Класифікація стегосистем

За аналогією із криптографічними системами, у стеганографії розрізняють системи із секретним ключем і системи з відкритим ключем.

У стеганографічній системі із секретним ключем використовується один ключ, що повинен бути заздалегідь відомий абонентам до початку схованого обміну секретними повідомленнями або пересланий по захищеному каналу.

У стегосистемі з відкритим ключем для вбудовування й добування таємного повідомлення використовуються різні ключі, причому вивести один ключ із іншого за допомогою обчислень неможливо. Один із ключів (відкритий) може передаватися вільно по незахищеному каналу зв'язку, а другий, секретний ключ, - по захищеному каналу. Дана схема добре працює при взаємній недовірі відправника й одержувача.

З огляду на все різноманіття стеганографічних систем, зведемо їх до наступних типів: безключових стегосистем, систем із секретним ключем, систем з відкритим ключем і змішаних стегосистем.

Безключові стегосистем

Для функціонування безключових стегосистем не потрібно ніяких додаткових даних у вигляді стегоключа крім алгоритму стеганографічного перетворення.

Безпека безключових стегосистем заснована на таємності використовуваних стеганографічних перетворень. Це суперечить основному принципу Керкхоффса для систем захисту інформації. Найчастіше для підвищення безпеки безключових систем, перед початком процесу стеганографічного приховання попередньо виконується шифрування приховуваної інформації. Ясно, що такий підхід збільшує захищеність усього процесу зв'язку, оскільки це ускладнює виявлення схованого повідомлення. Однак, “сильні” стеганографічні системи, як правило, не мають потреби в попередньому шифруванні приховуваних повідомлень.

Стегосистеми із секретним ключем

Дотримуючись закону Керкхоффса, безпека системи повинна ґрунтуватися на деякій секретній інформації, без знання якої не можна витягти з контейнера секретну інформацію. У стегосистемах така інформація називається стегоключем. Відправник, вбудовуючи секретне повідомлення в обраний контейнер С, використовує секретний стегоключ k. Якщо використовуваний у стеганографическом перетворенні ключ k відомий одержувачеві, то він зможе витягти сховане повідомлення з контейнера. Без знання такого ключа будь-який інший користувач цього зробити не зможе.

Даний тип стегосистем припускає наявність безпечного каналу для обміну стегоключами.

Іноді стегоключ k обчислюють за допомогою секретної хеш-функції Hash, використовуючи деякі характерні риси контейнера: k = Hash (особливості контейнера). Якщо стеганографічне перетворення Е не змінює в результуючій стеганограмі обрані особливості контейнера, то одержувач також зможе обчислити стегоключ (хоча й у цьому випадку захист залежить від таємності функції Hash, і таким чином, знову порушується принцип Керкхоффса). Очевидно, що для досягнення адекватного рівня захисту, таку особливість у контейнері необхідно вибирати дуже акуратно.

У деяких алгоритмах при добуванні схованої інформації додатково потрібні відомості про вихідний контейнер або деякі інші дані, які відсутні у стеганограмі. Такі системи становлять обмежений інтерес, оскільки вони вимагають передачі первісного виду контейнера, що еквівалентно традиційній задачі ключового обміну. Подібні алгоритми можуть бути відзначені як окремий випадок стегосистем із секретним ключем, у яких K=C або K=CK', де K' — означає додатковий набір секретних ключів.