
- •Лабораторна робота № 11 (19) визначення коефіцієнта самоіндукції
- •Література
- •Теоретичні відомості
- •Порядок виконання роботи
- •Контрольні питання
- •Порядок виконання роботи Завдання1. Визначення коефіцієнта трансформації
- •Завдання 2. Визначення коефіцієнта корисної дії трансформатора
- •Контрольні питання
- •Підготовка апарата до роботи
- •Порядок виконання роботи
- •Контрольні питання
- •Закон відбивання світла:
- •Основні складові конструкції рефрактометра
- •Порядок виконання роботи
- •Контрольні питання
- •Опис установки і методу визначення довжини хвилі світла
- •Порядок виконання роботи
- •Контрольні питання
- •Лабораторна робота № 16 (26) Будова та принцип роботи оптичного мікроскопа, визначення розмірів малих об’єктів за допомогою оптичного мікроскопа
- •Література
- •Оптична схема мікроскопа
- •Будова мікроскопа
- •Порядок виконання роботи
- •Контрольні питання
- •Для розчинів значення τ залежить від їх концентрації, тому за τ знаходять концентрацію досліджуваного розчину. Крім того, у фотометрії широко користуються поняттям екстинкції.
- •Порядок виконання роботи
- •Контрольні питання
- •Порядок виконання роботи
- •Контрольні питання
- •Література
- •Фізика з основами біофізики Методичні вказівки до лабораторно-практичних робіт для студентів аграрних вузів
Закон відбивання світла:
Падаючий
і відбитий промені лежать в одній площині
з перпендикуляром, проведеним до границі
поділу середовищ в точці падіння; кут
падіння α дорівнює куту відбивання
.
Закон заломлення світла:
Падаючий і заломлений промені лежать в одній площині з перпендикуляром до границі поділу середовищ, проведеним в точку падіння; відношення синуса кута падіння до синуса кута заломлення для двох даних середовищ є величиною сталою, що дорівнює відношенню швидкості світла в першому середовищі v1 до швидкості світла в другому середовищі v2 і яку називають відносним показником заломлення (nвідн.).
. (2)
Якщо світло падає із вакууму, де його швидкість с, у середовище із швидкостями v1 і v2, то їх абсолютний показник заломлення n1 і n2 є:
; (3)
. (4)
Поділимо формулу (4) на формулу (3):
. (5)
З урахуванням формули (5), рівняння (2) приймає вигляд:
(6)
Із формули (6) видно, що при v2<v1 (n1<n2), тобто при переході світла із оптично менш густого в оптично більш густе середовище, кут заломлення γ менший кута падіння α (γ<α).
Якщо ж v2>v1 і n1>n2, тобто при переході світла із оптично більш густого середовища в оптично менш густе, кут заломлення γ більший кута падіння α (γ>α) (рис. 14.2а).
Рис. 14.2.
В такому випадку при збільшенні кута падіння α зростає і кут заломлення γ (відношення синусів цих кутів повинно бути незмінним).
При деякому куті падіння α = А, кут заломлення стає рівним 90° (рис.14.2б), тобто світло розповсюджується вздовж границі середовищ і не попадає в інше середовище. Це явище називають повним внутрішнім відбиванням.
Найменший кут падіння α = А, при якому наступає повне внутрішнє відбивання світла називають граничним кутом падіння.
Із закону заломлення (2), коли α = А, а значить γ = 90°, маємо:
Оскільки sin 90° = 1, то:
sin A = nвідн. (7)
Таким чином, якщо експериментально визначити граничний кут падіння А, то знайшовши синус цього кута, отримуємо чисельне значення відносного показника заломлення. Це і використовують у рефрактометрах для визначення відносних показників заломлення різних рідин. Якщо розчини, в які переходить світло із повітря (скла), мають різні концентрації розчинених в них сухих речовин, то в них і різні швидкості v2 розповсюдження світла, а значить і різні відносні показники заломлення nвідн.. Кожному значенню v2 і nвідн. відповідає певне значення концентрації розчину. Тому за допомогою рефрактометра можна визначити не тільки відносний показник заломлення, а й концентрацію сухих речовин в розчині.
Основні складові конструкції рефрактометра
Рефрактометр – це оптичний прилад, призначений для вимірювання показника заломлення і концентрації сухих речовин в розчинах.
Принцип роботи рефрактометрів різної конструкції базується на явищі повного внутрішнього відбивання світла.
а б
Рис. 14.3.
1 – металевий корпус; 2 – маховик для усунення спектрального фарбування світлової границі; 3 – маховик для зміщення світлової границі; 4 – світлофільтр і дзеркало; 5 – окуляр; 6 – вимірювальна призма; 7 – вхідне вікно вимірювальної призми з дзеркалами; 8 – освітлювальна призма; 9 – вхідне вікно освітлювальної призми; 10 – рукоятка; 11 – гачок; 12 – заслонка; 13 – заслонка.
В даній роботі використовується рефрактометр ИРФ-454. Основні його вузли змонтовані в металевому корпусі 1 (рис. 14.3а). На бокових сторонах корпусу розміщені маховики 2,3, світлофільтр і дзеркало 4, а у верхній частині – окуляр 5. Рефрактометричний блок складається із нерухомої вимірювальної призми 6 із вхідним вікном 7 і рухомої освітлювальної призми 8 із вхідним вікном 9. Рукояткою 10 освітлювальну призму можна повернути на кут до 100˚, а гачком 11 вона притискується до вимірювальної призми 6. Вхідне вікно 7 закривається заслонкою 12, а вхідне вікно 9 – дзеркалом 13.
Рефрактометр розміщують на столі таким чином, щоб світло падало на вхідне вікно 9 освітлювальної призми 8 або на дзеркало 13, яким направляють світло на вхідне вікно 7 вимірювальної призми.
Шкала показників заломлення, яку спостерігають в окулярі 5, розрахована на температуру 20˚С. Якщо вимірювання проводяться при інших температурах, необхідно в результати вимірювання вносити поправки.