Лекція 9 тема : Контроль і оцінка результатів у навчально-пізнавальній діяльності учнів План:

1. Поняття про контроль навчання, його функції.

2. Види контролю навчання

3. Методи контролю навчання

4. Оцінювання навчальних досягнень учнів

5. Вимоги до перевірки та оцінювання успішності учнів

1. Поняття про контроль навчання, його функції

Контроль є важливим структурним компонентом навчально­го процесу. Він здійснюється на всіх етапах навчання, але особ­ливого значення набуває після вивчення певної теми або завер­шення ступеня навчання.

Контроль у дидактиці розуміють як перевірку, оцінювання і облік успішності учнів. Спостереження за учнем під час занять, вивчення зошитів і інших продуктів навчальної та практичної ді­яльності учнів, перевірка знань, навичок і вмінь школярів є засо­бами контролю. Облік успішності передбачає фіксацію результа­тів контролю у вигляді оцінного судження або числового бала. Результати контролю використовуються для аналізу ефективно­сті навчального процесу, прийняття рішень про удосконалення його методів, засобів і форм організації. Контроль є необхідною ланкою управління навчально-пізнавальною діяльністю учнів.

Функції контролю навчання:

1. діагностична: вчитель виявляє успіхи і недоліки в знаннях, навичках і уміннях учнів, з'ясовує їх причини і визначає заходи для підвищення якості навчання, попередження і подолання не­успішності. Це дозволяє планувати і коригувати викладання, ви­значати ефективність використаних методів навчання;

2. навчальна: перевірка пізнавальних досягнень учнів сприяє повторенню, уточненню, поглибленню і систематизації знань, удосконаленню навичок і вмінь;

3. виховна: систематичний контроль і оцінка успішності спри­яє вихованню в учнів адекватної самооцінки, дисциплінованості, самостійності, наполегливості в роботі, почуття відповідальнос­ті; залучення учнів до взаємоконтролю сприяє формуванню в них навичок взаємо- і самоконтролю, справедливості, взаємоповаги;

4. стимулююча: добре вмотивоване, справедливе і регулярне оцінювання успішності учнів є важливим стимулом у навчанні, спонукає школярів до систематичної навчальної діяльності, ак­тивізує їх роботу, ліквідацію виявлених помилок і недоліків;

5) управлінська: завдяки контролю вчитель одержує інформа­цію про успіхи і недоліки кожного учня. Це дозволяє йому скори-гувати роботу учнів і свою власну діяльність - змінити методику викладання, удосконалити організацію навчання школярів тощо.

2. Види контролю навчання

/На різних етапах навчального процесу застосовуються різні види контролю: попередній, поточний, тематичний і підсумковий.

Попередній контроль здійснюють з діагностичною метою пе­ред вивченням нової теми або на початку навчального року, чве­рті. Він дозволяє виявити обсяг і рівень знань учнів з окремої теми, розділу, предмета в цілому. На основі отриманої інформації вчи­тель планує й організовує наступну навчальну діяльність.

Поточний контроль - систематичне спостереження вчителя за навчально-пізнавальною діяльністю учнів на кожному уроці. Його головне призначення полягає в оперативному виявленні якості засвоєння учнями знань і умінь, визначенні ефективності навчальної діяльності на уроці. На основі поточного контролю здійснюється оперативне керівництво навчальним процесом.

З огляду на те, що повноцінне засвоєння знань і умінь не мож­на забезпечити протягом одного уроку, поточне оцінювання уч­нів на кожному уроці вважається необов'язковим, хоча й може здійснюватися за бажанням учителя чи з урахуванням особливо­стей навчального предмета.

Обов'язковими видами контролю навчальних досягнень учнів є тематичний і підсумковий.

Тематичний контроль здійснюється після вивчення логічно завершеної частини навчального матеріалу - теми або розділу програми. Його мета - з'ясувати, наскільки успішно учні оволо­діли системою знань і умінь з даної теми, чи відповідає рівень їх засвоєння програмовим вимогамі

Перед початком вивчення чергової теми всі учні мають бути ознайомлені з кількістю занять, відведених для її засвоєння; кіль­кістю і тематикою обов'язкових робіт і термінами їх проведення; питаннями, що виносяться на атестацію, якщо атестацію проводять в усно-письмовій формі, або орієнтовними завданнями; тер­міном і формою проведення тематичної атестації; умовами оці­нювання.

Якщо темою передбачено виконання учнями практичних, ла­бораторних робіт та інших обов'язкових практичних завдань, то їх виконання є обов'язковою умовою для виставлення тематич­ної оцінки.

Тематична оцінка може виставлятися автоматично (за згодою учня) на підставі результатів опанування матеріалу теми даної впродовж її вивчення з урахуванням поточних оцінок (якщо вчи­тель здійснює поточне оцінювання), навчальної активності учня, а також після виконання ним відповідних підсумкових завдань з теми: письмова робота, залік тощо.

Щоб запобігти перевтомі учнів, терміни і кількість тематич­них перевірок на семестр визначає заступник директора навчаль­ного закладу на підставі пропозицій учителів. Рекомендується, щоб при проведенні підсумкових тематичних оцінювань їх кіль­кість упродовж тижня не перевищувала трьох.