4.1.3 Одновимірні та багатовимірні масиви

Масив – сукупність змінних одного типу, об’єднаних спільним іменем.

Одновимірний масив – це лінійна послідовність однотипних елементів. Такі масиви часто називають математичним терміномвектор. Кожен елемент одновимірного масиву має свій порядковий номер (індекс), який визначає розташування цього елемента.

Мова Pascal інтерпретує багатовимірний масив як масив масивів, тобто масив, елементами якого є масиви меншої вимірності (під масиви).

Властивості масивів в Pascal:

• в Pascal всі елементи масиву в пам’яті розміщуються підряд, один за одним.

• індексація елементів масиву завжди починається з нуля.

• вPascal немає перевірки на предмет виходу межі масиву.

• ім’я масиву є вказівником на його перший елемент (елемент з нульовим індексом).

Статичний масив – розмір (кількість елементів) масиву відомий на момент компіляції.

Динамічний масив – розмір визначається під час виконання програми.

Доступ до елементів масиву – ім’я масиву та індекс (індекси) елементу. Кожен індекс вказується в окремих квадратних дужках.

Розмірність масиву – кількість індексів, необхідних для однозначного визначення елементу масиву.

Двомірний масив. Щоб створити функцію, приймаючі в якості аргументу двомірний масив, необхідно враховувати, що ім’я масиву обслуговується як його адрес. І ми можемо побачити на прикладі заповнення двомірного масиву випадковими числами.

Оголошення масиву – тип елементів масиву, назва масиву та розмір по кожному з індексів. Розмір по кожному індексу вказується в окремих квадратних дужках.

В усіх оголошеннях масиву ім'я масиву - це покажчик-константа! Для формування динамічного масиву може використовуватися тільки ім'я покажчика на масив - це покажчик-змінна.

4.1.4 Використання функції вводу,виводу та обробки векторів. Ініціалізація масивів

Масиви, як і будь-які інші об'єкти, можна розміщувати або за допомогою операторів| опису в сегментах даних або стека, або в динамічній області памяті за допомогою операцій виділення пам'яті. При описі масиву після|потім| імені в квадратних дужках задається кількість його елементів (розмірність), наприклад int| а[10]. Масив розташовується в залежності від місця|місце-милі| його опису або в сегменті даних, або в сегменті стека, і всі інструкції по виділенню пам'яті формує компілятор до виконання програми|. Внаслідок цього розмірність масиву може бути задана лише|тільки| константою| або константним виразом.

При описі масив можна ініціалізувати, тобто|цебто| привласнити його елементам початкові значення, наприклад:

int| а[10] - {1. 1. 2. 2. 5. 100}.

Якщо значень, що ініціалізували, менше, ніж елементів в масиві, залишок|остача| масиву обнуляється, якщо більше — зайві значення не використовуються. Елементи масивів нумеруються з нуля|нуль-індикатора|, тому максимальний номер елементу завжди на одиницю менше розмірності. Автоматичний контроль виходу індексу за границі масиву не проводиться.

Існує два способи введення масиву:

• ініціалізація массиву;

• по елементневведення (за допомогою циклів).

Ініціалізація масиву - це установка початкових значень елементів масиву. Синтаксис оператора ініціалізації:

• одновимірного масиву:

тип ідентифікатор [розмір] = {зн1,зн2,знЗ,...,знп};

• двомірного масиву:

тип індифікатор [розм 1][розм2] - {{зн11, зн12,..., зн1п},

{зн21, зн22,..., зн2т},...,{знт 1,знт 2,...,знт n}};

Елементи масиву прийнято позначати іменами масивів біля якого в квадратні дужки записуються індекси координати цього елемента в масиві. Всі елементи масиву мають один і той же тип масиву.