
- •Еволюція внутрішнього середовища організму
- •Фізіологія систем крові
- •Функції крові
- •Загальна характеристика, кількість і склад крові
- •Фізіологія систем крові
- •Фізико-хімічні властивості крові
- •Плазма крові
- •Форменні елементи крові
- •Еритроцити
- •Лейкоцити
- •Тромбоцити
- •Гемостаз (зупинка кровотечі)
- •Групи крові
- •Еволюція кровоносної системи
- •Загальні принципи будови
- •Провідна система серця
- •Фізіологічні властивості серцевого м'яза
- •Електрокардіограма
- •Нагнітальна функція серця
- •Регулювання діяльності серця
- •Фізіологія кровоносних судин
- •Принципи гемодинаміки
- •Артеріальний тиск
- •Артеріальний пульс
- •Регулювання тонусу кровоносних судиш
- •Суть та типи дихання
- •Дихання первинноводних тварин
- •Дихання повітрям
- •Шкідливий простір
- •Склад вдихуваного, видихуваного і альвеолярного повітря
- •Транспортування газів кров'ю Газообмін у легенях
- •Парціальний тиск і напруження газів
- •Транспортування кисню кров'ю
- •14.5.4. Транспортування вуглекислого газу кров'ю
- •14.5.5. Газообмін у тканинах
- •15.2, Методи досліджень функцій травного апарату
- •15.3. Секреторна функція травних залоз
- •15.4.1. Жування
- •15.4.2. Слинні залози
- •15.5Л Фази шлункової секреції
- •15.6. Травлення у тонкій кишці
- •15.5.5. Рухова функція шлунка
- •15.6Л. Підшлункова залоза
- •15.6.2. Склад і властивості соку підшлункової залози
- •15.63. Фізіологія печінки
- •15.6.5. Кишкова секреція
- •15.6Л Рухова функція тонко! кишки
- •15.7, Травлення в товстій кишці
- •15.7.2. Рухова функція товстої кишки
- •15.8. Всмоктування
- •15&1* Механізми всмоктування
- •15Ж2. Всмоктування у різних відділах травного тракту
- •15.8*4. Всмоктування вуглеводів
- •15.8.5. Всмоктування продуктів гідролізу білків
- •15.8.6. Всмоктування продуктів гідролізу жирів
- •15.9. Відчуття голоду і спраги
- •15.4Л Регулювання секреторної діяльності слинних залоз
- •15.5. Травлення у шлунку
- •15.5.2. Склад і властивості шлункового соку
- •15.5.3. Регулювання шлункової секреції
- •17.3. Склад і властивості сечі
- •18.1. Суть та еволюція гормонального регулювання
- •18.2. Гіпофіз
- •183. Щитоподібна залоза
- •18.8. Тимус
- •18.9, Епіфіз
- •18.10. Тканинні гормони
- •5Имогички»): в 2-х ч.' ™д р» ,кова м 1980.
- •I Нічною дієш їжі.
15.3. Секреторна функція травних залоз
Секреторна функція травного тракту здійснюється травни-ИИ іїілозами. Розрізняють трубчасті (шлункові) і альвеолярні, ібо ацинарні, (слинні, підшлункова) травні залози.
Процеси,
що періодично повторюються у залозистих
кліти-них, називають секреторним
циклом, який
складається з фаз, |0О періодів. В.О,
Шубні кова (1967) розрізняє чотири фази
секреторного циклу: надходження у
клітини речовин, необхідних для синтсіу
секреторного продукту, його синтез,
виведення назовні і від* новлення
початкової структури клітини. Секреція
може бути безперервною (епітелій
стравоходу і шлунку, гепатоцити) і пе»
рернвчастою (підшлункова залоза).
Найліпше досліджено секреторний цикл клітин, які секре» тують продукти білкової природи (наприклад, ферменти). Післі надходження низькомолекулярних органічних сполук через б* зальну мембрану у залозисті клітини на рибосомах гранулярного ендоплазматичного ретикулуму синтезуються білкові молекули, Синтезовані молекули транслокуються у порожнини ретнкулу* му, а потім - в апарат Гольджі, де вони модифікуються. Від апа» рату Гольджі відбруньковуються секреторні міхурці, в яких проходить агрегація білкових молекул. Дозрілі секреторні гр* нули містять неактивні ферменти (зимогени, або проферменти), Секреторні гранули переміщуються до апікальної мембрани секреторних клітин. Після злиття мембрани секреторних гранул з апікальною мембраною утворюється отвір, через який вміст гранул виводиться назовні. Цей процес називають екзотитозом, Секреторні клітини травних залоз знаходяться під впливом нейрогуморальної регуляції і екзоцитоз травних ферменті! спричиняють медіатори вегетативної, нервової системи та інші фізіологічно активні речовини, які називають первинними по* середниками в активації екзоцитозу. Важливу роль в активації екзоцитозу відіграє кальцій, який виконує функцію вторинного посередника. Підвищення внутрішньоклітинної концентрації кальцію, яке необхідне, для активації екзоцитозу, відбувається за рахунок його надходження з міжклітинного середовища та вивільнення з ендоплазматичного ретикулуму. Для припинення секреції кальцій виводиться назовні кальцієвою помпою та на-трій-кальцієвим обмінником. Дифузія кальцію у секреторні клітини активується деполяризацією їхньої плазматичної мембрани, яка, правда, не є імпульсною, оскільки секреторні клітини негенерують потенціалів дії. Стверджують (О.А.Ноздрачев и др., 1991), що клітинні механізми секреції у хребетних і безхребетних тварин подібні.
15.4. Травлення у ротовій порожнині
Попереднє оброблення їжі перед її надходженням у шлунково-кишковий тракт проходить у ротовій порожнині. В ній їжа подрібнюється, змочується слиною, аналізуються смакові якості, відбувається початковий гідроліз деяких поживних речовин і формування харчової грудки. Середня тривалість перебування всі у порожнині рота людини становить 15-16 с, після чого вона проковтується.
Перебуваючи у ротовій порожнині, їжа служить подразником смакових, тактильних і температурних рецепторів. Смакові рецептори розміщені на язику, тактильні, температурні і больові розсіяні по всій слизовій оболонці рота.
Імпульси від цих рецепторів проводяться доцентровими шлокнами трійчастого, лицевого і язикоглоткового нервів у го-ювний мозок. Унаслідок цього рефлекторно збуджується секреція слинних, шлункових і підшлункової залози, здійснюється жування і ковтання.