2.4.7. Здійснення сортового контролю (сортове прополювання,

апробація).

Серед заходів, спрямованих на підвищення врожайності картоплі, важливе значення в системі насінництва має контроль за сортовими і посівними якостями насіння. Одним із основних видів сортового контролю є апробація.

Апробація - оцінка якості сортових насаджень картоплі. Основний метод сортового контролю для визначення сортової чистоти та типовості посіву картоплі за морфологічними ознаками рослин, визначення ураження хворобами та шкідниками всіх категорій насіннєвого матеріалу картоплі, що проводяться в польових умовах. Для цього під час польового обстеження встановлюється достовірність сорту, який підлягає апробації, визначаються сортова чистота та ступінь ураження насаджень хворобами.

Одним із завдань є віднесення насінницьких посівів, що апробуються, до відповідної категорії насіннєвого матеріалу.

Визначають також конкретні заходи щодо поліпшення насінництва картоплі, зокрема здійснення сортозаміни та сортооновлення насіннєвого матеріалу проводять агрономи-апробатори, які пройшли відповідну підготовку і одержали на це дозвіл.

Проводиться щорічно після сортофітопрочищення, тобто після видалення всіх сортових домішок, нетипових для сорту та хворих кущів.

Кожну прочистку проводять у стислі строки за 3-4 дні, що значно підвищує її ефективність.

Апробатор так організовує роботу, щоб закінчити її у період цвітіння картоплі.

У випадку виявлення порушень нормативних вимог під час вирощування садивного матеріалу, або незадовільних результатів апробації насадження вибраковуються.

Посіви насіннєвого матеріалу картоплі всіх категорій розмноження вибраковуються також за наявності карантинних об’єктів на полі згідно з переліком, затвердженим Державною інспекцією з карантину рослин України.

Апробатор - фахівець, який пройшов підготовку на предмет здійснення апробації насінницьких насаджень картоплі і одержав на це дозвіл (свідоцтво).

2.4.8. Строки та способи збирання.

Збирання насіннєвої картоплі має дві істотні особливості. По- перше, всі операції слід виконувати так, щоб запобігти травму­ванню бульб і зберегти їх посівні властивості. По-друге, збирання, особливо ранніх і середньостиглих сортів, проводять до повного від­мирання картоплиння. Знищують картоплиння при фізіологічній зрілості бульб механічним (скошуванням), хімічним (десикація) та комбінованим способами.

При ураженні рослин фітофторозом ефективним способом зни­щення картоплиння є десикація. Для цього широко застосовують хлорат магнію (20 — 30 кг/га) або реглон (3 — 5 кг/га). Посіви об­робляють хлоратом магнію за 10 — 12 діб до збирання бульб.

При комбінованому способі картоплиння скошують, а потім за­лишки стебел і листя обробляють хімічними препаратами.

У США, Нідерландах, Франції та інших країнах застосовують вог­неву десикацію, при якій повніше і швидше знищуються кар­топлиння, патогенна мікрофлора і шкідники на бадиллі.

Копати картоплю починають після утворення на бульбах міцної шкірки, як правило, через 12 - 18 діб після знищення бадилля. Картоплю різних сортів і репродукцій копають окремо, не допус­каючи змішування.

Збирання насіннєвої картоплі потрібно закінчувати за темпе­ратури ґрунту не нижче ніж 10 °С. За нижчої температури збільшу­ється травмування бульб. Зібрані бульби витримують 15 — 20 діб у кагатах, після чого їх сортують. Пошкоджені механічно, уражені хворобами, нетипові за формами видаляють, а повноцінні закла­дають на зберігання.

Зберігають картоплю в кагатах та картоплесховищах (у засіках або контейнерах) за температури 2-4 °С. Перед закладанням на зберігання насіннєвої картоплі проводять аналіз кожної партії бульб і складають акт. Закладену на зберігання насіннєву картоплю обліковують по кожному кагату, засіці чи секції контейнерів у картоплесховищі за кількістю і призначенням окремо по сортах, репродукціях і класах. Облік ведуть у «Журналі зберігання насіннєвої картоплі», «Журналі реєстрації відпущеної сортової картоплі» та у «Відомостях обліку результатів зберігання насіннєвої картоплі».