8.2.2. Передсадивне опромінення органів вегетативного розмноження та розсади дня прискорення розвитку і підвищення продуктивності рослин

Стимулююча дія іонізуючого випромінення проявляється при

опроміненні не тільки насіння, а й окремих вегетативних органів і вегетуючих рослин в цілому. Дози радіації при цьому бувають значно

меншими за ті, які використовують для опромінення насіння і, як правило, вимірюються десятими частками і одиницями грея.

Серед сільськогосподарських культур, які вегетативно розмножуються, найбільша робота в цьому напрямі проводиться з картоплею. Максимальної стимуляції росту картоплі досягають при опроміненні бульб дозами 0,55 Гр - приріст урожаю досягає 20-30%.

Досить перспективним є передсадивне та передприщепне опромінення

живців рослин. Так, дози 3-10 Гр стимулюють коренеутворення у живців, посилюють ріст і розвиток пагонів, активізують процеси обміну речовин. Це сприяє збільшенню кількості укорінених рослин, підвищенню врожайності кущів. Опромінення живців яблуні, груші, вишні, сливи та багатьох інших плодових культур значно поліпшує зрощення при щепленні, збільшує вихід прищеплених саджанців.

При передсадивному опроміненні кореневищ м'яти, солодки, діаскареї дозами 5-10 Гр на них пробуджується багато сплячих бруньок і утворюються додаткові пагони, що збільшує кількість зеленої маси. Опромінення вусиків суниці дозами 5-15 Гр підвищує врожай ягід на 20-30%. На 10-30% підвищується врожай зеленої маси при опроміненні цибулин цибулі-ріпки і часнику дозами 0,5-3 Гр. Опромінення розсади томатів, овочевого перцю, баклажанів, капусти та інших культур дозами 0,3-5 Гр підвищує врожай на

25-35% і прискорює його дозрівання.

8.2.3. Опромінення насіння і рослин з метою одержання нових сортів

Після відкриття мутагенної дії іонізуючого випромінення його стали

використовувати для одержання нових форм живих організмів. Але як метод виведення нових сортів з цінними господарсько-корисними ознаками

радіаційний мутагенез набув широкого застосування в селекції рослин.

Процес одержання нового сорту з використанням іонізуючого випромінення складається з двох основних етапів: 1) опромінення для одержання максимальної кількості мутантних форм як вихідного матеріалу для селекції; 2) на основі цих мутантів виведення за допомогою загальноприйнятих способів і методів нового сорту, його випробування, розмноження і застосування у виробництві.

Специфічним етапом, який має відношення до радіобіології, є перший. Він полягає у підборі доз опромінення насіння чи іншого садивного матеріалу, які індукують виникнення великої кількості нових форм рослин при збереженні живучості достатньої їх кількості.

Кількість мутацій, що виникають під впливом іонізуючого випромінення, прямопропорційна дозі опромінення, але зворотно

пропорційна дозі виживання організмів і їх здатності до розмноження. Тому слід використовувати дози, при яких вихід мутантних форм досить високий і виживає достатня для розмноження кількість організмів. Такою дозою часто

^{вважають ЛД}₇₀ ^{(іноді ЛД}₉₀^{), при якій виживає близько 30% (відповідно 10%)}

рослин, частина з яких здатна дати насіння, її називають критичною дозою,

бо лише незначне її підвищення може призвести до загибелі всієї сукупності рослин.

З метою радіаційного мутагенезу можна опромінювати рослини і в період вегетації, наприклад в умовах гамма-поля. Деякі дослідники вважають, що при опроміненні вегетуючих рослин виникає більше життєздатних мутацій. Але цей спосіб менш зручний і застосовується рідше, ніж опромінення насіння.

Говорячи про збільшення кількості мутацій під впливом іонізуючих випромінень, зазначимо, що радіація не індукує виникнення нових типів мутацій порівняно з виникаючими при природному мутагенезі. Вона тільки збільшує їх кількість, що полегшує роботу селекціонерів, даючи їм велику

кількість матеріалу для відбору Але при збільшенні частоти появи різних типів мутацій збільшується імовірність виявлення деяких, які з'являються в

нормі дуже рідко. Це також може підвищувати ефективність селекційно- генетичної роботи. І хоч неодноразово писалося про випадки нібито виникнення при опроміненні нових типів мутацій, як правило, виявлялось, що селекціонер зустрічався саме з такою рідкою формою.

До цього часу за допомогою іонізуючого випромінення в 40 країнах світу одержано понад 1500 сортів культурних рослин, що відрізняються від вихідних батьківських форм підвищеною врожайністю, стійкістю проти

хвороб, скоростиглістю, підвищеною опірністю до полягання та з іншими господарсько-корисними ознаками. Серед них одержані українськими

вченими скоростиглі, високоврожайні, стійкі проти низьких температур і хвороб сорти гречки Аеліта, Лада, Галлея, низько-алкалоїдні сорти люпину Мутант 486, Київський мутант, сорт м'яти Зимостійка 1, сорт тютюну Безпасинковий.