Лекція 3 Тема: Мета виховання План

1. Поняття мети виховання.

2. Зародження та розвиток ідеї про всебічний розвиток особистості.

3. Основні завдання і зміст всебічного і гармонійного розвитку особистості.

4. Цілі виховання в зарубіжній педагогіці.

І. „Що сказали б ви про архітектора, який, закладаючи нову будівлю, не зумів би відповісти вам на запитання, що він хоче будувати? Те саме повинні ви сказати й про вихователя, який не зуміє чітко й точно визначити вам мету своєї виховної діяльності... Ось чому ввіряючи вихованню чисті й вразливі душі дітей, ввіряючи для того, щоб воно провело в них перші, а тому й найглибші риси, ми маємо цілковите право спитати вихователя, якої мети він добиватиметься в своїй діяльності, і вимагати на це питання ясної і категоричної відповіді,” – так писав К.Д.Ушинський, наголошуючи на важливості визначення мети і завдань виховання.

Як предмет теоретичного дослідження, питання про мету виховання разом з питанням про мету життя, про призначення людини в житті ставилося вже дуже давно. З постановкою цих питань ми зустрічаємося в найперших книжках, де почала отримувати оформлення педагогічна ідея. Формування офіційних цілей можна побачити в законодавчих актах, в різноманітних документах з народної освіти (положеннях, установах шкіл і ін.)

Мета (як наукове поняття) – це усвідомлене уявлення кінцевого результату певної діяльності.

Виходячи із загального розуміння мети, можна сказати, що метою виховання повинно бути мислене уявлення про те, якою в кінцевому результаті повинна стати людина, яку хочуть виховати. Ця мета повинна співпадати з уявленням суспільства про ідеал людської особистості, виражати вимоги суспільства до людини. Загальна чи генеральна мета вказує загальний напрямок виховної діяльності всіх навчально-виховних закладів і інших виховних підрозділів, які є у суспільстві, визначає характер педагогічного впливу.

Для здійснення безпосередньої педагогічної діяльності, надання їй більшої конкретності виникає необхідність в висуненні більш приватних робочих цілей, зв'язаних з рішенням певних виховних задач на тому чи іншому етапі формування особистості людини (наприклад, задачі фізичного виховання молодших школярів).

Ще більш конкретні, оперативні цілі ставляться вихователям під час проведення окремого уроку, того чи іншого виховного заходу. Наприклад, метою проведення політінформації є ознайомлення школярів з поточними міжнародними подіями, пояснення їх суті з позиції законів суспільного розвитку, або мета даного уроку – навчання учнів читання географічної карти. Крім того, в педагогічному процесі завжди присутні особисті цілі учнів: ними визначаються мотиви навчання, вони відіграють велику роль в самовихованні школярів. Особисто важлива для людини мета завжди відповідає її матеріальним чи духовним потребам.

В цій ієрархії цілей провідною, визначаючою є загальна, генеральна мета, яка дає загальну направленість всьому виховному процесу.

Таким чином, виділяються загальні і індивідуальні цілі виховання. Загальна - коли вона виражає якості, які повинні бути сформовані у всіх людей;

Індивідуальна - коли передбачається виховання окремої, певної людини. Прогресивна педагогіка виступає за єдність і поєднання загальних і індивідуальних цілей.

Генеральні загальні цілі виховання не можна вигадати чи висунути свавільно. Вони завжди об’єктивно відображають вимоги даного суспільства. Вимоги ці в свою чергу визначаються рівнем розвитку продуктивних сил і характером виробничих відносин. Тому мета виховання в кінцевому результаті завжди відповідає способу виробництва, визначається ним і змінюється зі зміною продуктивних сил і виробничих відносин.

Історія педагогіки – це довгий ланцюг зародження, здійснення і відмирання цілей виховання. Ще раз зазначимо, що мета виховання не може бути свавільно висунута, вона в кінцевому результаті завжди відображає досягнутий рівень розвитку суспільства, ним визначається і змінюється зі зміною способу виробництва. Для підтвердження цього важливого зв’язку проаналізуємо зміну цілей виховання. В залежності від типу суспільно-економічних відносин.