2.5 Аналіз забезпеченості підприємства матеріальними ресурсами та ефективності їх використання

Аналіз матеріальних ресурсів проводять, виходячи з розуміння того, що останні знаходяться у двох станах – статичному та динамічному. Ці два стани взаємопов’язані між собою та є невід’ємною складовою матеріального потоку - об’єкта логістичного управління. Управлінський аналіз в залежності від цілей може передбачати проведення поглибленого логістичного аналізу показників інтенсивності, напруженості, корисності руху матеріальних ресурсів. Проте його здійснення вимагає наявності даних первинного управлінського обліку про фактичні та нормативні витрати часу на виготовлення окремих видів продукції, розмір замовлення тощо.

В загальному вигляді аналіз матеріальних ресурсів зводиться до аналізу статичних показників стану матеріальних ресурсів – запасів, в тому числі по видах. Для цього доцільно скористатися даними Ф.№1 «Баланс» та Ф.№5 «Примітки до фінансової звітності» та представити результати у формі табл. 2.5.1.

Таблиця 2.5.1 – Динаміка показників складу та структури запасів підприємства

Показники	Станом на 31.12.2010 рр..		Станом на 31.12.2011 рр..
	тис. грн.	%	тис. грн.	%
1. Виробничі запаси, в т.ч. по видах:	3778	70,03%	4525	59,62%
сировина і матеріали	1836	34,03%	2796	36,84%
купівельні комплектуючі і напівфабрикати	1727	32,01%	1498	19,74%
паливо	3	0,06%	3	0,04%
тара і тарні матеріали	3	0,06%	3	0,04%
будівельні матеріали	28	0,52%	66	0,87%
запасні частини	37	0,69%	35	0,46%
матеріали сільськогосподарського призначення	0	0,00%	0	0,00%
МШП	144	2,67%	124	1,63%
2. Поточні біологічні активи	0	0,00%	0	0,00%
3. Запаси незавершеного виробництва	137	2,54%	72	0,95%
4. Запаси готової продукції	1340	24,84%	2880	37,94%
5. Товари	140	2,59%	113	1,49%
Разом	5395	100,00%	7590	100,00%

Аналіз даних таблиці 2.5.1 здійснюється за досліджуваний трирічний період з урахуванням того, що запаси фіксуються у звітності у вигляді залишків, визначених станом на кінець року.

Висновки: Виходячи з отриманих даних бачимо, що найбільшу питому вагу в структурі запасів підприємства займають запаси незавершеного виробництва. Значну частину також займають сировина і матеріали.

Оцінити наскільки раціональним було співвідношення запасів у сферах виробництва та обігу дозволяє розрахунок показника структури запасів - коефіцієнту накопичення:

(2.1)

де ВЗ - виробничі запаси;

МШП - малоцінні та швидкозношувані предмети;

НЗВ - незавершене виробництво;

ГП - готова продукція;

Т - товари

Бажаним є наближення значення показника до одиниці (К_Н=1,0), що дозволяє судити про відповідність виробничих потреб обсягу замовлень, розмір якого відповідає попиту на продукцію. Ситуація, коли К_Н>1,0, свідчить про існування труднощів з реалізацією готової продукції.

Для визначення часових параметрів запасів необхідно розрахувати такі показники:

• тривалість зберігання виробничих запасів:

(2.2)

де ВЗ – середньорічна вартість виробничих запасів, тис. грн.;

С_мв – сума матеріальних витрат в собівартості реалізованої продукції, тис. грн.;

• тривалість обороту незавершеного виробництва:

(2.3)

де НЗВ – середньорічна вартість незавершеного виробництва, тис. грн.;

С_ф – фактична собівартість виробленої продукції, тис. грн.;

• тривалість зберігання готової продукції:

(2.4)

де ГП – середньорічна вартість готової продукції;

С_ф.в. – фактична виробнича собівартість реалізованої продукції, грн.

На підставі розрахунку показників тривалості зберігання окремих видів запасів визначають тривалість виробничого циклу за формулою:

(2.5)

Позитивно оцінюється скорочення тривалості виробничого циклу за досліджуваний період, що свідчить про пришвидшення оборотності оборотного капіталу підприємства за рахунок скорочення часу його знаходження в уречевленому вигляді.

Оцінка ефективності використання матеріальних ресурсів здійснюється за допомогою системи різноманітних показників:

1) узагальнюючі показники: матеріаломісткість продукції, матеріаловіддача, питома вага матеріальних витрат у собівартості продукції.

Матеріаломісткість продукції є узагальнюючим вартісним показником, який визначається як співвідношення суми матеріальних витрат до вартості виготовленої продукції і показує, скільки матеріальних витрат припадає на кожну гривню виготовленої продукції. Матеріаломісткість визначає суму матеріальних витрат: зростання матеріаломісткості збільшує суму матеріальних витрат, зниження – зменшує.

Матеріаломісткість (ММ) продукції визначається за формулою:

ММ = М/ВП (2.6)

де М – сума матеріальних витрат, тис. грн;

ВП – обсяг продукції (робіт, послуг), тис. грн.

Матеріаловіддача – це обернений до матеріаломісткості показник, що характеризує вихід продукції з кожної гривні витрачених матеріальних ресурсів і розраховується як співвідношення вартості продукції до суми матеріальних витрат.

Таким чином, формулою для визначення матеріаловіддачі (МВ) є:

МВ= ВП/М (2.7)

Для розрахунку питомої ваги матеріальних витрат в собівартості продукції сума матеріальних витрат ділиться на собівартість виготовленої продукції. Цей показник відображає не тільки рівень використання матеріальних ресурсів, але й структуру витрат виробництва продукції. Питома вага матеріальних витрат в собівартості продукції розраховується за формулою:

В_М=М/С*100 (2.8)

де В_М – питома вага матеріальних витрат в собівартості продукції, %;

С – повна собівартість продукції (робіт, послуг), тис. грн.

Застосування узагальнюючих показників в аналізі дозволяє отримати лише загальну уяву про рівень ефективності використання матеріальних ресурсів і резерви її підвищення. Більш детальну інформацію забезпечує аналіз індивідуальних показників.

2) індивідуальні показники: ефективність споживання окремих елементів матеріальних ресурсів (основних, допоміжних матеріалів, палива, енергії тощо), а також встановлення зниження матеріаломісткості окремих виробів (питомої матеріаломісткості). Питома матеріаломісткість окремих виробів може визначатися у вартісному, натурально-вартісному та натуральному вираженні. До індивідуальних показників слід віднести: сировиномісткість продукції, паливомісткість продукції, енергомісткість продукції.

Сировиномісткість продукції визначається за формулою:

М_с=В_С/ВП (2.9)

де М_с – сировиномісткість продукції;

В_С– вартість спожитих сировини і матеріалів, тис. грн.;

Паливомісткість продукції визначається за формулою:

Мп=В_П/ВП (2.10)

де В_{П –} вартість спожитого палива, тис. грн.

Енергомісткість продукції визначається за формулою:

М_Е = В_Е/ВП (2.11)

де В_Е – вартість спожитої енергії (пара, електрика тощо), тис. грн.

Одним з показників ефективності використання матеріальних ресурсів є прибуток на 1 грн. матеріальних витрат. В процесі аналізу слід вивчити динаміку даного показника і встановити фактори зміни його величини. Для цього можна використати наступну факторну модель:

(2.12)

де П – прибуток від реалізації продукції, який визначається за даними Ф.№2 як валовий прибуток, скоригований на величину адміністративних витрат та витрат на збут, тис. грн.;

ВР – виручка (дохід) від реалізації продукції, тис. грн.;

R_ПР - рентабельність продажів;

Д_РП – частка реалізованої продукції в загальному обсязі випуску товарної продукції;

МВ – матеріаловіддача.

За результатами аналізу розроблюють стратегічну і тактичну політику управління ресурсозбереженням, спрямовану на підвищення ефективності використання матеріальних ресурсів на підприємстві.

Таблиця 2.5.2 – Показники забезпеченості підприємства матеріальними ресурсами та ефективності їх використання

Назва показника	Роки				Відхилення
	2010	2011	2012	10 / 11		11 / 12
Коефіцієнт накопичення	2,645	1,536	-	-1,109		-
Тривалість зберігання виробничих запасів	181,104	174,274	-	-6,830		-
Тривалість обороту незавершеного виробництва	2,429	3,500	0	1,071		-3,500
Тривалість зберігання готової продукції	36,491	56,535	0	20,044		-56,535
Тривалість виробничого циклу	220,024	234,309	-	14,285		-
Матеріаломісткість продукції	0,527	0,586	0	0,059		-0,586
Матеріаловіддача	1,898	1,706	-	-0,193		-
Питома вага метіральних витрат в собівартості	56,77%	63,87%	0%	7,10%		-63,87%
Сировиномісткість	0,121	0,191	-	0,070		-
Паливомісткість	0,0002	0,0002	-	0,000		-
Прибуток на 1 грн. матеріальних витрат	-0,070	-0,251	-	-0,181		-

Висновки: Коефіцієнт накопичення має значення більше 1 протягом 2010 – 2011 рр. Це говорить про достатню забезпеченість підприємства матеріальними ресурсами. Такі показники як: тривалість зберігання виробничих запасів, тривалість обороту незавершеного виробництва, тривалість зберігання готової продукції – визначає тривалість виробничого циклу, яка має тенденцію до збільшення приблизно на 14 днів в 2011 році в порівнянні з 2010 р. Це говорить про зниження ефективності роботи підприємства. Матеріаломісткість продукції збільшується, а матеріаловіддача в свою чергу знижується. Це говорить про збільшення матеріальних витрат на підприємстві. Питома вага матеріальних витрат в собівартості продукції: в 2010 році – 56,77%, в 2011 році – 63,87%, Прибуток на 1 грн. матеріальних витрат в 2011 році зменшився на 0,181 п.п. у порівнянні з 2010 р.

Дані показники на підприємстві можна пояснити наступним чином. Витрати на виробництво зростають меншими темпами, ніж виручка від реалізації, що в свою чергу говорить про прибутковість підприємства.

Факторний аналіз

№	Показник	Роки			Відхилення
		2010	2012
1	Рентабельність продажів	-0,033	-0,145	-0,111
2	Частка РП в заг. кількості ВП	1,102	1,016	-0,086
3	Метеріаловіддача	1,898	1,706	-0,193
4	Прибуток на 1 грн. мат. Витрат	-0,070	-0,251	-0,181

Вплив фактора рентабельності продажів записано так:

Вплив фактора частки реалізованої продукції в загальному обсязі виробництва:

Вплив фактора матеріаловіддачі:

Використовуючи метод ланцюгових підстановок визначимо вплив кожного фактора на показник прибутку на 1 грн. матеріальних витрат.

За рахунок зміни рентабельності продажів показник прибутку зміниться на:

За рахунок зміни частки реалізованої продукції в загальному обсязі виробництва показник прибутку змінився на:

За рахунок зміни матеріаловіддачі показник прибутку змінився на:

Перевірка:

Висновки: Прибуток на 1 грн. матеріальних витрат зменшився в 2011р. в порівнянні з 2010р. на 0,181 пункт, в основному це сталось за рахунок зменшення рентабельності продажів, а інші два фактори мали незначний вплив на даний показник.