Висновок

1. У цілому сьогоденна ситуація з українськими ГАЕС є наслідком негативних тенденцій технічної політики в електроенергетиці колишнього СРСР та недостатньо глибокого економічного аналізу цієї проблеми в перші роки незалежності України.

2. ГАЕС не повинні мати права взаємодіяти з оптовим енергоринком за аналогією зі споживачами електроенергії. Якщо схема фінансових розрахунків будуватиметься на основі тарифів за перетоки активної електроенергії, тариф за її споживання для ГАЕС в зоні провалу добового графіка не може бути нижчим від паливної складової, а тариф за генерацію для ГАЕС в зоні пік — вищим від повної собівартості елеюгроенер-гії на ТЕС, яка замикає баланс.

3. Необхідно розробити методику щоденних планових розрахунків оптимального (реверсивного, акумуляторного або комбінованого) варіанту використання Київської ГАЕС, доповнити комп'ютерне забезпечення НЕК «Укренерго» відповідною програмою і ввести такі розрахунки у регламент роботи оперативно-технологічних служб.

4. Аби ГАЕС могла нормально існувати незалежно від обороту електроенергії в циклі заряд-розряд, доцільно передбачити плату за експлуатаційний і за аварійний резерви генеруючої потужності.

5. Необхідно розробити методику економічних розрахунків для визначення оптимальних інвестиційних рішень щодо кожного проектованого етапу розбудови Дністровської та Ташлицької ГАЕС. В основі такої методики має бути використане відношення капітальнихвитрат до суми економії палива в реверсивному та оцінки суспільних збитків, яких дасть змогу уникнути ГАЕС, за акумуляторного варіанту експлуатації. На основі розробленої методики слід провести відповідні розрахунки, виконати узагальнюючий аналіз і подати виклад результатів цієї роботи до Кабінету Міністрів України. 6. Україні потрібна нова концепція розвитку та експлуатації об'єднаної електроенергетичної системи, яка б відповідала прийнятим у розвинених країнах критеріям і нормативам експлуатаційного та аварійного резерву, якості електроенергії, живучості ОЕС і надійності електропостачання споживачів.

7. Необхідно враховувати, що перехід на сучасні технології мобільної теплової електроенергетики, крім економії органічного палива та зменшення кількості випадків аварійних знеструмлень споживачів, дасть змогу поступово виводити з експлуатації українські пиловугільні енергоблоки, які відпрацювали свій ресурс. Саме такий шлях має стати основним в електроенергетиці України.

Література

1. А.В. Яцинка „Малі річки України”, К., 1991.

2. Энергетика и электрофикация - №5 – 2003 – С. 40-42.

3. Энергетика и электрофикация - №12 – 2002 – С. 28-33.

4. Энергетика и электрофикация - №9 – 2001 – С. 58-60.

5. Энергетика и электрофикация - №7 – 2001 – С. 8-14.

6. Энергетика и электрофикация - №6 – 2001 – С. 2-5.

7. Энергетика и электрофикация - №9 – 2000 – С. 2-10.

8. Статистичний щорічник України – 2001 – С. 120.

9. Доповіді національної академії наук України - №1 – 2001 – С. 140-143.

10. Енергетична політика України - №10 – 2003 – С. 70-79.

11. Енергетична політика України - №2 – 2002 – С. 76-79.

12. Енергетична політика України - №1 – 2002 – С. 55-57.

13. Економіка України - №9 – 1995 – С. 24-30.

14. Регіональна економіка - №4 – 2001 – С. 7-17.

15. І.Г. Яремчик Економіка природокористування – К., 2000.

16. Г.О. Білявський, М.М. Падун, Р.С. Фурдуй Основи загальної екології 1993.