьому виконують імпорт файлу засобами додатка, у якому відкрито документ. Якщо необхідно імпортувати фрагмент малюнка в інший документ, можна скористатися можливостями буферу обміну. Виділіть фрагмент у редакторі Paint і виконайте команду Правка – Копировать. Потім перейдіть у цільовий документ і вставте вміст буфера за допомогою відповідної команди.

Для вставки малюнка в документ найпростіше скористуватися колекцію кліпів ClipArt, яка входить до складу Word. Установіть курсор на місце вставки і виконайте команду Вставка – Рисунок – Картинки. Діалог Вставка картинки містить три вкладки, що відповідають вставці малюнка, звукового кліпу або анімації. Оберіть необхідну категорію картинок, а потім кліп. При клацанні по піктограмі кліпу з’явиться спливаюче меню, з якого оберіть команду Вставить клип.

Вставка малюнків з файла

У документ Word ви можете вставити малюнок, який зберігається в окремому файлі, наприклад, з розширенням bmp, jpg чи tif. Для цього потрібно встановити курсор на місце вставки та обрати команду меню Вставка – Рисунок – Из файла. У стандартному діалозі слід обрати папку, файл малюнка та клацнути по кнопці Вставка. Під час вставки з файлу в документ Word малюнок за змовчуванням розташовується в шарі тексту, причому ліва межа малюнку – у вказаній курсором точці вставки. Висота зображення обмежена міжрядковим інтервалом. Для розкриття зображення на всю висоту виділіть його і оберіть команду Формат – Абзац. На вкладці Отступы и интервалы в полі Междустрочный, установіть значення Минимум і натисніть кнопку OK.

Редагування і форматування зображення.

Вставлений малюнок, як правило, потребує додаткового редагування та форматування, тобто задання його розмірів, визначення положення відносно тексту, підбору яскравості та контрастності. Коротко розглянемо ці операції.

Зміна розмірів малюнка. Клацніть мишею по ділянці малюнка і пересуньте один з граничних маркерів. Переміщуючи середній маркер, ви змінюєте один лінійний розмір – висоту чи ширину, а переміщуючи кутовий – пропорційно змінюєте обидва розміри малюнка.

Задання обтікання. Обтікання – це розміщення малюнка відносно тексту. Клацніть по малюнку правою кнопкою миші та оберіть у контекстному меню команду Формат рисунка. У діалозі перейдіть на вкладку Положение, визначте потрібну схему обтікання малюнка тексту і клацніть по кнопці OK.

Інші операції форматування зображення здійснюються за допомогою панелі інструментів Настройка изображения. Щоб викликати її потрібно клацнути правою кнопкою миші по рядку меню та обрати з контекстного меню операції Настройка изображения.

Практична частина. Набрати текст (приблизно 0,5 сторінки) і вставити в нього малюнки (ВСТАВКА/РИСУНОК) з обтікання тексту, за текстом та поверх тексту.

Леонардо да Винчи родился 15 апреля 1452 года в селении Анкиано близ Винчи: недалеко от Флоренции в «три часа ночи» то есть в 22:30 по современному отсчёту времени. Отмечено в дневнике деда Леонардо (дословный перевод): «В субботу, в три часа ночи 15 апреля родился мой внук, сын моего сына Пьеро. Мальчика назвали Леонардо. Его крестил отец Пьеро ди Бартоломео». Его родителями были 25-летний нотариус Пьеро и его возлюбленная, крестьянка Катерина. Первые годы жизни Леонардо провёл вместе с матерью. Его отец вскоре женился на богатой и знатной девушке, но этот брак оказался бездетным,и Пьеро забрал своего трёхлетнего сына на воспитание. Разлученный с матерью Леонардо всю жизнь пытался воссоздать её образ в своих шедеврах. Жил он в это время у деда. В Италии того времени к незаконнорожденным детям относились почти как к законным наследникам. Многие влиятельные люди города Винчи приняли участие в дальнейшей судьбе Леонардо. Когда Леонардо было 13 лет, его мачеха умерла при родах. Отец женился повторно — и снова вскоре остался вдовцом. Он прожил 67 лет, был четырежды женат и имел 12 детей. Отец пытался приобщить Леонардо к семейной профессии, но безуспешно: сын не интересовался законами общества.

Леонардо не имел фамилии в современном смысле; «да Винчи» означает просто «(родом) из городка Винчи». Полное его имя — итал. Leonardo di ser Piero da Vinci, то есть «Леонардо, сын господина Пьеро из Винчи».

Леонардо да Винчи родился 15 апреля 1452 года в селении Анкиано близ Винчи: недалеко от Флоренции в «три часа ночи» то есть в 22:30 по современному отсчёту времени. Отмечено в дневнике деда Леонардо (дословный перевод): «В субботу, в три часа ночи 15 апреля родился мой внук, сын моего сына Пьеро. Мальчика назвали Леонардо. Его крестил отец Пьеро ди Бартоломео». Его родителями были 25-летний нотариус Пьеро и его возлюбленная, крестьянка Катерина. Первые годы жизни Леонардо провёл вместе с матерью. Его отец вскоре женился на богатой и знатной девушке, но этот брак оказался бездетным, и Пьеро забрал своего трёхлетнего сына на воспитание. Разлученный с матерью Леонардо всю жизнь пытался воссоздать её образ в своих шедеврах. Жил он в это время у деда. В Италии того времени к незаконнорожденным детям относились почти как к законным наследникам. Многие влиятельные люди города Винчи приняли участие в дальнейшей судьбе Леонардо. Когда Леонардо было 13 лет, его мачеха умерла при родах. Отец женился повторно — и снова вскоре остался вдовцом. Он прожил 67 лет, был четырежды женат и имел 12 детей. Отец пытался приобщить Леонардо к семейной профессии, но безуспешно: сын не интересовался законами общества.

Леонардо не имел фамилии в современном смысле; «да Винчи» означает просто «(родом) из городка Винчи». Полное его имя — итал. Leonardo di ser Piero da Vinci, то есть «Леонардо, сын господина Пьеро из Винчи».

Леонардо да Винчи родился 15 апреля 1452 года в селении Анкиано близ Винчи: недалеко от Флоренции в «три часа ночи» то есть в 22:30 по современному отсчёту времени. Отмечено в дневнике деда Леонардо (дословный перевод): «В субботу, в три часа ночи 15 апреля родился мой внук, сын моего сына Пьеро. Мальчика назвали Леонардо. Его крестил отец Пьеро ди Бартоломео». Его родителями были 25-летний нотариус Пьеро и его возлюбленная, крестьянка Катерина. Первые годы жизни Леонардо провёл вместе с матерью. Его отец вскоре женился на богатой и знатной девушке, но этот брак оказался бездетным, и Пьеро забрал своего трёхлетнего сына на воспитание. Разлученный с матерью Леонардо всю жизнь пытался воссоздать её образ в своих шедеврах. Жил он в это время у деда. В Италии того времени к незаконнорожденным детям относились почти как к законным наследникам. Многие влиятельные люди города Винчи приняли участие в дальнейшей судьбе Леонардо. Когда Леонардо было 13 лет, его мачеха умерла при родах. Отец женился повторно — и снова вскоре остался вдовцом. Он прожил 67 лет, был четырежды женат и имел 12 детей. Отец пытался приобщить Леонардо к семейной профессии, но безуспешно: сын не интересовался законами общества.

Леонардо не имел фамилии в современном смысле; «да Винчи» означает просто «(родом) из городка Винчи». Полное его имя — итал. LeonardodiserPierodaVinci, то есть «Леонардо, сын господина Пьеро из Винчи».

1.3.-Вставка таблиці в документ Word.

Теоретична частина. Описати команди пункту ТАБЛИЦА та порядок створення таблиці, її редагування та форматування.

Пункт ТАБЛИЦА включає в себе команди:НАРИСОВАТЬ ТАБЛИЦУ,ВСТАВИТЬ, УДАЛИТЬ, ВЫДЕЛИТЬ, ОБЬЕДЕНИТЬ ЯЧЕЙКИ, РАЗБИТЬ ЯЧЕЙКИ, РАЗБИТЬ ТАБЛИЦУ, АВТОФОРМАТ ТАБЛИЦЫ, АВТОПОДБОР, ПРЕОБРАЗОВАТЬ, СОРТИРОВКА, ФОРМУЛА,СКРЫТЬ СЕТКУ.