- •Безпека життєдіяльності, цивільна оборона
- •1.1. Безпека життєдіяльності як категорія ………………………………….…..7
- •1. Теоретичні основи безпеки життєдіяльності При вивченні цього розділу Ви повинні знати:
- •1.1. Безпека життєдіяльності як категорія.
- •1.2. Основні поняття про небезпеку.
- •1.2.1. Небезпека. Таксономія небезпек.
- •1.2.2. Ризик як оцінка небезпеки.
- •1.2.3. Оцінка ризику небезпеки.
- •1.2.5. Визначення прийнятого ризику.
- •1.2.6. Управління ризиком.
- •1.2.7. Якісний аналіз небезпек.
- •2. Людина, як елемент системи “людина – життєве середовище” При вивченні цього розділу Ви повинні знати:
- •2.1. Здоров’я людини як соціальна категорія.
- •2.1.1. Основні визначення здоров’я
- •2.2. Людина як ланка обробки інформації.
- •2.2.1. Особливості діяльності людини-оператора.
- •2.2.2. Аналізатори людини.
- •2.2.3. Працездатність людини-оператора.
- •2.2.3. Надійність людини-оператора.
- •2.2.4. Основні положення ергономіки.
- •2.2.5. Ергономічні вимоги до організації місця праці.
- •2.2.6. Ергономічні вимоги до режимів праці та відпочинку.
- •2.3. Психологія безпеки.
- •2.3.1. Психологічні властивості людини.
- •2.3.2. Методи професійного добору.
- •2.4. Людина, як біологічний та соціальний суб’єкт.
- •2.5. Умови життєдіяльності людини.
- •3. Джерела небезпеки життєдіяльності людини та породжені ними фактори При вивченні цього розділу Ви повинні знати:
- •3.1. Джерела небезпеки життєдіяльності людини.
- •3.2. Техногенні небезпеки.
- •Іонізуючі випромінювання.
- •3.3. Соціально-політичні та комбіновані небезпеки.
- •3.3.1. Соціальні та політичні небезпеки
- •3.3.2. Природно-техногенні небезпеки
- •3.3.3. Природно-соціальні небезпеки.
- •4.1.Державна класифікація надзвичайних ситуацій
- •4.3.1. Осередки ураження при стихійних лихах
- •4.3.2.Виробничі аварії та катастрофи
- •Основною причиною надзвичайних ситуацій екологічного характеру є діяльність людини. Усі надзвичайні ситуації екологічного характеру можна поділити на чотири групи:
- •4. 4. Ліквідація наслідків нс
- •4.4.1. Організація рятувальних та інших невідкладних робіт
- •4.4.2. Мета, зміст і умови проведення рінр
- •4.3.2. Мета, зміст і умови проведення рінр
- •В и с н о в о к
- •4. 5. Надання допомоги.
- •Долікарська допомога при пораненнях і кровотечах
- •Долікарська допомога при обмороженні
- •Профілактична і долікарська допомога при шоку
- •Перша допомога при отруєнні сдор
- •4.6. Цивільна оборона
- •4.6.1. Задачі та структура цо
- •4.6.2. Планування мір цивільної оборони
- •4.6.3. Стійкість роботи промислових об’єктів у нс
- •В и с н о в о к
- •4.6.7. Вимоги до функціонування об’єктів у нс
- •4.6.8. Шляхи підвищення стійкості
- •В и с н о в о к
- •5.Організація і управління безпекою життєдіяльності
1.2.2. Ризик як оцінка небезпеки.
Ідентифікація небезпек - це знаходження типу небезпеки та встановлення її характеристик, необхідних для розробки заходів щодо її усунення або ліквідації наслідків.
Квантифікація небезпек - це введення кількісних характеристик для оцінки ступеня (рівня) небезпеки.
Кількісна оцінка збитків, заподіяних реалізованою небезпекою, залежить від багатьох чинників, наприклад, від кількості людей, що знаходились у небезпечній зоні, кількості та якості матеріальних (в тому числі і природних) цінностей, що перебували там, природних ресурсів, перспективності зони тощо.
З метою уніфікації будь-які наслідки небезпеки визначають як шкоду. Кожний окремий вид шкоди має своє кількісне вираження. Наприклад, кількість загиблих, поранених або хворих, площа зараженої території, площа лісу, що вигоріла, вартість зруйнованих споруд тощо. Найбільш універсальний кількісний засіб визначення шкоди – це вартісний, тобто визначення шкоди у грошовому еквіваленті.
Другою, не менш важливою характеристикою небезпеки, а точніше мірою можливої небезпеки є частота, з якою вона може проявлятись, або ризик. Ризик є критерієм реалізації небезпеки. Він визначається ймовірністю проявлення небезпеки та ймовірністю присутності людини в небезпечній зоні. Найбільш загальне тлумачення ризику - частота реалізації небезпеки.
Ризик (R) визначається як відношення кількості подій з небажаними наслідками (n) до максимально можливої їх кількості (N) за конкретний період часу: R = n/N.
Наведена формула дозволяє розрахувати розміри загального та групового ризику. При оцінці загального ризику величина N визначає максимальну кількість усіх подій, а при оцінці групового ризику – максимальну кількість подій у конкретній групі, що вибрана із загальної кількості за певною ознакою. Зокрема, в групу можуть входити люди, що належать до однієї професії, віку, статі; групу можуть складати також транспортні засоби одного типу; один клас суб’єктів господарської діяльності тощо.
Прикладом визначення загального ризику може служити розрахунок чисельного значення загального ризику побутового травматизму із смертельними наслідками. Відповідно до статистичних даних, наприклад, за календарний рік. в Україні загинула у побутовій сфері 68 271 людина. Уразитись на смертельну небезпеку у побуті міг практично кожний із загальної кількості громадян, що проживали в Україні на цей період, тобто N = 50 100 000 осіб. Числове значення загального ризику смертельних випадків у побутовій сфері за рік становило:
R = 68 271 / 50 100 000 = 0,001362 = 1362 10-6 .
З розглянутого прикладу випливає, що з кожного мільйона громадян, які проживали в Україні, в побутовій сфері загинули 1362 особи. В охороні праці для характеристики рівня травматизму використовується коефіцієнт частоти (Кч), який показує кількість травмованих або загиблих на 1000 працюючих. Якщо його використати для наведеного прикладу, то можна сказати, що коефіцієнт частоти смертельного побутового травматизму в Україні цей рік. становив 1,362.
Аналіз стану травматизму в Україні за 1997–1998 р. наведено у таблиці 1.2.
Таблиця 1.2.
|
Показник |
Рік | |
|
1997 |
1998 | |
|
Загальна кількість населення |
50 500 000 |
50 100 000 |
|
Чисельність працюючих |
15 794 245 |
14 805 717 |
|
Загальна кількість травмованих у побуті |
Не знайдено |
2 000 000 |
|
Загальна кількість травмованих на виробництві |
54 510 |
47 531 |
|
Кількість загиблих на виробництві |
1646 |
1551 |
|
Кч (загальний у побуті) |
Не знайдено |
39,9 |
|
Кч (загальний на виробництві) |
3,5 |
3,2 |
|
Кч (смертельний у побуті) |
1,444 |
1,362 |
|
Кч (смертельний на виробництві) |
0,104 |
0,105 |
Аналізуючи наведені дані, можливо зробити висновок, що рівень побутового травматизму на Україні у 13 разів перевищує рівень виробничого травматизму. На один смертельний нещасний випадок припадає 30 нещасних випадків, які закінчуються травмою. Використовуючи інші дані, можна визначити ризик травматизму від окремих джерел небезпеки в різних галузях виробництва у різних країнах.
Величини ризику загибелі людей з різних причин в України такі: алкоголь – 1610-6; автомобіль - 14810-6; вбивства - 13810-6; утоплення – 9910-6; отруєння – 95І0-6; пожежа – 2610-6; електричний струм – 1910-6. Загальний ризик становить 142010-6, тобто на кожний мільйон громодян щорічно гине 1420 людей; для порівняння, у США маємо 600, ризик 60010-6 .
