
- •В.О. Кіцно, с.В. Поліщук, і.М. Гудков основи радіобіології та радіоекології
- •1. Теми самостійних занять 10
- •Тема 1. Норми радіаційної безпеки 10
- •1.1. Принципи нормування радіаційного впливу 10
- •Тема 2. Основні санітарні правила протирадіаційного захисту 26
- •Тема 3. Історія розвитку радіобіології та радіоекології 40
- •Тема 4. Фізичні основи радіобіології 46
- •Тема 5. Біологічна дія іонізуючих випромінень 82
- •Тема 6. Радіоекологія 121
- •Тема 7. Ведення сільськогосподарського виробництва на забруднених радіонуклідами територіях
- •Тема 8. Використання іонізуючих випромінень в сільському господарстві
- •1. Теми самостійних занять Тема 1. Норми радіаційної безпеки
- •1.1. Принципи нормування радіаційного впливу
- •1.2. Основні положення “Норм радіаційної безпеки України” (нрбу-97)
- •1.3. Основні регламентні величини
- •1.3.1. Радіаційно-гігієнічні регламенти першої групи – контроль за практичною діяльністю
- •1.3.2. Радіаційно-гігієнічні регламенти другої групи - медичне опромінення населення
- •1.3.3. Радіаційно-гігієнічні регламенти третьої групи - втручання в умовах радіаційної аварії
- •1.3.4. Радіаційно-гігієнічні регламенти четвертої групи – зменшення доз хронічного опромінення населення
- •Тема 2. Основні санітарні правила протирадіаційного захисту
- •2.1. Загальні положення “Основних санітарних правил протирадіаційного захисту України” (оспу-2001)
- •2.2.Типи джерел випромінення
- •2.3. Групи радіотоксичності
- •2.4. Основні принципи захисту від закритих джерел іонізуючих випромінень
- •2.5. Вимоги до влаштування, обладнання та організації праці у радіологічній лабораторії при роботі з відкритими джерелами іонізуючих випромінень
- •2.5.1. Влаштування лабораторій
- •2.5.2. Поводження з радіоактивними відходами
- •2.5.3. Дезактивація робочих приміщень та устаткування лабораторії
- •2.5.4. Засоби індивідуального захисту та особистої гігієни при роботі з радіоактивними речовинами
- •Тема 3. Історія розвитку радіобіології та радіоекології
- •3.1. Визначення наук
- •3.2. Історія розвитку радіобіології та радіоекології
- •Тема 4. Фізичні основи радіобілогії
- •4.1. Типи ядерних перетворень. Радіоактивність, одиниці її вимірювання
- •4.3. Види доз іонізуючих випромінень, одиниці їх вимірювання, порядок розрахунку і застосування
- •4.4. Основні методи виявлення іонізуючих випромінень
- •4.5. Методи радіометрії
- •4) Визначення сумарної β-активності по зольному залишку.
- •4.6. Призначення, класифікація, принцип будови дозиметричних приладів
- •Блок підсилення та перетворення
- •Блок живлення
- •4.7. Прилади індивідуального дозиметричного контролю
- •4.7.2. Прилади, що працюють на базі сцинтиляційного методу виявлення іонізуючих випромінень
- •4.7.3. Прилади, що працюють на базі фотографічного методу виявлення іонізуючих випромінень
- •4.7.4. Прилади, що працюють на основі люмінесцентного методу виявлення іонізуючих випромінень
- •4.8. Прилади загального дозиметричного контролю
- •Тема 5. Біологічна дія іонізуючих випромінень
- •5.1. Загальні уявлення про природу дії іонізуючих випромінень на живий організм
- •5.2. Радіобіологічні ефекти
- •5.2.1. Радіаційна стимуляція
- •5.2.2. Морфологічні зміни
- •5.2.3. Променева хвороба
- •5.2.4. Прискорення старіння і скорочення тривалості життя
- •5.2.5. Загибель
- •5.2.6. Генетичні зміни
- •5.2.7. Близькі і віддалені наслідки радіаційного ураження
- •5.3. Радіочутливість організмів
- •5.3.1. Радіочутливість рослин
- •5.3.2. Радіочутливість тварин
- •5.3.3. Радіочутливість риб
- •5.3.4. Радіочутливість амфібій і рептилій
- •5.3.5. Радіочутливість бактерій і вірусів
- •5.3.6. Радіочутливість рослинних угруповань
- •5.3.7. Особливості дії малих доз іонізуючих випромінень на живі організми
- •5.3.8. Критичні органи
- •5.4. Модифікація радіаційного ураження організму
- •5.4.1. Протипроменевий біологічний захист
- •5.4.2. Радіосенсибілізація
- •5.4.3. Післярадіаційне відновлення організму
- •Тема 6. Радіоекологія
- •6.1. Джерела радіоактивного забруднення об’єктів навколишнього середовища
- •6.1.1. Природні джерела
- •6.1.2. Джерела штучних радіонуклідів
- •6.2. Міграція радіонуклідів у навколишньому середовищі
- •6.3. Особливості надходження радіонуклідів у водні екосистеми
- •6.4. Розподіл радіонуклідів у морській екосистемі
- •Радіонукліди
- •6.5. Міграція радіонуклідів у прісноводних екосистемах
- •6.6. Загальні властивості прісноводних екосистем
- •6.7. Розподіл радіонуклідів серед компонентів прісноводних водоймищ
- •6.8. Надходження радіонуклідів у сільськогосподарські рослини та
- •6.8.1. Надходження радіонуклідів у сільськогосподарські рослини
- •6.8.2. Надходження радіонуклідів у рослини з ґрунту
- •6.8.3. Надходження радіонуклідів у організм сільськогосподарських тварин
- •6.9. Накопичення радіонуклідів гідробіонтами
- •6.10. Прогнозування надходження радіонуклідів у сільськогосподарські рослини та організм тварин
- •6.11. Особливості ураження організму інкорпорованими радіоактивними речовинами
- •Тема 7. Ведення сільськогосподарського виробництва на забруднених радіонуклідами територіях
- •7.1. Основні принципи організації ведення сільського господарства на забруднених радіонуклідами територіях
- •7.2. Зниження надходження радіонуклідів у продукцію сільського господарства
- •7.2.1. Засоби зниження надходження радіонуклідів у сільськогосподарські рослини
- •7.2.2. Засоби зниження надходження радіонуклідів в організм сільськогосподарських тварин
- •7.3. Ведення особистого підсобного господарства в районах радіоактивного забруднення
- •7.4. Очищення продукції сільського господарства від радіонуклідів технологічною переробкою
- •7.4.1. Очищення продукції рослинництва
- •7.4.2. Очищення продукції тваринництва
- •Тема 8. Використання іонізуючих випромінень в сільському господарстві
- •8.1. Радіаційна техніка в сільському господарстві
- •8.2. Радіаційно-біологічні технології в рослинництві
- •8.2.1. Передпосівне опромінення насіння сільськогосподарських культур для прискорення проростання, розвитку та підвищення продуктивності рослин
- •8.2.2. Передсадивне опромінення органів вегетативного розмноження та розсади дня прискорення розвитку і підвищення продуктивності рослин
- •8.2.3. Опромінення насіння і рослин з метою одержання нових сортів
- •8.2.4. Радіаційна біотехнологія подолання несумісності тканин і стимуляція зрощення при вегетативних щепленнях рослин
- •8.2.5. Радіаційна біотехнологія запобігання проростанню бульб, коренеплодів і цибулин при зберіганні
- •8.2.6. Використання іонізуючих випромінень для подовження строків зберігання ягід, фруктів та овочів
- •8.2.7. Радіаційна консервація продукції рослинництва і плодівництва
- •8.2.8. Радіаційні способи боротьби з комахами - шкідниками сільськогосподарських рослин
- •8.3. Радіаційно-біологічні технології в тваринництві
- •8.3.1. Радіаційне консервування кормів і поліпшення їх якості
- •8.3.2. Радіаційна біотехнологія подовження строків зберігання м'яса і м'ясних продуктів
- •8.3.3. Радіаційне знезараження деяких видів продукції тваринництва
- •8.3.4. Радіаційне знезараження стічних вод тваринницьких комплексів
- •8.3.5. Метод ізотопних індикаторів у дослідженнях в галузі сільськогосподарської біології. Радіоавтографія. Особливості використання стабільних ізотопів
- •Тема 9. Відбір і підготовка проб води, ґрунту, рослин, продуктів харчування рослинного і тваринного походження для радіометрії
- •9.1. Відбір проб води і інших рідин
- •9.2. Відбір проб грунту
- •9.3. Відбір проб рослин
- •9.4. Відбір проб зерна
- •9.5. Відбір проб коренебульбоплодів
- •9.6. Відбір проб трави і зеленої маси сільськогосподарських культур
- •9.7. Відбір проб грубих кормів (сіно, солома)
- •9.8. Відбір проб молока і молочних продуктів
- •9.9. Відбір проб м'яса і субпродуктів
- •9.10. Відбір проб риби
- •9.11. Відбір проб яєць
- •9.12. Відбір проб натурального меду
- •9.13. Підготовка проб до радіометрії
- •2. Лабораторні роботи
- •4. Розрахувати об’ємну і питому активність за формулою:
- •5. Встановити коефіцієнт нормування, рекомендований заводом-
- •6. Кодовий перемикач “фон” необхідно перевести в нульову позицію.
- •2. Визначаємо вміст 137Cs на 1 м2, якщо товщина забрудненого шару
- •3. Ситуаційні задачі з прогнозування забруднення продукції рослинництва, тваринництва та лісокористування
- •3.1. Прогнозування забруднення продукції рослинництва
- •2. Знаходимо вміст 137Cs на 1 м2, для чого забруднення 1 кг множимо на визначену
- •5. Визначаємо забруднення зерна вівса, для чого отримане забруднення території
- •14. Визначаємо необхідну кількість внесення калійних добрив по діючій речовині:
- •3.2. Прогнозування вмісту радіонуклідів в продукції тваринництва
- •3.3. Прогнозування можливого радіонуклідного забруднення продукції лісового господарства
- •3.4. Розрахунок і оцінка еквівалентної дози опромінення внаслідок надходження радіонуклідів в організм
- •5. Орієнтовні контрольні запитання з підготовки до вирішення тестових завдань
- •Рекомендована література
1.3.1. Радіаційно-гігієнічні регламенти першої групи – контроль за практичною діяльністю
Ліміти дози та допустимі рівні
Числові значення лімітів доз встановлюються на рівнях, що
виключають можливість виникнення детерміністичних ефектів опромінення і одночасно гарантують настільки низьку імовірність виникнення стохастичних ефектів опромінення, що вона є прийнятною як для окремих осіб, так і для суспільства в цілому.
Ліміт дози - основний радіаційно-гігієнічний норматив, метою якого є обмеження опромінення осіб категорій А, Б і В від усіх індустріальних
джерел іонізуючого випромінення у ситуаціях практичної діяльності.
Для осіб категорій А, Б і В наведено в таблиці 1.
Оцінка допустимих рівнів зовнішнього і внутрішнього опромінення на організм людини проводиться не тільки за рівнем опромінення всього
організму, але і за станом критичних органів, які в умовах нерівномірного опромінення організму призводять до найсуттєвішої шкоди здоров’ю людини або її нащадків. У порядку зменшення радіочутливості виділяють три групи критичних органів:
І – усе тіло, гонади, червоний кістковий мозок;
ІІ – м’язи, щитовидна залоза, легені, печінка, селезінка, шлунково-
кишковий тракт, кришталик ока та інші;
ІІІ – кісткова тканина, шкіряний покрив, передпліччя, ступні.
Річна ефективна доза - сума ефективної еквівалентної дози зовнішнього опромінення за рік та очікуваної ефективної еквівалентної дози внутрішнього опромінення, що сформоване надходженням радіонуклідів протягом року. Одиницею вимірювання цих доз у системі СІ є Зіверт, а позасистемною одиницею - бер (біологічний еквівалент рада). 1 Зв = 100 бер.
Період, за який розраховується очікувана еквівалентна доза внутрішнього опромінення, складає:
• для референтного віку - 50 років;
• для інших референтних років - 3 міс, 1 рік, 5 років, 10 років, 15 років. Референтний вік – це інтервал часу між моментом надходження радіонуклідів та віком 70 років.
1. Ліміти річної ефективної та еквівалентної дози опромінення осіб, мЗв·рік
Ліміт доз |
Категорія осіб | ||
А |
Б |
В | |
Ліміт ефективної дози |
20 |
2 |
1 |
Ліміти еквівалентної дози зовнішнього опромінення: |
|
|
|
• для кришталика ока |
150 |
15 |
15 |
• для шкіри |
500 |
50 |
50 |
• для кистей та стоп |
500 |
50 |
- |
З лімітом дози порівнюється сума ефективних доз опромінення від усіх індустріальних джерел випромінень. До цієї суми не включають:
• дозу, яку одержують при медичному обстеженні або лікуванні;
• дозу опромінення від природних джерел випромінення;
• дозу, що пов’язана з аварійним опроміненням населення;
• дозу опромінення від техногенно-підсилених джерел природного походження.
Крім ліміту доз для всіх категорій опромінених осіб, НРБУ-97
встановлюється такий перелік допустимих рівнів (ДР):
Для осіб категорії А:
• допустиме надходження (ДН) радіонукліда через органи дихання;
• допустима концентрація (ДК) радіонукліда в повітрі робочої зони;
• допустима щільність потоку частинок (ДЩП);
• допустима потужність дози зовнішнього опромінення (ДПД);
• допустиме радіоактивне забруднення (ДЗ) шкіри, спецодягу та робочих поверхонь.
Для осіб категорії Б:
• допустиме надходження (ДН) радіонукліда через органи дихання;
• допустима концентрація (ДК) радіонукліда в повітрі робочої зони.
Для осіб категорії В:
• допустиме надходження радіонукліда через органи дихання (ДНд) і
травлення (ДНт);
• допустима концентрація радіонукліда в повітрі (ДКп) та питній воді (ДКв);
• допустимий скид і викид у довкілля радіонукліда.
Числові значення допустимих рівнів (ДН, ДК) для головних продуктів ядерного поділу наведено у таблицях 2 (категорія А) та 3 (категорія В).
Для осіб категорії Б величини ДР та ДЗ у 10 разів нижчі відповідних ДР
і ДЗ для осіб категорії А.
Рівні допустимого радіоактивного забруднення шкіри, спецодягу та робочих поверхонь, знаходяться у таблиці 4. Ці числові значення є радіаційно-гігієнічними регламентами.
2. Допустимі рівні надходження основних дозоутворюючих радіонуклідів через органи дихання (ДН) та допустимі концентрації у повітрі робочих приміщень (ДК) для осіб категорії А
Радіонуклід |
Період піврозпаду |
ДН, Бк/рік |
ДК, Бк/м3 |
86Rb (рубідій) |
18.66 доби |
6 · 106 |
З · 103 |
90Sr (стронцій) |
29.12 року |
3 · 104 |
1 · 101 |
96Zr (цирконій) |
63.98 доби |
7 · 105 |
З · 102 |
106Ru (рутеній) |
368.2 доби |
7 · 104 |
З · 101 |
131I (йод) |
8.04 доби |
4 · l05 |
2 · 102 |
134 Cs (цезій) |
2.06 року |
2 · 105 |
1 · 102 |
137Cs (цезій) |
30 років |
1 · 105 |
6 · 101 |
140Ba (барій) |
12.74 доби |
8 · 105 |
4 · 102 |
144 Ce (церій) |
284.3 доби |
9 · 104 |
4 · 101 |
239Pu (плутоній) |
24065 років |
6 · 101 |
3 · 10-2 |
241Am (америцій) |
432.2 роки |
7 · 101 |
3 · 10-2 |
3. Допустимі рівні надходження основних дозоутворюючих радіонуклідів через органи дихання (ДНд), органи травлення (ДНт), допустимі концентрації в повітрі (ДКп) та питній воді (ДКв) для осіб категорії В
Радіонуклід |
Період піврозпаду |
ДНд Бк/рік |
ДНт Бк/рік |
ДКп Бк/м3 |
ДКв Бк/м3 |
86Rb |
18.66 доби |
4 · 104 |
3· 104 |
3 · 101 |
1 · 105 |
90Sr |
29.12 року |
6 · 102 |
4 · 103 |
2 · 101 |
1 · 104 |
96Zr |
63.98 доби |
6 · 103 |
1 · 105 |
4 |
5 · 105 |
106Ru |
368.2 доби |
9 · 102 |
1 · 104 |
5 · 101 |
5 · 104 |
131I |
8.04 доби |
8 · 103 |
6 · 103 |
4 |
2 · 104 |
134 Cs |
2.06 року |
3 · 103 |
4 · 104 |
1 |
7 · 104 |
137Cs |
30 років |
2 · 103 |
5 · 104 |
8 · 101 |
1 · 105 |
140Ba |
12.74 доби |
7 · 103 |
3 · 104 |
5 |
1 · 105 |
144 Ce |
284.3 доби |
1 · 103 |
2 · 104 |
6 · 101 |
7 · 104 |
239Pu |
24065 років |
2 |
2 · 102 |
4 · 10-4 |
1 · 103 |
241Am |
432.2 роки |
2 |
3 · 102 |
4 · 10-4 |
1 · 103 |
4. Допустимі рівні загального радіоактивного забруднення робочих поверхонь, шкіри (протягом робочої зміни), спецодягу та засобів індивідуального захисту, част./хв/см3
Об’єкт забруднення |
α-активні нукліди |
β-активні нукліди | |
окремі* |
інші | ||
Непошкоджена шкіра, спецбілизна, рушники, внутрішня поверхня лицьових частин засобів індивідуального захисту |
1 |
1 |
100** |
Основний спецодяг, внутрішня поверхня додаткових засобів індивідуального захисту |
5 |
20 |
800 |
Поверхні приміщень постійного перебування персоналу, зовнішня поверхня спецвзуття |
5 |
20 |
2000 |
Поверхні приміщень періодичного перебування персоналу |
50 |
200 |
8000 |
Зовнішня поверхня додаткових засобів індивідуального захисту, що знімаються у саншлюзах |
50 |
200 |
10000 |
* До окремих належать α-випромінюючі радіонукліди, допустима концентрація яких у повітрі робочих приміщень менша 0,3 Бк/м3.
** Допустимі рівні забруднення шкіри, спецодягу, внутрішньої поверхні лицьових частин засобів індивідуального захисту для ізотопів 90Sr + 90Y, 144Се + 144Рг, 106Ru + 106Rh встановлюються в 5 разів меншими, тобто 20 част/хв/см2.
Одним із важливих заходів зменшення доз опромінення осіб категорії В є встановлення гігієнічних регламентів вмісту окремих радіонуклідів у продуктах харчування та питній воді. Наказом МОЗ від 03.05.2006 р. № 256 затверджені Державні гігієнічні нормативи “Допустимі рівні вмісту радіонуклідів 137Cs і 90Sr у продуктах харчування та питній воді” (ДР-2006), що запроваджені з метою подальшого зниження дози внутрішнього опромінення населення шляхом обмеження надходження радіонуклідів з продуктами харчування та стимуляції створення і дотримання виробниками необхідних умов одержання чистої продукції на забруднених територіях. Числові значення допустимих рівнів вмісту радіонуклідів 137Cs і 90Sr у продуктах харчування та питній воді наведені в таблиці 5.
Контрольні рівні
З метою фіксації досягнутого рівня радіаційної безпеки на даному
радіаційно-ядерному об’єкті, населеному пункті і навколишньому середовищі встановлюються контрольні рівні.
Значення останніх визначається адміністрацією об’єкта на рівні,
нижчому за відповідні ліміти доз та допустимі рівні. Допускається встановлювати контрольні рівні для окремого радіонукліда та шляху його надходження, включаючи введення контрольних рівнів на вміст радіонукліда в окремому продукті харчування або на окремій території.
5.
Значення
допустимих
рівнів
вмісту
радіонуклідів
137Cs
і
90Sr
у
продуктах
харчування
та
питній
воді
(ДР-2006),
Бк/кг,
Бк/л
№ з/п |
Найменування продукту |
ДРCs, Бк/кг |
ДРSr, Бк/кг |
1 |
Зерно, борошно-круп'яні та хлібобулочні вироби | ||
1.1. Зерно продовольче, у т.ч. пшениця, жито, овес, ячмінь, просо, гречка, рис, кукурудза, сорго та інших зернових культур |
50 |
20 | |
1.2. Зерно бобових сушене, у т.ч. горох, квасоля, сочевиця, боби та інше |
50 |
30 | |
1.3. Борошно, борошняні хлібопекарські суміші, крупа, крохмаль, зерно плющене чи перероблене в пластівці; макаронні вироби, круп'яні вироби, толокно; напівфабрикати зернові; готові продукти, виготовлені із зерна, зернових культур, у т.ч. сухі сніданки, мюслі, продукти, одержані шляхом здуття чи обсмажування зернових та інше |
30 |
10 | |
1.4. Соєві боби сушені, продукти переробки сої, у т.ч. соєвий білок, борошно, готові вироби та інше |
50 |
30 | |
1.5. Хліб та хлібобулочні вироби, у т.ч. з добавками; продукти борошняні, у т.ч. борошняні кондитерські вироби, напівфабрикати з тіста |
20 |
5 | |
2 |
Молоко та молочні продукти | ||
2.1. Сире товарне молоко для промислової переробки (крім продуктів дитячого харчування), молоко рідке та вершки, сироватка молочна; продукти кисломолочні, у т.ч. сири свіжі, йогурти, йогуртні продукти, десерти кисломолочні свіжі, напої кисломолочні та інші; продукти, вироблені на основі молока та вершків, у т.ч. з додаванням немолочних компонентів (морозиво, виготовлене на основі молока чи вершків, торти з морозива, напої молочні, десерти молочні та інше) |
100 |
20 | |
2.2. Масло вершкове (у т.ч. масло коров'яче, спреди, молочний жир та інше); бутербродні пасти на основі масла вершкового |
200 |
40 | |
2.3. Сири сичужні тверді, сири розсольні, сири плавлені, сири голубі |
200 |
100 | |
2.4. Молоко та вершки концентровані або згущені, молоко та вершки згущені з наповнювачами |
300 |
60 | |
2.5. Продукти молочні сухі, у т.ч. молоко, вершки, казеїн та інші; сухі молочні суміші, концентрати харчові на основі молока |
500 |
100 | |
2.6. Сире товарне молоко для промислової переробки (для продуктів дитячого харчування) |
40 |
5 | |
3 |
М'ясо та м'ясопродукти | ||
3.1. М ясо забійних тварин, птиці (свіже, охолоджене, заморожене) без кісток для промислової переробки, м'ясо, харчові субпродукти (у т.ч. кишки-сирець, кров харчова) забійних тварин та свійської птиці свіжі, заморожені, різних способів обробки; продукти їх переробки, у т.ч. напівфабрикати, готові продукти, ковбаси, консерви м'ясні та м'ясо-рослинні |
200 |
20 | |
3.2. М'ясо диких тварин та птиці |
400 |
40 | |
3.3. Жир забійних тварин (у т.ч. шпик) та свійської птиці, продукти його переробки |
100 |
30 |
|
3.4. М'ясо забійних тварин, свійської птиці сушене та продукти його переробки |
400 |
40 |
3.5. Кістки тварин та птиці всіх видів |
50 |
200 | |
3.6. Желатин |
150 |
50 | |
4 |
Риба, нерибні об'єкти промислу та продукти їх переробки | ||
4.1. Риба свіжа та морожена, різних способів обробки; риб'ячий жир, ікра (у т.ч. штучна), молочко та інші рибні продукти; продукти переробки, у т.ч. рибні напівфабрикати, готові продукти з риби (масло рибне, масло ікорне, рибні пасти та інші), рибні пресерви та консерви |
150 |
35 | |
4.2.Нерибні об'єкти промислу (ракоподібні, молюски та інші водяні безхребетні, м'ясо земноводних, плазунів та морських ссавців) свіжі та морожені, різних способів обробки; продукти їх переробки, у т.ч. напівфабрикати, готові продукти, консерви; жир морських ссавців |
150 |
35 | |
4.3. Сушені або в'ялені риба та нерибні об'єкти промислу (ракоподібні, молюски та інші водяні безхребетні, м'ясо земноводних, плазунів та морських ссавців) |
300 |
70 | |
4.4. Водорості, морські трави та продукти їх переробки |
200 |
70 | |
4.5. Водорості та морські трави сушені |
600 |
200 | |
5 |
Яйця птиці та продукти їх переробки | ||
5.1. Яйця птиці та рідкі яєчні продукти; напівфабрикати та готові вироби з яєць птиці |
100 |
30 | |
5.2. Сушені продукти переробки яєць птиці, у т.ч. яєчний порошок, сушені білок, жовток; сухі суміші, вироблені на основі яєць птиці |
400 |
100 | |
6 |
Овочі та продукти їх переробки | ||
6.1. Картопля свіжа та продукти переробки картоплі, у т.ч. картопля консервована, картопля заморожена; кулінарні картопляні вироби, напівфабрикати з картоплі та інше |
60 |
20 | |
6.2. Свіжі овочі (листові, у т.ч. столова зелень, плодові, баштанні, коренеплоди), бобові, кукурудза цукрова, гриби (культивовані); продукти переробки овочів, у т.ч. напівфабрикати, готові продукти, соки, консерви та інше |
40 |
20 | |
6.3 Овочеві концентрати (у т.ч. томатна паста, томатні соуси, кетчупи, тощо) |
120 |
50 | |
6.4. Сушені овочі (у т.ч. картопля), гриби (культивовані) та овочеві суміші; продукти переробки сушених овочів |
240 |
80 | |
7 |
Фрукти та ягоди | ||
7.1. Фрукти та ягоди свіжі, заморожені, консервовані; соки фруктові та ягідні |
70 |
10 | |
7.2. Продукти переробки фруктів та ягід (варення, пасти, джеми, повидло, желе та інші |
140 |
20 | |
7.3. Сухі фрукти та ягоди, у т.ч. продукти сублімаційної сушки, сухі суміші на фруктовій та ягідній основі |
280 |
40 | |
7.4. Горіхи та продукти їх переробки |
70 |
10 | |
7.5. Суміші соків фруктово-ягідних з овочевими |
50 |
15 | |
8 |
Цукор, кондитерські вироби (карамель, ірис, пастила, мармелад, тощо), желейні вироби, шоколад та вироби з нього; гумка жувальна |
50 |
30 |
9 |
Гриби та ягоди дикорослі свіжі, заморожені, консервовані |
500 |
50 |
10 |
Гриби та ягоди дикорослі сушені |
2500 |
250 |
11 |
Насіння олійних культур (соняшнику, кунжуту, арахісу, маку та інших, за винятком сої); продукти їх переробки, за винятком рослинних жирів та олій |
70 |
10 |
12 |
Жири та олії рослинні, продукти, вироблені на їх основі, у т. ч. маргарини, кулінарні жири, кондитерські жири, креми та інші |
100 |
30 |
13 |
Чай байховий, пресований, ароматизований, з рослинними домішками; кава зелена, смажена (у зернах, мелена, розчинна); какао-боби, какао терте, какао-порошок; сухі розчинні напої на основі чаю, какао, кави та замінників кави (обсмажений солод, цикорій та інше) |
200 |
50 |
14 |
Вода питна (з підземних джерел питного водопостачання вода нормується і за вмістом природних радіонуклідів) |
2 |
2 |
15 |
Напої | ||
15.1. Мінеральна вода (з підземних джерел питного водопостачання вода нормується і за вмістом природних радіонуклідів) |
10 |
5 | |
15.2. Безалкогольні та слабоалкогольні напої, у т.ч. на основі рослинної сировини; пиво, квас, морозиво соковмісне; концентрати напоїв, які не включені до інших розділів |
20 |
20 | |
15.3.Алкогольні напої (за винятком пива) |
50 |
30 | |
16 |
Лікарські рослини сушені; фіточаї, мате (парагвайський чай), каркаде (суданська троянда) та інші |
200 |
100 |
17 |
Тютюн та тютюнові вироби |
120 |
50 |
18 |
Біологічно активні добавки (БАД) усіх видів; екстракти та загущувачі харчові рослинного походження (речовини з вмістом пектину, пектинати та пектати; агар-гар та інші клеї та загусники рослинного походження) |
200 |
50 |
19 |
Прянощі; спеції та їх суміші; приправи, у т.ч. соуси (соєвий соус, грибний та інші), за винятком томатних соусів, гірчиця (готова, гірчичний порошок), салатні заправки, майонез та інше |
120 |
50 |
20 |
Харчові добавки та їх суміші (барвники натуральні та штучні, стабілізатори, емульгатори, ароматизатори, наповнювачі та інші); оцет; сода харчова; дріжджі; харчові концентрати для виготовлення перших і других страв, десертів, мусів, кремів та ін., які не включені до переліку в інших пунктах; супи та бульйони швидкого приготування; солодовий екстракт |
150 |
50 |
21 |
Сіль кухонна харчова та сольові суміші |
120 |
30 |
22 |
Мед та продукти бджільництва |
200 |
50 |
23 |
Продукти дитячого харчування | ||
Готові продукти дитячого харчування, сухі молочні суміші |
40 |
5 |
При перевищені контрольних рівнів адміністрацією об’єкта проводиться розслідування з метою виявлення та усунення причин, що призвели до перевищення. Контрольні рівні регулярно переглядаються, враховуючи поточний радіаційний стан на об’єкті.
Особливості опромінення осіб категорії А
Для осіб категорії А розподіл дози опромінення протягом календарного року не регламентується.
Особи, молодші за 18 років, не допускаються до роботи з джерелами іонізуючих випромінювань.
Для осіб, в яких річна ефективна доза опромінення може перевищити
10 мЗв на рік, вводиться обов’язковий індивідуальний дозиметричний контроль.
У разі небезпечних ситуацій (недопущення розвитку радіаційної аварії або при проведенні деяких технологічних операцій на радіаційно-ядерному об’єкті та ін.) для осіб категорії А дозовий ліміт підвищується до 50 мЗв за 1 календарний рік.
Опромінення персоналу в дозах від 50 до 100 мЗв на рік дозволяється місцевими органами Державного санітарно-епідеміологічного нагляду. При
цьому сумарна доза опромінення за 10 років роботи не повинна перевищувати 200 мЗв.
У виняткових випадках опромінення персоналу в дозах 100-250 мЗв на рік може бути дозволено МОЗ один раз протягом усієї трудової діяльності працівника з його письмової згоди.
Особи, які зазнали одноразового опромінення в дозах 100-250 мЗв, мають бути виведені із зони опромінення і направлені на медичне
обстеження.
Забороняється підвищене опромінення жінок до 45 років та чоловіків, молодших 30 років.
Особи з населення, які залучаються до проведення аварійних та рятувальних робіт, на цей період прирівнюються до категорії А.