
- •Еволюція внутрішнього середовища організму
- •Фізіологія систем крові
- •Функції крові
- •Загальна характеристика, кількість і склад крові
- •Фізіологія систем крові
- •Фізико-хімічні властивості крові
- •Плазма крові
- •Форменні елементи крові
- •Еритроцити
- •Лейкоцити
- •Тромбоцити
- •Гемостаз (зупинка кровотечі)
- •Групи крові
- •Еволюція кровоносної системи
- •Загальні принципи будови
- •Провідна система серця
- •Фізіологічні властивості серцевого м'яза
- •Електрокардіограма
- •Нагнітальна функція серця
- •Регулювання діяльності серця
- •Фізіологія кровоносних судин
- •Принципи гемодинаміки
- •Артеріальний тиск
- •Артеріальний пульс
- •Регулювання тонусу кровоносних судиш
- •Суть та типи дихання
- •Дихання первинноводних тварин
- •Дихання повітрям
- •Шкідливий простір
- •Склад вдихуваного, видихуваного і альвеолярного повітря
- •Транспортування газів кров'ю Газообмін у легенях
- •Парціальний тиск і напруження газів
- •Транспортування кисню кров'ю
- •14.5.4. Транспортування вуглекислого газу кров'ю
- •14.5.5. Газообмін у тканинах
- •15.2, Методи досліджень функцій травного апарату
- •15.3. Секреторна функція травних залоз
- •15.4.1. Жування
- •15.4.2. Слинні залози
- •15.5Л Фази шлункової секреції
- •15.6. Травлення у тонкій кишці
- •15.5.5. Рухова функція шлунка
- •15.6Л. Підшлункова залоза
- •15.6.2. Склад і властивості соку підшлункової залози
- •15.63. Фізіологія печінки
- •15.6.5. Кишкова секреція
- •15.6Л Рухова функція тонко! кишки
- •15.7, Травлення в товстій кишці
- •15.7.2. Рухова функція товстої кишки
- •15.8. Всмоктування
- •15&1* Механізми всмоктування
- •15Ж2. Всмоктування у різних відділах травного тракту
- •15.8*4. Всмоктування вуглеводів
- •15.8.5. Всмоктування продуктів гідролізу білків
- •15.8.6. Всмоктування продуктів гідролізу жирів
- •15.9. Відчуття голоду і спраги
- •15.4Л Регулювання секреторної діяльності слинних залоз
- •15.5. Травлення у шлунку
- •15.5.2. Склад і властивості шлункового соку
- •15.5.3. Регулювання шлункової секреції
- •17.3. Склад і властивості сечі
- •18.1. Суть та еволюція гормонального регулювання
- •18.2. Гіпофіз
- •183. Щитоподібна залоза
- •18.8. Тимус
- •18.9, Епіфіз
- •18.10. Тканинні гормони
- •5Имогички»): в 2-х ч.' ™д р» ,кова м 1980.
- •I Нічною дієш їжі.
15.7, Травлення в товстій кишці
Товста кишка людини має довжину 120-150 см. Вона мас три відділи: сліпу кишку з червоподібним відростком (апендиксом), ободову і пряму кншкн. Найбільший діаметр має сліпа кишка (6-9 см). Товста кишка обмежена двома сфінктерами; ілеоцекальним з проксимального кінця і анальним з дистального. В ободовій кишці розрізняють висхідну, поперечну, низхідну і сигмоподібну кишки.
Товста кишка має такі ж оболонки, як і тонка. Однак у сли-мжій оболонці товстої кишки відсутні ворсинки, але наявні мік-інжорсинки. Слизова утворює крипти, які вкриті епітеліоцитами, Гмжалоподібними і ендокринними клітинами. Клітини мігрують і дна до вершин крипт, де злущуються. Весь процес триває 5-7 днів.
Внутрішній шар м'язової оболонки утворений циркулярними, а зовнішній - поздовжніми гладком'язовими клітинами. ()днак зовнішній шар проксимальної частини товстої кишки не [удільний, а утворений трьома смужками (теніями) шириною по 0,8 см. Починаючи з сигмоподібної кишки, зовнішній шар стає суцільним. У товстій кишці добре виражена лімфоїдна тканина.
Матеріал, що залишився після всмоктування поживних речовин у тонкій кишці, переходить через ілеоцекальний сфінктер у товсту кишку. За відсутності травлення цей сфінктер закритий. Після споживання їжі через одну-чотири хвилини сфінктер періодично відкривається і хімус з тонкої кишки порціями (по 15 мл) переходить у товсту кишку. Ілеоцекальний сфінктер виконує роль клапана, який пропускає вміст тільки в товсту кишку.
Для розщеплення поживних речовин товста кишка, має непе дике значення, оскільки вони майже повністю розщеплюються і всмоктуються в тонкій кишці. Не перетравлюються в тонкій кишці целюлоза, геміцелюлоза, пектини і лігніни, які в складі хімусу надходять у товсту кишку. Загалом, товста кишка виконує резервуарну функцію нагромадження неперетравленого залишку і переведення його у напівтвердий стан за рахунок всмоктування води, формування калових мас і їхнього переміщення в пряму кишку для виведення з організму (дефекація). У товстій кишці гідроліз здійснюється ферментами травних соків проксимальних відділів травного тракту, соку товстої кишки та мікроорганізмів.
75,7, і. Л>л& товстої кишки у травленні
Невелика кількість соку товстої кишки виділяється в разі відсутності механічного подразнення, а його нанесення збіль шує секрецію соку у 8-Ю разів. Сік має лужну реакцію (рН 8,5* 9,0) і складається з рідкої та густої частин. Основна кількість ферментів міститься у густій частині соку. У соку немає енте-рокінази, сахарази, мало лужної фосфатази. У невеликій кількості наявні нептидази, ліпаза, амілаза, нуклеази.
В товстій кишці міститься велика кількість мікроорганізмів (десятки млрд/кг вмісту). У людини 90 % з них становлять біфі-добактерії, а решту - молочнокислі бактерії, кишкова паличка, стрептококи. Позитивна роль мікрофлори полягає в кінцевому розкладанні неперетравленої їжі, гальмуванні патогенних мікробів, синтезі деяких ферментів, вітамінів і фізіологічно ак* тивних речовин, створенні імунного бар'єра. У людини ферменти бактерій розщеплюють у товстій кишці 40-50 % целюлози. За участю ферментів мікрофлори інактивуються ентерокіназа, лужна фосфатаза, трипсин, амілаза. Під впливом бактерій у товстій кишці руйнуються амінокислоти та інші продукти перетравлення білків. Водночас утворюються індол, скатол, фенол і інші речовини, що всмоктуються в кров і можуть спричинювати от-руєння. Ці речовини знешкоджуються в печінці. У процесі перетравлення деяких видів їжі (боби, капуста, цибуля, картопля, чорний хліб) за участю мікроорганізмів утворюється велика кількість газів.
За період переміщення рідкого хімусу товстою кишкою він перетворюється в кал у результаті всмоктування води і діяльності мікроорганізмів. За день у сліпу кишку надходить 1-1,5 л рідини, 90% якої всмоктується, а 100 мл виводиться з калом. У процесі формування калу відіграє роль слиз, який склеює непе-ретравлені залишки їжі. У сліпій кишці переважають бактерійне розщеплення і всмоктування. Ці процеси продовжуються і в
Фізіологія травлення 143
ободовій кишці, а сигмоподібна і пряма кишки виконують резе-ітуарну функцію.