2.8 Аналіз показників рентабельності

Показники прибутку не відображають ступеня ефективності господарювання, оскільки сума прибутку може зростати і при недостатньому використанні матеріальних, трудових, фінансових ресурсів, порушенні вимог режиму економії. Тому для характеристики ефективності фінансово-господарської діяльності підприємства, раціональності здійснення операцій використовують показники рентабельності.

Показники рентабельності забезпечують вивчення ефективності діяльності підприємства за співвідношенням ефекту (прибутку) і вартості витрачених ресурсів, а також доходів, отриманих у результаті їх використання. Аналіз рентабельності здійснюють за системою показників, які характеризують окремі сторони господарської діяльності:

• витратні показники, що характеризують рентабельність продукції або продажів;

• ресурсні показники, що характеризують рентабельність сукупного капіталу (активів) або економічну рентабельність підприємства (ROA);

• показники, які характеризують доходність капіталу та його частин або фінансову рентабельність.

Усі показники рентабель­ності відносні й показують, скільки одиниць прибутку (чистого, операційного, оподаткованого тощо) отримують на одиницю реалізованої продукції (активів, виробничих фондів, власного капіталу тощо). Сукупність показників рентабель­ності всебічно відбиває ефективність виробничої (операційної), інвес­тиційної та фінансової діяльності підприємства і відповідає інтересам учасників економічного процесу.

Використання кожного з цих показників залежить від характеру оцінки та інтересів користувачів цієї інформації. Наприклад, показник рентабельності власного капіталу (RОЕ) цікавить здебільшого інвесторів:

(2.1)

Він показує, який прибуток приносить кожна інвестована власниками капіталу грошова одиниця, і є основним показником, що використовується для характерис­тики ефективності вкладень у діяльність.

При оцінці рентабельності продажів (продукції) на основі показників прибутку і виручки від реалізації розраховується коефіцієнт рентабельності щодо всієї продукції в цілому або за її окремими видами.

Введення нової методології списання витрат на собівартість продукції, робіт та послуг без відповідних коригувань визначення ціни виробленої про­дукції зумовлює необхідність визначати рентабельність виробництва продук­ції згідно із залежністю:

(2.2)

де П — прибуток від реалізації, тис. грн.;

ВСП — виробнича собівартість про­дукції, тис. грн.;

АВ — адміністративні витрати, тис. грн.;

ВЗ — витрати на збут, тис. грн.

Валова рентабельність реалізованої продукції визначається:

(2.3)

Коефіцієнт валового прибутку показує ефективність виробничої діяльності підприємства, а також ефективність політики ціноутворення.

Операційна рентабельність реалізованої продукції визначається за формулою:

(2.4)

Цей коефіцієнт показує рентабельність підприємства після вирахування вит­рат на виробництво і збут товарів.

Чиста рентабельність реалізованої продукції розраховується таким чином:

(2.5)

У вітчизняній практиці здійснення аналізу використовують саме цей показ­ник рентабельності. Незмінність протягом будь-якого періоду показника операцій­ної рентабельності з одночасним зниженням показника чистої рентабельності може свідчити про збільшення фінансових витрат і одержання збитків від участі в капіталі інших підприємств, або про підвищення суми сплачуваних податкових платежів. Цей коефіцієнт показує повний вплив структури капіталу і фінансування компанії на її рентабельність.

Таблиця 2.8.1 – Показники рентабельності

Назва показника	Роки				Відхилення
	2010	2011	2012	11/10		12/11
Показник рентабельності власного капіталу	-0,009	-0,259	0,775	-0,250		1,035
Рентабельність виробницта продукції	-0,032	-0,126	-0,034	-0,095		0,092
Валова рентабельність реалізоаної продукції	0,158	0,085	0,080	-0,073		-0,006
Операційна рентабельність реалізованої продукції	-0,178	-0,297	-0,135	-0,118		0,161
Чиста рентабельність реалізованої продукції	-0,010	-0,290	-0,133	-0,280		0,157

Висновки: Виходячи з розрахунків, у 2010 р. та 2011 р. рентабельність власного капіталу має негативні значення з тенденцією до зменшення, у 2012 р. спостерігається інакша картина. Рентабельність виробництва продукції у 2012 р. в порівнянні з 2010 р. збільшилась, що свідчить про неефективне використання засобів підприємства, оскільки дані за весь період від’ємні. Валова рентабельність також зменшилась за даний період. Операційна та чиста рентабельність підтверджують висновки, зроблені вище, оскільки вся дані від’ємні.

На рівень показників рентабельності, які, по суті, є узагальнюючими, впливає багато чинників, що відбивають різні аспекти діяльності підприємства.

На першому етапі слід визначити вплив на зміну рентабельності продажів таких чинників, як зміна цін та собівартість реалізованої продукції протягом трьох років. Позначимо рентабельність продукції базового та звітного пе­ріодів відповідно R_Q0 та R_Q1. Загальна зміна валової рентабельності реалізованої продукції становить:

(2.6)

Валова рентабельність реалізованої продукції:

(2.7)

де Р₁, Р₀ — валовий прибуток від реалізації продукції за період відповідно базовий та звітний.

(2.8)

S₀,S₁— собівартість реалізованої продукції за період відповідно базовий та звітний; V₀,V₁— чиста виручка від реалізації продукції за період базовий та звітний.

Таким чином, формули для визначення валової рентабельності мають наступний вигляд:

(2.9)

Вплив на зміну рентабельності цінового чинника ∆R_Р розраховують за методом ланцюгових підстановок.

При цьому на даному етапі припус­кають, що собівартість не змінюється, тобто залишається на рівні базового року:

(2.10)

Припускаючи, що виручка від реалізації не змінюється, а береться на рівні звітного року, вплив фактора змін собівартості:

(2.11)

Для перевірки правильності виконаних розрахунків використовують метод балансу, за яким сума впливу двох наведених чинників відповідає загальній зміні рентабельності за період:

(2.12)

Таблиця 2.8.2 – Вихідні дані для факторного аналізу валової рентабельності

Назва показника	2010	2012	Відхилення
Чиста виручка від реалізації	17082	35953	18871
Собівартість РП	14078	33090	19012
Валова рентабельність	0,18	0,08	-0,10

Висновки: Таким чином за результатами факторного аналізу отримуємо, що на валову рентабельність впливає 2 основних фактора (чиста виручка, собівартість). За рахунок підвищення собівартості валова рентабельність скоротилася на 0,53 пункти, а за рахунок підвищення ціни валова рентабельність збільшилась на 0,43 пункти.

Для оцінки впливу факторів на рівень рентабельності широке застосування отримали моделі, які розроблені фірмою Du Pont. Ця модель дозволяє визначити вплив зміни рентабельності продажу й оборотності капіталу (майна, активів) на рівень рентабельності сукупних активів.

Залежність між показниками рентабельності капіталу підприємства, розміром отриманого прибутку у звітному році та самою сумою сукупного капіталу підприємства може бути виражена формулою рентабельності капіталу (активів), або економічної рентабельність ROA:

(2.13)

де Р_Q — чистий прибуток від реалізації продукції, тис. грн;

А — середньорічна вартість активів, тис. грн.

Якщо чисельник і знаменник помножити на чисту виручку від реалізації продукції V, то рентабельність активів можна вважати добутком двох показників-співмножників, а саме: рентабельності реалізованої продукції R_Q та ресурсовіддачі (оборотності активів О_А). Економічний зміст коефіцієнта оборотності полягає в тому, що він показує, скільки виручки підприємство отри­має від реалізації з кожної грошової одиниці, вкладеної в активи підприємства, тобто:

(2.14)

Таблиця 2.8.3 – Розрахунок показника ROA

Назва показника	2010	2012	Відхилення
Середньорічна вартість активів	40981	20746	-20235
Чистий прибуток	-191	-4780	-4589
ROA	-0,47%	-23,04%	-22,57%

На основі двофакторної моделі аналітиками фірми Du Pont була розроблена трифакторна модель рентабельності власного капіталу. З її допомогою виявляється взаємозв’язок між рентабельністю власного капіталу, структурою капіталу та рентабельністю продажу. Рентабельність власного капіталу може бути розрахована як добуток рентабельності реалізації за чистим прибутком, оборотності активів та коефіцієнта фінансової залежності:

(2.15)

Таким чином, якісно виконаний аналіз рентабельності дозволяє оцінити ефективність різних сторін господарської діяльності підприємства.

Таблиця 2.8.4 – Вихідні дані для факторного аналізу рентабельності власного капіталу

Назва показника	Роки		Відхилення
	2010	2012
Рентабельність реалізації за чистим прибутком	-0,010	-0,133	-0,1229
Коефіцієнт оборотності активів	0,4630	1,7330	1,2700
Коефіцієнт фінансової залежності	1,9177	-3,3657	-5,2834
Рентабельність власного капіталу	-0,009	0,775	0,784

Вплив на рентабельність власного капіталу факторів:

Висновки: протягом досліджуваного періоду рентабельність власного капіталу збільшилась на 0,784 пункти, у тому числі за рахунок зменшення рентабельності реалізації рентабельність власного капіталу зменшилась на 0,109 пункти, за рахунок підвищення коефіцієнту оборотності рентабельність власного капіталу зменшилась на 0,324, а за рахунок зменшення коефіцієнта фінансової залежності рентабельність власного капіталу збільшилась на 1,217.