2.9 Маржинальний аналіз в управлінні витратами підприємства

Методика маржинального аналізу базується на вивченні співвідношення між трьома групами розглянутих вище найважливіших економічних показників: витратами, об’ємом виробництва (реалізації) продукції і прибутком, а також прогнозуванні величини кожного з цих показників при заданому значенні інших.

У основу методики покладено ділення виробничих і збутових витрат залежно від зміни обсягу виробництва на змінні і постійні і використання категорії маржинального доходу.

Маржинальний дохід підприємства – це виручка мінус змінні витрати. Маржинальний дохід на одиницю продукції є різницею між ціною цієї одиниці і змінними витратами на неї. Він включає не лише постійні витрати, але і прибуток.

Основні можливості маржинального аналізу полягають у визначенні:

* беззбиткового об’єму продажів (порогу рентабельності, окупності витрат) при заданих співвідношеннях ціни, постійних і змінних витрат;

* зони безпеки (беззбитковості) підприємства;

* необхідного об’єму продажів для отримання заданої величини прибутку;

* критичного рівня постійних витрат при заданому рівні маржинального доходу;

* критичної ціни реалізації при заданому об’ємі продажів і рівні змінних і постійних витрат.

Проведення розрахунків за методикою маржинального аналізу вимагає дотримання ряду умов :

* необхідність ділення витрат на дві частини – змінні і постійні;

* змінні витрати змінюються пропорційно обсягу виробництва (реалізації) продукції;

* постійні витрати не змінюються в межах релевантного (значимого) обсягу виробництва (реалізації) продукції, тобто в діапазоні ділової активності підприємства, який встановлений, виходячи з виробничої потужності підприємства і попиту на продукцію;

* тотожність виробництва і реалізації продукції у рамках даного періоду часу, тобто запаси готової продукції істотно не змінюються;

Ключовими елементами маржинального аналізу є: операційний важіль, поріг рентабельності і запас фінансової міцності підприємства.

З певним ступенем припущення для розрахунку операційного важіля та запасу фінансової міцності підприємства можна використати такі показники Ф.№2 (Звіту про фінансові результати): маржинальний прибуток (р.050), постійні витрати (р. 070, 100).

Ефект операційного важеля заснований на тому, що наявність у складі операційних витрат певної суми постійних витрат призводе до того, що при зміні обсягу реалізації продукції сума операційного прибутку завжди змінюється випереджаючими темпами. Чим вище питома вага постійних витрат у загальній сумі витрат по операційній діяльності, тим відчутніше зміна операційного прибутку відносно темпів зміни обсягу реалізації продукції.

Ефект операційного важеля визначається як:

Е_ОП = ∆Прибутку/∆Виручки від реалізації (6.1)

Для практичного застосування використовують модифікацію формули у вигляді:

Е_ОП = Маржинальний прибуток (МП)/ Прибуток(6.2)

За допомогою даних показників визначають поріг рентабельності (точку беззбитковості) та запас фінансової міцності за формулами:

П_рен = Постійні витрати/ Питома вага МП у виручці (6.3)

ЗФМ= Виручка від реалізації – П_рен (6.4)

Запас фінансової міцності визначає ступінь маневру підприємства у зниженні ціни або скороченні обсягу реалізації. Позитивно оцінюється зростання цього показника в динаміці.

Таблиця 2.9.1 – Маржинальний аналіз підприємства

Назва показника	Роки
	2010	2011	2012
ВР за мінусом ПДВ і АЗ	17082	14874	35953
Сума маржинального доходу	3004	1438	2863
Сума умовно-постійних витрат	3562	3589	4129
Частка МД у виручці	17,59%	9,67%	7,96%
Поріг рентабельності	20255,0213	37122,9388	51851,18302
Запас фінансової міцності, тис. грн	-	-	-
ЗФМ, %	-	-	-
Ефект операційного важеля	-	-	-

Висновки: У 2010 році підприємству необхідно було реалізувати продукції на суму 20255,02 тис. грн., щоб покрити всі витрати. Фактично виручка становила 17082 тис. грн. У 2011 році необхідно було реалізувати продукції на суму 37122,94 тис. грн., щоб покрити всі витрати. Фактично виручка становила 14874 тис. грн. У 2012 році необхідно було реалізувати продукції на суму 51851,18 тис. грн., щоб покрити всі витрати. Фактично виручка становила 35953 тис. грн. За даний період підприємство не подолало свій поріг рентабельності, і всі три роки отримувало збитки.

ВИСНОВКИ

За досліджуваний період спостерігається збитковий стан підприємства з низьким рівнем рентабельності (від’ємні значення показника рентабельності продажів).

Під час аналізу було виявлено, що підприємство не повністю використовує максимально можливий час роботи, що говорить про неефективність використання трудових ресурсів на підприємстві. При цьому основні засоби використовуються недостатньо ефективно, про що говорить збільшення тривалості виробничого циклу протягом 2010 – 2012 рр.

За даними маржинального аналізу можна сказати, що в 2010 р.– 2012р. підприємство не подолало свій поріг рентабельності, що дуже негативно відбилося на його фінансовому стані.

Підприємство має постійно слідкувати за порогом рентабельності та запасом фінансової стійкості, бо коли виручка від реалізації зменшиться, то підприємство може опинитися під загрозою збитковості.