
- •Міністерство аграрної політики України Білоцерківський державний аграрний університет фізика
- •І. Основи механіки
- •І.1 Основи кінематики поступального руху
- •І.2 Основи динаміки поступального руху. Закони Ньютона. Маса і сила
- •І.3 Гравітаційні сили. Закон всесвітнього тяжіння. Вага тіла
- •І.4 Сили пружності
- •І.5 Сили тертя
- •І.6 Робота і потужність
- •І.7 Енергія. Види механічної енергії
- •І.8 Основи кінематики обертового руху
- •І.9 Основний закон динаміки обертового руху
- •І.10 Основи кінематики коливального руху
- •І.11 Хвильові процеси
- •І.12 Звукові хвилі (звук)
- •Як видно із рис.1.9, найменші інтенсивності хвиль сприймаються в інтервалі частот 1000 Гц – 5000 Гц. Тобто, у цьому інтервалі частот чутливість вуха до звукових коливань найбільша.
- •Іі. Основи молекулярної фізики
- •Іі.1 Основні положення молекулярно-кінетичної теорії
- •1. Всі речовини незалежно від їх агрегатного стану складаються з молекул, які, у свою чергу, складаються з атомів.
- •3. Молекули в тілах безперервно хаотично рухаються.
- •Іі.2 Теплота і температура
- •Іі.3 Газовий стан речовин та його характеристики
- •Іі.4 Основне рівняння молекулярно-кінетичної теорії ідеального газу
- •Іі.5 Рівняння стану ідеального газу
- •Іі.6 Зв’язок між середньою енергією молекул і абсолютною температурою газу
- •Іі.7 Зв’язок тиску з абсолютною температурою газу
- •Іі.8 Явища переносу. Дифузія
- •Іі.9 Теплопровідність
- •Іі.10 в’язкість (внутрішнє тертя)
- •Іі.11 Поверхневий натяг
- •Іі.12 Явища змочування і незмочування
- •Іі.І3 Додатковий тиск під викривленою поверхнею рідин
- •Іі.14 Капілярні явища. Формула Жюрена
- •Іі.15 Пароутворення та його види. Конденсація
- •Іі.16 Вологість повітря. Точка роси
- •II.17 Основи термодинаміки. Закони термодинаміки.
- •Іiі. Основи електрики ііі.1 Природа електричних явищ. Взаємодія зарядів
- •Ііі.2 Електричне поле. Напруженість поля точкового заряду. Силові лінії поля
- •Ііі.3 Потенціал електричного поля. Напруга
- •Ііі.4 Провідники в електричному полі
- •Ііі.5 Діелектрики в електричному полі
- •Ііі.6 Електричний струм. Сила струму. Електрорушійна сила
- •Ііі.7 Опір провідників. Закон Ома для ділянки кола. Робота і потужність струму
- •Ііі.8 Закон Ома для замкнутого кола
- •IV. Електромагнетизм
- •IV.1 Природа магнетизму. Взаємодія електричних струмів. Напруженість магнітного поля. Закон і формула Ампера
- •Іv.2 Силові лінії магнітного поля
- •Іv.3 Речовини в магнітному полі. Магнітна індукція. Потік магнітної індукції
- •Іv.4 Електромагнітна індукція та її види
- •Іv.5. Електромагнітні хвилі
- •V. Оптичні явища
- •V.1 Природа світла
- •V.2 Заломлення світла
- •V.3 Дисперсія світла
- •V.4 Поглинання світла. Фізико-хімічна дія світла
- •V.5 Інтерференція світла
- •V.6 Дифракція світла
- •VI. Атоми хімічних елементів
- •VI.1 Модель будови атома. Постулати Бора
- •VI.2 Будова багатоелектронних атомів.
- •VI.3 Утворення спектрів випромінювання і поглинання електромагнітних хвиль
- •VI.4 Фотоелектричний ефект
- •VII. Ядра атомів хімічних елементів
- •VII.1 Будова ядер атомів. Ізотопи. Ядерні сили
- •VII.2 Радіоактивність. Радіоактивне випромінювання
- •VII.3 Реакції ділення та синтезу ядер
- •3. Префікси для утворення кратних і дольних одиниць
- •Література
І.12 Звукові хвилі (звук)
Одним із видів механічних хвиль є звукові хвилі (звук).
Звуком називають розповсюдження коливань частинок (молекул) пружного середовища з частотою від 16 Гц до 20 тис. Гц, які сприймаються людським вухом.
У повітрі звукові хвилі повздовжні і при нормальних умовах розповсюджуються зі швидкістю v = 331 м/с.
Звуки діляться на тони і шуми.
Тоном називають звук, в якого частота і амплітуда коливань не змінюються або змінюються закономірно.
Шумаминазивають звуки, що складаються із багатьох складних тонів, частота, амплітуда і тривалість яких швидко і хаотично змінюються.
Розрізняють об’єктивні і суб’єктивні характеристики звуку.
Об’єктивнимиє такі характеристики, значення яких залежать тільки від об’єкта, що є джерелом звуку. До них належатьчастота коливань, інтенсивність звукової хвилі (сила звуку), гармонійний спектр (набір гармонійних коливань з різною частотою, формою і амплітудою).
Інтенсивністю звуку (силою звуку) I називають енергію, що переноситься через одиницю площі поверхні (1м2), перпендикулярної до напрямку розповсюдження хвилі, за одиницю часу (1с). Сила звуку тим більша, чим більші густина середовища, частота і амплітуда звукової хвилі. В СІ сила звуку вимірюється у Вт/м2(Дж/м2с = Вт·с/м2с = Вт/м2).
Суб’єктивними характеристиками звуку називають характеристики, що
залежать як від суб’єкта, що сприймає звук (людина), так і від джерела звуку. До
них належать висота, гучність і тембр звуку.
Висота звуку, який сприймає вухо людини, визначається основною частотою коливань звукової хвилі і залежить від сили звуку, але у значно меншій мірі.
Тембр звукувизначається спектром гармонійних коливань, що складають цей звук.
Гучність – це фізична величина, яка характеризує рівень слухового сприйняття відносно інтенсивності подразнення в органі слуху, що викликає мінімальне відчуття, а величина гучності визначається, перш за все, силою І звуку. Але залежність гучності від сили звуку складна і визначаєтьсячутливістювуха до його дії.
Чутливістьвуха є його фізіологічною властивістю і вона, у свою чергу, залежить від частоти коливань і сили звуку. Внаслідок залежності чутливості людського вуха від частоти звукової хвилі, гучність також різна на різних частотах. Чутливість вуха до звуку певної частоти характеризується психофізичною характеристикою – порогом чутності.Поріг чутності – це мінімальна сила звуку, що сприймається вухом людини на даній частоті.Найменші значення порогів чутності для здорового вуха людини становлять силу звука 10-12Вт/м2. При збільшенні сили звуку до певного значення у вусі людини може з’явитися больове відчуття.Порогом болі називають мінімальну силу звуку, що спричиняє больове відчуття у вусі людини на даній частоті. В середньому больові відчуття у вусі людини виникають при збільшенні сили звуку до 10 Вт/м2.
Залежність мінімальної інтенсивності звукової хвилі, що сприймається людським вухом від частоти коливань, показана на рис. 1.9.
Рис. І.9
На рис.1.9 графік побудований в логарифмічному маштабі (на осі ординат відкладені десяткові логарифми сили звуку, а на осі абсцис – десяткові логарифми частоти звуку), але проти поділок на осях написані значення самих величин.