7.4. Ліцензування, види ліцензій. Квотування, види квот
Ліцензування – це надання державними установами дозволу на експорт або імпорт товарів у певному обсязі.
Види ліцензій:
генеральна ліцензія — це відкритий дозвіл на експортні (імпортні) операції щодо певного товару або з певною країною (групою країн) упродовж періоду дії режиму ліцензування цього товару;
разова ліцензія (індивідуальна) — це разовий дозвіл, який має іменний характер. Його видають для виконання кожної окремої операції конкретним суб’єктом зовнішньоторгової діяльності на період, потрібний для виконання цієї операції;
відкрита ліцензія (індивідуальна) – це дозвіл на експорт (імпорт) товару впродовж певного періоду часу (однак не менше одного місяця) із зазначенням його загального обсягу.
Механізми розподілу ліцензій різноманітні, зокрема: - аукціон - продаж ліцензій на конкурсній основі. Вважається самим економічно ефективним способом розподілу ліцензій, здатним принести доходи державній скарбниці; - система явних переваг - закріплення урядом ліцензій за певними фірмами пропорційно розмірам їхнього імпорту за попередній період чи пропорційно структурі попиту з боку національних імпортерів;
- розподіл ліцензій на позаціновій основі - видача урядом ліцензій тим фірмам, що продемонстрували свою здатність здійснити імпорт чи експорт найбільш ефективним образом.
Квотування (контингентування) – це кількісне чи вартісне обмеження експорту або імпорту, що вводиться на певний термін на окремі товари і послуги, у відношенні окремих країн і їх груп.
Види квот:
а) за напрямом дії:
- імпортні – кількісні обмеження імпортованої продукції;
- експортні – частка кожної країни в сукупному експорті товару;
б) за масштабом дії:
- глобальні – частка товару в обсязі світової торгівлі незалежно від того, яка країна його імпортує або експортує:
- індивідуальні – визначаються в межах глобальної квоти для кожної країни, що імпортує або експортує товар.
7.5. Демпінг. Види демпінгу. Експортні субсидії
Демпінг є поширеною формою конкурентної боротьби на світовому ринку.
Демпінг – ввіз на митну територію країни імпортного товару за ціною, нижчою від порівняльної ціни на подібний товар у країні експорту, що завдає шкоди національному виробнику; необґрунтоване зменшення ціни нижче від рівня світової.
Види демпіну:
ціновий демпінг - продаж на експортному ринку товару, за ціною, що нижча його ціни на національному ринку;
вартісний демпінг - продаж товару на експортному ринку за ціною, що нижча його вартості.
Демпінг може здійснюватися як за рахунок ресурсів окремих фірм, що прагнуть заволодіти зовнішнім ринком своєї продукції, так і за рахунок державних субсидій експортерам.
У комерційній практиці демпінг може приймати одну з наступних форм:
- спорадичний демпінг - епізодичний продаж зайвих запасів товарів на зовнішній ринок за заниженими цінами;
- навмисний демпінг – тимчасове навмисне зниження експортних цін з метою витиснення конкурентів з ринку і наступного встановлення монопольних цін;
- постійний демпінг – постійний експорт товарів за ціною нижче справедливої;
- зворотний демпінг – завищення цін на експорт у порівнянні з цінами продажу тих же товарів на внутрішньому ринку; - взаємний демпінг – зустрічна торгівля двох країн тим самим товаром за заниженими цінами.
Для захисту від демпінгу держава-імпортер може впроваджувати антидемпінгове мито, що сприяє підвищенню внутрішніх цін на товар.
Для захисту національних виробників держава може не тільки обмежувати імпорт, але і стимулювати експорт. Однією з форм стимулювання вітчизняних експортних галузей є експортні субсидії (рис. 7.5), тобто пільги фінансового характеру (безоплатні дотації, експортні премії), що надаються державою експортерам для розширення вивезення товарів за кордон.
При введенні експортної субсидії ціна наближається до рівня Рd, обсяг експорту зростає з S0D0 до S1D1. Споживачі програють область a+b, виробники виграють область a+b+c+d+e. Видатки держави складають область b+c+d+e+f. В підсумку країна програє область b+f.
|
Рис. 7.5. Наслідки впровадження експортної субсидії. |
