5.1 Схема електрична структурна (э1)

Структурна схема відображає принцип роботи виробу в самому загальному виді. На схемі зображують усі функціональні основні частини виробу (елементи, пристрої, функціональні групи), а також основні взаємозв'язки між ними. Дійсне розташування складових частин виробу не враховують і спосіб зв'язку (провідна, індуктивна, кількість проводів і т.п.) не розкривають. Побудова схеми повинна давати наочне представлення про послідовність взаємодії функціональних частин у виробі (рис. 5.1). Напрямок ходу процесів, що відбуваються у виробі, позначають стрільцями на лініях взаємозв'язку.

220В

Трансформатор Керований Фільтр Наванта-

випрямляч ження

Система

керування

Рис. 5.1 – Схема електрична структурна перетворювача

Функціональні частини на схемі зображують у виді чи прямокутників умовних графічних позначень. При позначенні функціональних частин у виді прямокутників їхнього найменування, типи і позначення вписують усередину прямокутників. Допускається вказувати тип елемента (пристрою) чи позначення документа (державний стандарт, технічні умови й ін.), на підставі якого цей елемент (пристрій) застосований.

При великій кількості функціональних частин замість найменувань, типів і позначень допускається проставляти порядкові номери, що наносять праворуч від зображення або над ним, як правило, зверху вниз у напрямку ліворуч праворуч. У цьому випадку найменування, типи і позначення вказують на поле схеми в таблиці довільної форми.

При використанні цифрових позначень замість найменувань функціональних частин наочність схеми погіршується, тому що роль кожної функціональної частини з'ясовується не тільки по зображенню, але і з допомогою переліку.

На схемах простих виробів функціональні частини розташовують у виді ланцюжка відповідно до ходу робочого процесу: у напрямку ліворуч праворуч.

Для скорочення довжини складної схеми і підвищення наочності рекомендується по можливості основні ланцюги розташовувати горизонтально, а допоміжні ланцюги - вертикально або горизонтально в проміжках між основними ланцюгами.

На схемі допускається вказувати технічні характеристики функціональних частин, що пояснюють написи і діаграми, що визначають послідовність процесів у часі, а також параметри в характерних крапках (величини струмів, напруг, форми і величини імпульсів і ін.). Дані поміщають поруч із графічними позначеннями або на вільному полі схеми.

5.2 Схема електрична функціональна (э2)

Функціональна схема документ, що роз'ясняє визначені процеси у виробі (установці) у цілому чи його функціональних ланцюгах.

На схемі зображують функціональні частини виробу (елементи, пристрої і функціональні групи) і зв'язки між ними. Графічна побудова схеми повинна наочно відбивати послідовність функціональних процесів, ілюстрованих схемою. Дійсне розташування у виробі елементів і пристроїв може не враховуватися.

Для складного виробу розробляють кілька функціональних схем, що пояснюють процеси, що відбуваються, при різних передбачених режимах роботи. Кількість функціональних схем, розроблювальних на виріб, ступінь їхньої деталізації й обсяг зведень, що поміщаються, визначається розроблювачем з урахуванням особливостей виробу.

Функціональні частини і зв'язки між ними зображують у виді умовних графічних позначень, встановлених у стандартах ЕСКД. Окремі функціональні частини на схемі допускається зображувати у виді прямокутників. У цьому випадку частини схеми з поелементною деталізацією зображують за правилами виконання принципових схем, а при укрупненому зображенні функціональних частин - за правилами структурних схем (рис. 5.2).

Рис. 5.2 - Схема електрична функціональна перетворювача

напруги

На функціональній схемі вказують:

- для функціональних груп - позначення, привласнені їм на принциповій схемі, чи найменування (якщо функціональна група зображена у виді умовного графічного позначення, то її найменування не вказують);

- для кожного пристрою й елемента, зображеного умовними графічними позначеннями - буквено-цифрове позиційне позначення, привласнене на принциповій схемі, його тип; для кожного пристрою, зображеного прямокутником, - позиційне позначення, привласнене йому на принциповій схемі, його найменування і чи тип позначення документа, на підставі якого цей пристрій застосований. Позначення документа вказують і для пристрою, зображеного у виді умовного графічного позначення. Найменування, типи і позначення функціональних частин, зображених прямокутниками, рекомендується вписувати усередину прямокутників. Скорочені або умовні найменування повинні бути пояснені на поле схеми.

Елементи і пристрої на схемі допускається зображувати сполученим чи рознесеним способом, а схему виконувати в многолінейному або однолінійному зображенні, за правилами, викладеними для принципової схеми.

При рознесеному способі зображення допускаються роздільно зображені частини елементів і пристроїв з'єднувати лінією механічного зв'язку (штрихова лінія).

Функціональні ланцюги на одній схемі розрізняють і по товщині лінії, застосовуючи на одній схемі не більш трьох розмірів ліній по товщині.

На функціональній схемі вказують технічні характеристики функціональних частин, параметри в характерних точках, що пояснюють написи та ін. При необхідності на схемі позначають електричні ланцюги за ГОСТ 2.709-72.

Якщо до складу виробу входять елементи різних видів, то рекомендується розробляти кілька схем відповідних видів одного типу або одну комбіновану схему, що містить елементи і зв'язки різних видів.