
- •Міністерство аграрної політики України Білоцерківський державний аграрний університет фізика
- •І. Основи механіки
- •І.1 Основи кінематики поступального руху
- •І.2 Основи динаміки поступального руху. Закони Ньютона. Маса і сила
- •І.3 Гравітаційні сили. Закон всесвітнього тяжіння. Вага тіла
- •І.4 Сили пружності
- •І.5 Сили тертя
- •І.6 Робота і потужність
- •І.7 Енергія. Види механічної енергії
- •І.8 Основи кінематики обертового руху
- •І.9 Основний закон динаміки обертового руху
- •І.10 Основи кінематики коливального руху
- •І.11 Хвильові процеси
- •І.12 Звукові хвилі (звук)
- •Як видно із рис.1.9, найменші інтенсивності хвиль сприймаються в інтервалі частот 1000 Гц – 5000 Гц. Тобто, у цьому інтервалі частот чутливість вуха до звукових коливань найбільша.
- •Іі. Основи молекулярної фізики
- •Іі.1 Основні положення молекулярно-кінетичної теорії
- •1. Всі речовини незалежно від їх агрегатного стану складаються з молекул, які, у свою чергу, складаються з атомів.
- •3. Молекули в тілах безперервно хаотично рухаються.
- •Іі.2 Теплота і температура
- •Іі.3 Газовий стан речовин та його характеристики
- •Іі.4 Основне рівняння молекулярно-кінетичної теорії ідеального газу
- •Іі.5 Рівняння стану ідеального газу
- •Іі.6 Зв’язок між середньою енергією молекул і абсолютною температурою газу
- •Іі.7 Зв’язок тиску з абсолютною температурою газу
- •Іі.8 Явища переносу. Дифузія
- •Іі.9 Теплопровідність
- •Іі.10 в’язкість (внутрішнє тертя)
- •Іі.11 Поверхневий натяг
- •Іі.12 Явища змочування і незмочування
- •Іі.І3 Додатковий тиск під викривленою поверхнею рідин
- •Іі.14 Капілярні явища. Формула Жюрена
- •Іі.15 Пароутворення та його види. Конденсація
- •Іі.16 Вологість повітря. Точка роси
- •II.17 Основи термодинаміки. Закони термодинаміки.
- •Іiі. Основи електрики ііі.1 Природа електричних явищ. Взаємодія зарядів
- •Ііі.2 Електричне поле. Напруженість поля точкового заряду. Силові лінії поля
- •Ііі.3 Потенціал електричного поля. Напруга
- •Ііі.4 Провідники в електричному полі
- •Ііі.5 Діелектрики в електричному полі
- •Ііі.6 Електричний струм. Сила струму. Електрорушійна сила
- •Ііі.7 Опір провідників. Закон Ома для ділянки кола. Робота і потужність струму
- •Ііі.8 Закон Ома для замкнутого кола
- •IV. Електромагнетизм
- •IV.1 Природа магнетизму. Взаємодія електричних струмів. Напруженість магнітного поля. Закон і формула Ампера
- •Іv.2 Силові лінії магнітного поля
- •Іv.3 Речовини в магнітному полі. Магнітна індукція. Потік магнітної індукції
- •Іv.4 Електромагнітна індукція та її види
- •Іv.5. Електромагнітні хвилі
- •V. Оптичні явища
- •V.1 Природа світла
- •V.2 Заломлення світла
- •V.3 Дисперсія світла
- •V.4 Поглинання світла. Фізико-хімічна дія світла
- •V.5 Інтерференція світла
- •V.6 Дифракція світла
- •VI. Атоми хімічних елементів
- •VI.1 Модель будови атома. Постулати Бора
- •VI.2 Будова багатоелектронних атомів.
- •VI.3 Утворення спектрів випромінювання і поглинання електромагнітних хвиль
- •VI.4 Фотоелектричний ефект
- •VII. Ядра атомів хімічних елементів
- •VII.1 Будова ядер атомів. Ізотопи. Ядерні сили
- •VII.2 Радіоактивність. Радіоактивне випромінювання
- •VII.3 Реакції ділення та синтезу ядер
- •3. Префікси для утворення кратних і дольних одиниць
- •Література
Іі.12 Явища змочування і незмочування
Рідина при контакті з твердим тілом може змочувати його поверхню або не змочувати.
Змочування відбувається тоді, коли сила притягання між молекулами рідини і молекулами твердого тіла більша, ніж сила притягання між молекулами рідини. Незмочування– коли сила притягання між молекулами рідини більша, ніж сила притягання між молекулами рідини і молекулами твердого тіла.
Одна й та ж рідина одні тверді тіла змочує, а інші не змочує.
Ступінь змочування характеризують крайовим кутом змочування.
Крайовим кутом змочування називають кут між поверхнею твердого тіла і дотичною до поверхні рідини в місці її дотикання з твердим тілом (рис.ІІ.6).
Рис. ІІ.6
При повному змочуванні = 0, а при повному незмочуванні = 180.
Числові значення для різних рідин, що контактують з різними твердими тілами, наводяться в довідкових таблицях.
Іі.І3 Додатковий тиск під викривленою поверхнею рідин
Поверхня
рідин в посудинах внаслідок змочування
– ввігнута, а внаслідок незмочування
– випукла. Якщо поверхня рідини ввігнута,
то результуюча сила , що діє на найнижчі
молекули з боку сусідніх молекул поверхні
направлена вверх (при випуклій поверхні
– вниз) (рис.ІІ.7).
Ця сила, напрямок і величину якої
знаходять, користуючись правилом
паралелограма, обумовлює додатковий
тиск
,
що у випадку ввігнутої поверхні
направлений протилежно атмосферному
тиску і гідростатичному тиску рідини.
Рис. ІІ.7
Для сферичних поверхонь рідин Лаплас установив:
Додатковий тиск
прямо пропорційний коефіцієнту
поверхневогонатягу
і обернено пропорційний радіусуR
кривизни поверхні.
.
(ІІ.16)
Цей вираз називають формулою Лапласа. Знак "+" – для ввігнутої поверхні, „ – ” – для випуклої поверхні вказує на те, що в першому випадку додатковий тиск направлений назовні рідини, а в другому – всередину.
Іі.14 Капілярні явища. Формула Жюрена
Капілярами називають посудини з дуже малими діаметрами.
При дуже малих радіусах капілярів вся поверхня рідини викривлена (у випадку змочування меніск ввігнутий, а при незмочуванні – випуклий) і радіус кривизни Rможе бути дуже малим, що обумовлює достатньо великий додатковий тиск Δр (згідно з формулою ІІ.16). Цей тиск піднімає рідину в капілярі при ввігнутому меніску і опускає при випуклому відносно її рівня в резервуарі, з яким з’єднаний капіляр (рис.ІІ.8).
Підняття
рідини припи-няється, коли додатковий
тиск Δр =
стає рівним гідро-статичному тискург=
,
тобто при умові:
=
де ρ – густина рідини, h – висота піднят-
тя рідини, g – прискорення вільного падіння. Рис. ІІ.8
Звідси:
.
(ІІ.17)
Врахуємо, що кут
(рис.ІІ.8)
дорівнює крайовому куту змочування θ
(як кути, утворені взаємоперпендикулярними
сторонами). Тоді:
,
а
і
формула (ІІ.17) набуває вигляду:
,
(ІІ.18)
де r – радіус капіляра.
Це рівняння
називають формулою Жюрена, який
вперше отримав його. Користуючись
нею можна визначити висотуhпідняття рідини в капілярі (наприклад,
в стеблі рослини), а значить і можливу
висоту, до якої вона може вирости, якщо
відомі значенняr, α,
(r для різних
речовин, зазвичай, відомі, як і значення
,
а значення
α легко знайти експериментально).