Будова мікроскопа

Мікроскоп складається із оптичної і механічної частин. До складу механічної частини входить (рис. 16.2): штатив 1, коробка з мікромеханізмом 2, макро- і мікрометричні гвинти 3 і 3', тубусоутримувач 4, револьверна система 5, предметний столик 6, гвинт 7, оправа 8, конденсор 9, виделка 10 для дзеркала. Ці деталі використовують для кріплення і переміщен­ня оптичних частин мікроскопа.

Макро- і мікрогвинти забезпечують плавне переміщення тубуса в межах 50 мм. Револьверна система має чотири різьбових отвори для кріплення змінних мікрооб'єктів і дозволяє швидко змінювати їх під час мікроскопування. На предметному столику розміщується і закріплюється досліджуваний препарат.

Рис. 16.2.

Оптична частина мікроскопа складається із освітлювальної і збіль­шувальної систем. Освітлювальна система має дзеркало, що кріпиться у виделці 10 та конденсор 9 з діафрагмою. Дзеркалом направляють світло на препарат, а конденсором фокусують світлові промені на ньому. Діа­фрагмою (отвір із змінним діаметром) регулюють світлосилу конденсо­ра (освітлюваність препарату). Збільшувальна система мікроскопа дає можливість отримувати збільшене, обернене і уявне зображення об'єктів. Вона складається із окуляра 11 і мікрооб'єктива 12, які розмі­щуються в тубусі.

Мікрооб'єктив являє собою короткофокусну оптичну систему декі­лькох збірних лінз, а окуляр – декількох довгофокусних лінз.

Окулярно-гвинтовий мікрометр. Мікроскоп можна використовувати для вимірювання розмірів малих об’єктів. Для цього замість звичайного окуляра до мікроскопа використовують окулярно-гвинтовий мікрометр (окулярний мікрометр). Оптична частина мікрометра складається з лінзи-окуляра, нерухомо закріпленої скляної шкали і рухомої скляної пластинки, на яку нанесені перехрестя та дві вертикальні поділки над ним.

Окулярний мікрометр кріпиться на тубус так, щоб скляна шкала знаходилася в площині зображення об’єкта, що розміщений під мікроскопом. Зображення шкали суміщають із зображенням об’єкта. Пересуваючи за допомогою мікрогвинта рухому пластинку, можна сумістити перехрестя спочатку з одним краєм об’єкта, а потім з іншим. При цьому визначають кількість поділок шкали, що відповідає зображенню об’єкта.

Переміщення пластинки з перехрестям на одну поділку шкали мікрометра відповідає одному повному оберту мікрометричного гвинта. Барабан гвинта розділений на 100 поділок, відповідно, за допомогою окулярного мікрометра можна визначати розміри об’єкта з точністю до 1/100 поділки шкали.

Для визначення розмірів об’єкта треба знати ціну поділки окулярного мікрометра. Під ціною поділки окулярного мікрометра розуміють виражену у міліметрах довжину відрізка, що розглядається у мікроскопі, довжина якого займає одну поділку шкали.

Для визначення ціни поділки використовують предмет, що розглядається у мікроскопі, з відомими розмірами, наприклад камеру Горяєва, яка використовується в біології та медицині для підрахунку кількості формених елементів крові.

Порядок виконання роботи

І. Визначення ціни поділки окулярно-гвинтового мікрометра

1. Покласти на предметний столик мікроскопа камеру Горяєва та отримати її чітке зображення.

2. Повернути камеру так, щоб її вертикальні сторони були паралельні поділкам шкали окулярно-гвинтового мікрометра.

3. Обертаючи барабан мікрогвинта, встановити перехрестя окулярного мікрометра на вертикальну сторону однієї з кліток камери Горяєва.

4. Перемістити перехрестя на N поділок камери Горяєва, підрахувавши при цьому, яка кількість поділок n окулярного мікрометра припадає на них.

5. Визначити ціну поділки окулярного мікрометра за формулою:

 = a N / n.,

де N – кількість поділок камери Горяєва; n – кількість поділок окулярного мікроскопа; а – ціна поділки камери Горяєва (в мм).

ІІ. Визначення розмірів еритроцита крові

1. Покласти на предметний столик мікроскопа гістологічний препарат крові кроля та отримати його чітке зображення.

2. Сумістити перехрестя окулярного мікрометра спочатку з одним, а потім з іншим краєм еритроцита, підрахувавши кількість поділок шкали m, що припадає на еритроцит.

3. Визначити розмір еритроцита X = m  .

4. Провести визначення довжини ще кількох еритроцитів.

5. Визначити середню арифметичну, абсолютну та відносну похибки.

Таблиця

№ п/п	а, мм	N	n	, мм	m	l, мм	l, мм	, %