Наукові основи визначення змісту освіти
Програма розвитку освіти в Україні у XXI столітті та Національна доктрина визначають наукові основи добору змісту освіти:
а)зміст освіти має забезпечувати всебічний і гармонійний розвиток особистості;
б)зміст має визначатись на науковій основі (зміст освіти з кожного предмета має відповідати сучасному рівню науки);
в)зміст має забезпечувати міжпредметні зв’язки;
г)зміст має відповідати віковим та індивідуальним можливостям учнів (принцип доступності);
д)загальна освіта в школі має здійснюватися в єдності з політехнічною і трудовою підготовкою. Вона має за мету дати учням основи наук, сформувати світогляд і морально-етичну культуру.
Мета політехнічної освіти:
а)ознайомити учнів з різними галузями виробництва;
б)усвідомити сутність важливих технічних процесів;
в)формування уміння забезпечувати технічні процеси.
Шляхи забезпечення політехнічної освіти:
а)вивчення основ наук;
б)трудове навчання;
в)виробнича праця в майстернях;
г)екскурсії на виробництво.
Теоретичний аспект: ознайомлення учнів з основами технічного виробництва, психологічна підготовка до праці, профорієнтація. Практичний аспект: формування трудових умінь та навичок.
Мета професійної освіти: підготувати людину для успішного виконання професійних обов’язків.
Зміст освіти виражається у навчальних планах, програмах, підручниках, навчальних посібниках.
5. Документи, що визначають зміст освіти
Навчальні плани: базові, типові, навчальні плани школи.
Базовий план – головний державний нормативний документ, складова державного стандарту загальної середньої освіти (державний стандарт – документ з чітко визначеними вимогами до знань, умінь та навичок). У цьому плані визначається тривалість навчального року (семестрів, чвертей), розподіл часу за роками навчання, за державними і шкільними компонентами. Він є основою для розробки типових навчальних планів для різних типів шкіл. Типовий план – нормативний державний документ, який визначає тривалість навчального року (семестрів, чвертей), повний перелік предметів для вивчення, розподіл предметів за роками навчання, кількість годин на кожний предмет та весь час навчання, кількість годин на тиждень для вивчення кожного предмета конкретно у кожному класі, кількість годин на індивідуальні та групові заняття. Навчальний план має два компоненти: державний компонент, тобто інваріантна частина (визначає предмети, обов’язкові для вивчення), і шкільний, тобто варіативна частина (визначає предмети, курси, додаткові для розвитку учнів, забезпечує профільність навчання, формується безпосередньо у навчальному закладі).
На основі навчальних планів складаються навчальні програми.
Розділи навчальних програм:
а)пояснювальна записка;
б)зміст предмета, поділений на розділи, теми і кількість годин на тему;
в)обсяг знань з предмета для кожного класу;
г)перелік наочних посібників і літератури для учнів і методичної літератури для вчителів;
д)критерії оцінювання.
Принципи складання програми:
а)лінійний – частини матеріалу послідовно ускладнюються;
б)концентричний – окремі теми вивчаються з перервами, повторюються на новому рівні;
в)спіральні – поєднано перші два принципи.
Підручник – основна навчальна книга, складена відповідно до програми, цікава, доступна, ілюстрована, естетично оформлена із науковим змістом матеріалу. Основне призначення: допомогти учням самостійно закріпити знання, здобуті на уроці. Навчальні посібники – книги, матеріал яких розширює межі підручника, які містять найновіші відомості. Види: хрестоматії, словники, атласи.