Наказ Голови Державного департаменту ветеринарної медицини України №15–15/220 від 28 вересня 1992 р. Інструкція по профілактиці та оздоровленню великої рогатої худоби від лейкозу

1. Загальні положення. 1.1. Лейкоз великої рогатої худоби - інфекційна, повільно протікаюча хвороба, яка характеризується ураженням кровотворної системи з проявленням лімфоцитозу у крові, пухлиноподібних утворень в органах і тканинах організму. Хвороба має три послідовні стадії: інкубаційну, коли тварина вже заражена збудником, але антитіла у неї ще не виявляються; продромальну – з моменту виявлення позитивної на лейкоз серологічної реакції; повного розвитку - після виявлення гематологічних і клінічних ознак хвороби. Лікування та специфічна профілактика лейкозу не розроблені.1.2. Збудник лейкозу великої рогатої худоби – онкогонний РНК-вірус, який паразитує у лейкоцитах. Вірус нестійкий до нагрівання, гине при температурі 76^оC. 1.3. До вірусу лейкозу великої рогатої худоби сприйнятливі:

велика рогата худоба, вівці, кози, свині, кролі, миші незалежно від породи, віку і продуктивності. 1.4. Джерелом збудника хвороби є заражені вірусом лейкозу

тварини на всіх стадіях перебігу хвороби. 1.5. Вірус виділяється із організму заражених тварин з кров'ю, молоком, іншими секретами і окскротами, які містять лейкоцити. 1.6. Факторами передачі вірусу можуть бути молоко, кров та інші матеріали, які містять складові частини крові хворих тварин. 1.7. Тварини можуть заражатися при попаданні збудника парентерально, ентерально, внутріутробно.1.8. Основою ефективного забезпечення благополуччя тваринництва по лейкозу є: 1.8.1. Своєчасна діагностика хвороби. 1.8.2. Чітке знання епізоотичної ситуації в кожному стаді. 1.8.3. Негайне виведення із стад (ферм) вірусоносіїв і забій тварин з гематологічними та клінічними ознаками лейкозу. 1.8.4. Забезпечення чіткого зоотехнічного обліку і нумерації тварин. 1.8.5. Дотримання ветеринарно-санітарних правил на фермах. 1.8.6. Забезпечення асептики і антисептики при масових обробках тварин (нумерації тварин, взяття крові, вакцинація, алергічні дослідження). 1.9. Проведення ретельної дезінфекції тваринницьких будівель та обладнання після кожного дослідження тварин і ізоляції вірусоносіїв.

2. Діагностика лейкозу. 2.1. Відбір, доставку проб у лабораторію, їх дослідження проводять у відповідності з діючими методичними вказівками по

діагностиці лейкозу великої рогатої худоби. 2.2. Дослідження на лейкоз проводять серологічним, клінічним, гематологічним, патологоанатомічним і гістологічним методами. 2.3. Основним методом прижиттєвої діагностики лейкозу є серологічний - реакція імунодифузії (РІД). 2.4. Гематологічний і клінічний методи досліджень використовуються для визначення стадії повного розвитку хвороби у серопозитивних тварин. 2.5. Патолого-анатомічними дослідженнями визначають ступінь ураженості органів злоякісними новоутвореннями, а гістологічними - встановлюють морфологічні форми лейкозу. 2.6. Діагноз на лейкоз вважають встановленим при наявності одного з таких показників: позитивного результату серологічного дослідження по РІД; типових патологоанатомічних ознак хвороби; позитивного результату гістологічного дослідження патологічного матеріалу. 2.7. Тварину вважають хворою при наявності позитивного результату серологічного дослідження по РІД і включають у звіт (ф.1-вет.).

3. Заходи у благополучних по лейкозу стадах, фермах, господарствах. 3.1. Благополучним по лейкозу великої рогатої худоби є стадо, ферма, господарство, в яких при серологічних дослідженнях не виявлені у тварин антитіла до вірусу лейкозу. 3.2. Серологічні дослідження тварин проводять починаючи з 4-6-місячного віку. 3.2.1. У стадах громадської та інших форм власності - одинраз на рік. 3.2.2. Бугаїв-плідників в племпідприємствах, господарствах, а також тварин-продуцентів крові біофабрик та біоцехів - через кожні шість місяців. 3.3. Тварин, завезених в господарство для племінних і користувальних цілей, досліджують на лейкоз серологічно в період карантинування. 3.4. При виявленні у завезених тварин позитивних серологічних реакцій на лейкоз, все поголів'я, яке надійшло, підлягає поверненню господарству-постачальнику (продавцю), або забою при його згоді. 3.5. Забороняється введення серопозитивних тварин у благополучні стада. Формування фермерських, орендних та індивідуальних господарств проводять тільки серологічно негативними тваринами. 3.6. Реалізація тварин із благополучних господарств дозволяється без обмежень при умові, що такі тварини за 30 днів до цього досліджені серологічно з негативними результатами.

4. Заходи у неблагополучному по лейкозу господарстві фермі, стаді. 4.1. Господарство, ферму, стадо в яких діагноз встановлено серологічним методом при двократному дослідженні з інтервалом 30-45 днів оголошують неблагополучними по лейкозу і вводять обмеження розпорядженням районної державної адміністрації. В неблагополучному господарстві розробляється план

організаційно-господарських, ветеринарно-санітарних і спеціальнихзаходів по ліквідації лейкозу, який затверджується головним державним інспектором ветеринарної медицини району або області і додається до розпорядження районної державної адміністрації. У разі встановлення в окремих тварин тільки патоморфологічних змін, характерних для хвороби, проводять двократне серологічне дослідження з інтервалом 30-45 днів поголів'я старше 4-6-місячного віку. Якщо при цьому у тварин не виявлені антитіла до вірусу лейкозу, господарство вважається благополучним. В такому господарстві проводиться аналіз епізоотичного стану по результатах діагностичних досліджень на лейкоз, вивчення джерела і шляхів занесення інфекції та конкретних умов, які сприяли виникненню захворювання в окремої тварини. Результати цієї роботи оформляють в акті спеціалістів з участю представника державної ветеринарної медицини. 4.2. Виявлених при дослідженні РІД-позитивних тварин таврують літерою "Л" на лівому масетері або мітять іншим способом та ізолюють в окремі приміщення або ферми. 4.3. В неблагополучному стаді, фермі забороняється: 4.3.1. Використовувати молоко без попереднього знезараження для громадського харчування і згодовування тваринам, продавати державі та на ринках. 4.3.2. Реалізувати тварин для племінних та користувальних цілей, крім випадків, передбачених п. 4.4.8. та п. 4.4.8.1. 4.3.3. Використовувати бугаїв-плідників для парування корів і телиць. 4.3.4. Використовувати сперму від серопозитивних бугаїв-плідників. Запаси сперми, отримані від інфікованих бугаїв за 6 місяців до встановлення діагнозу на лейкоз, підлягають знищенню. 4.3.5. Перегруповувати тварин без відома ветеринарного спеціаліста господарства. 4.3.6. Заготовляти кров і молозиво для виготовлення ветеринарних і медичних лікувально-профілактичних препаратів, проводити гемотерапію. 4.3.7. Вивозити тварин з гематологічними та клінічними ознаками лейкозу у сецгоспи по вирощуванню та відгодівлі великої рогатої худоби. 4.3.8. Використовувати нестерильні інструменти, прилади, апарати при проведенні лікувально-профілактичних, зоотехнічних і технологічних заходів. 4.3.9. Доїти в одному доїльному залі одними доїльними апаратами корів, заражених і незаражених вірусом лейкозу. 4.3.10. Використовувати одне родильне приміщення для корів, заражених і незаражених вірусом лейкозу. 4.3.11. Використовувати молозиво корів, заражених вірусом лейкозу, для напування телят від здорових корів. 4.3.12. Осіменяти серопозитивних телиць для відтворення стада. 4.3.13. Постачати телят у спецгоспи по вирощуванню нетелей. 4.4. Оздоровлення неблагополучних по лейкозу стад, ферм проводять: 4.4.1. При інфікованості корів до 6% - шляхом здачі всіх серопозитивних тварин на забій. 4.4.2. При інфікованості корів більше 6% - шляхом розділення стада на серонегативних і серопозитивних тварин, вирощування вільних від вірусу лейкозу теличок, нетелей і первісток для подальшої заміни інфікованих тварин (по корівниках, фермах). 4.4.3. В окремих господарствах оздоровлення може проводитися шляхом одночасної повної заміни неблагополучного стада, ферми тваринами, завезеними із благополучних ферм, господарств. 4.4.4. Серологічні дослідження серонегативних тварин старших 4-6-місячного віку проводять систематично з інтервалом 30-45 днів. Серопозитивних тварин, старших 2-х років, досліджують клініко-гематологічно на протязі 15 днів після розділення стада, а надалі один раз на рік; тварин з гематологічними або клінічними ознаками лейкозу, не пізніше 15 днів після їх виявлення, здають на забій. Серопозитивних тварин утримують і експлуатують в окремому приміщенні, стаді, фермі з урахуванням ступеня ураженості стада не довше 2 - 4 років: при інфікованості корів до 30 процентів – не довше 2-х років; при інфікованості корів більше 30 процентів – не довше 4-х років. Тварин, у яких встановлено позитивну на лейкоз серолічну реакцію (РІД), повторному серологічному дослідженню не підлягають. 4.4.5. Молоко від серопозитивних тварин, яких утримують ізольовано від серонегативного стада, пастеризують в господарстві при температурі не нижче 80^оC (тільки при такому режимі можна здійснювати контроль якості пастеризації за допомогою реакції на пероксидазу), після чого його можна використовувати для згодовування телятам або здавати на молокозавод. Молоко від корів серонегативного стада можна продавати державі без попередньої пастеризації. У випадку, коли серопозитивні на лейкоз тварини не виділені із загального стада, молоко від всього поголів'я ферми підлягає пастеризації в зазначених режимах. В окремих випадках (при виконанні організаційно-господарських і спеціальних оздоровчих протилейкозних заходів і відсутності пастеризаторів в господарствах) допускається з письмового дозволу Головного державного інспектора ветеринарної медицини республіки Крим, областей тимчасовий вивіз сирого молока окремим транспортом на молокозавод для технологічної пастеризації і подальшої переробки. Допускається також на підставі розпорядження місцевої

державної адміністрації організовувати госпрозрахункові міжгосподарські пастеризаційні пункти на базі підприємств молочної промисловості або використовувати для цієї мети окремі лінії по переробці молока. Молоко від серопозитивних тварин, яких утримують ізольовано від серонегативного стада, може піддаватися сепарації в господарстві. При цьому на молокопереробне підприємство вивозять тільки пастеризовані вершки; перегін кип'ятиться і згодовується тваринам. 4.4.5.1. Молоко від корів з клінічними (гематологічними) ознаками лейкозу забороняється використовувати на харчові цілі та згодовувати тваринам. Таке молоко денатурують шляхом додавання до нього 5-процентного формальдегіду, креоліну або іншої дезінфікуючої речовини. 4.4.6. Телят до 7-денного віку випоюють материнським молозивом, а надалі - пастеризованим молоком. 4.4.7. Неблагополучні по лейкозу племінні господарства або ферми за поданням Головного державного інспектора ветеринарної медицини району, області, республіки Крим та України позбавляються статусу племінних до їх повного оздоровлення. 4.4.8. В спецгоспи або ферми по вирощуванню нетелей поставляють телят не старше 20 днів тільки із благополучних по лейкозу господарств, ферм. При виявленні в спецгоспах або фермах по вирощуванню нетелей інфікованих тварин весь серопозитивний молодняк передають на відгодівлю, а серопозитивних нетелей і первісток у неблагополучні по лейкозу господарства для утримання в серопозитивному стаді. Серонегативних первісток і нетелей передають в неблагополучні господарства для утримання в серонегативному стаді. 4.4.8.1. При комплектуванні господарства, ферми, які оздоровлюються від туберкульозу шляхом повної заміни неблагополучного поголів'я, з письмової згоди керівника господарства і після погодження з Кримським республіканським, обласним управліннями державної ветеринарної медицини, дозволяється завіз телиць для користувальних цілей з благополучних ферм, приміщень неблагополучного по лейкозу господарства при умові, що тварини досліджені на лейкоз серологічним методом з негативним результатом. 4.4.9. В індивідуальних, фермерських господарствах заражені вірусом лейкозу тварини підлягають здачі на забій. Забороняється їх випас в загальних стадах і продаж від них молока державі та на ринках. Отримане до здачі корів на забій молоко підлягає пастеризації або кип'ятінню з використанням його лише в цьому господарстві. 4.4.10. З метою недопущення поширення хвороби та забезпечення оздоровлення від лейкозу худоби особистих господарств рекомендується колгоспам і радгоспам приймати від громадян, що проживають на їх території, для здачі на забій заражену худобу і на взаємних розрахунках продавати їм з благополучних по лейкозу відділків, ферм, приміщень здорових телиць, нетелей або корів. 4.4.11. Після кожного дослідження та ізоляції хворих тварин проводять дезинфекцію приміщень і обладнання відповідно до діючої Інструкції по проведенню ветеринарної дезінфекції об'єктів тваринництва. Застосовують звичайні дезинфікуючі засоби: 2%-ний розчин їдного натрію, 2%-ний розчин хлорного вапна (по АДР), 20%-ну суспензію свіжегашеного вапна, 5%-ний розчин кальцинованої соди, 2%-ний розчин формаліну, параформальдегіду. 4.4.12. Тварини з гематологічними та клінічними ознаками лейкозу підлягають забою на санітарній бойні. При її відсутності дозволяється таку худобу забивати на загальному конвейєрі після завершення забою здорових тварин і видалення із цеху одержаних від них туш та інших продуктів. При цьому забороняється використовувати кров, ендокринні та інші органи на харчові цілі та для виготовлення ветеринарних і медичних препаратів. Приміщення та обладнання цеху після забою хворих тварин підлягають старанному прибиранню та дезінфекції. Всі випадки виявлення лейкозу, а також пухлин різного походження підлягають реєстрації в журналі обліку ветеринарно-санітарної експертизи м'яса і субпродуктів в цеху первинної переробки худоби і на санітарній бойні м'ясокомбінату та подаються у звіт (форма N 6-вет). 4.4.13. При ветеринарно-санітарній оцінці туш, внутрішніх органів та інших продуктів, одержаних від забою хворих на лейкоз тварин, керуються діючими правилами ветеринарного огляду забійних тварин і ветеринарно-санітарної експертизи м'ясних продуктів, доповненнями до них. 4.4.14. Гній та очисні води утилізують на загальних підставах. 4.4.15. Господарство, ферму, стадо вважають оздоровленими після вивезення усіх серопозитивних тварин та отримання двох підряд негативних результатів серологічного дослідження (з інтервалом 30-45 днів) худоби старше 4-6-місячного віку. В перший рік після оздоровлення серологічні дослідження проводять через 6 місяців, а надалі згідно п. 3.2. та 3.2.1.

5. Обов'язки і відповідальність керівників господарств, фермерів, громадян-власників тварин, ветеринарних працівників. 5.1. Керівники господарств (підприємств), фермери, громадяни-власники тварин у відповідності із Статутом ветеринарної медицини України зобов'язані забезпечити проведення передбачених діючею інструкцією організаційно-господарських, спеціальних і санітарних заходів по запобіганню захворювання тварин лейкозом, а також по ліквідації вогнища інфекції у разі його виникнення. 5.2. Ветеринарні фахівці держаної адміністрації районів, міст, установ, організації і підприємств відповідають за своєчасну діагностику хвороби і розробку протилейкозних заходів у тваринництві, а також організовують їх виконання на місцях. 5.3. Спеціалісти обласних управлінь державної ветеринарної медицини зобов'язані здійснювати постійне керівництво і контроль за виконанням заходів по профілактиці та ліквідації лейкозу великої рогатої худоби в господарствах (підприємствах) і населених пунктах. Інформувати про стан цієї роботи місцеву державну адміністрацію, господарські і вищестоящі ветеринарні органи. 5.4. За порушення заходів, передбачених цією інструкцією, невиконання розпорядження місцевої державної адміністрації винні особи підлягають штрафу або притягаються до іншої відповідальності.

ЗАТВЕРДЖЕНО