Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Рукопис посібника БЖЦО Табуненко-Беспалова.doc
Скачиваний:
28
Добавлен:
06.06.2015
Размер:
2.26 Mб
Скачать

1.2.2. Ризик як оцінка небезпеки.

Ідентифікація небезпек - це знаходження типу небезпеки та встановлення її характеристик, необхідних для розробки заходів щодо її усу­нення або ліквідації наслідків.

Квантифікація небезпек - це введення кількісних характеристик для оцінки ступеня (рівня) небезпеки.

Кількісна оцінка збитків, заподіяних реалізованою небезпекою, залежить від багатьох чинників, наприклад, від кількості людей, що знаходились у небезпечній зоні, кількості та якості матеріальних (в тому числі і природних) цінностей, що перебували там, природних ресурсів, перспективності зони тощо.

З метою уніфікації будь-які наслідки небезпеки визначають як шкоду. Кожний окремий вид шкоди має своє кількісне вираження. Наприклад, кількість загиблих, поранених або хворих, площа зараженої території, площа лісу, що вигоріла, вартість зруйнованих споруд тощо. Найбільш універсальний кількісний засіб визначення шкоди – це вартісний, тобто визначення шкоди у грошовому еквіваленті.

Другою, не менш важливою характеристикою небезпеки, а точніше мірою можливої небезпеки є частота, з якою вона може проявлятись, або ризик. Ризик є критерієм реалізації небезпеки. Він визначається ймо­вірністю проявлення небезпеки та ймовірністю присутності людини в небезпечній зоні. Найбільш загальне тлумачення ризику - частота реалізації небезпеки.

Ризик (R) визначається як відношення кількості подій з небажаними наслідками (n) до максимально можливої їх кількості (N) за конкретний період часу: R = n/N.

Наведена формула дозволяє розрахувати розміри загального та групового ризику. При оцінці загального ризику величина N визначає максимальну кількість усіх подій, а при оцінці групового ризику – максимальну кількість подій у конкретній групі, що вибрана із загальної кількості за певною ознакою. Зокрема, в групу можуть входити люди, що належать до однієї професії, віку, статі; групу можуть складати також транспортні засоби одного типу; один клас суб’єктів господарської діяльності тощо.

Прикладом визначення загального ризику може служити розрахунок чисельного значення загального ризику побутового травматизму із смертельними наслідками. Відповідно до статистичних даних, наприклад, за календарний рік. в Україні загинула у побутовій сфері 68 271 людина. Уразитись на смертельну небезпеку у побуті міг практично кожний із загальної кількості громадян, що проживали в Україні на цей період, тобто N = 50 100 000 осіб. Числове значення загального ризику смертельних випадків у побутовій сфері за рік становило:

R = 68 271 / 50 100 000 = 0,001362 = 1362 10-6 .

З розглянутого прикладу випливає, що з кожного мільйона громадян, які проживали в Україні, в побутовій сфері загинули 1362 особи. В охороні праці для характеристики рівня травматизму використовується коефіцієнт частоти (Кч), який показує кількість травмованих або загиблих на 1000 працюючих. Якщо його використати для наведеного прикладу, то можна сказати, що коефіцієнт частоти смертельного побутового травматизму в Україні цей рік. становив 1,362.

Аналіз стану травматизму в Україні за 1997–1998 р. наведено у таблиці 1.2.

Таблиця 1.2.

Показник

Рік

1997

1998

Загальна кількість населення

50 500 000

50 100 000

Чисельність працюючих

15 794 245

14 805 717

Загальна кількість травмованих у побуті

Не знайдено

2 000 000

Загальна кількість травмованих на виробництві

54 510

47 531

Кількість загиблих на виробництві

1646

1551

Кч (загальний у побуті)

Не знайдено

39,9

Кч (загальний на виробництві)

3,5

3,2

Кч (смертельний у побуті)

1,444

1,362

Кч (смертельний на виробництві)

0,104

0,105

Аналізуючи наведені дані, можливо зробити висновок, що рівень побутового травматизму на Україні у 13 разів перевищує рівень виробничого травматизму. На один смертельний нещасний випадок припадає 30 нещасних випадків, які закінчуються травмою. Використовуючи інші дані, можна визначити ризик травматизму від окремих джерел небезпеки в різних галузях виробництва у різних країнах.

Величини ризику загибелі людей з різних причин в України такі: алкоголь – 1610-6; автомобіль - 14810-6; вбивства - 13810-6; утоп­лення – 9910-6; отруєння – 95І0-6; пожежа – 2610-6; електричний струм – 1910-6. Загальний ризик становить 142010-6, тобто на кожний мільйон громодян щорічно гине 1420 людей; для порівняння, у США маємо 600, ризик 60010-6 .