2.7 Вимоги до електромагнітної сумісності й індустріальних радіоперешкод

Електромагнітна сумісність (ЭМС) електронних пристроїв — це їхня здатність одночасно функціонувати в реальних умовах експлуатації з необхідною якістю при впливі ненавмисних радіоперешкод і не створювати при цьому неприпустимих радіоперешкод іншим електронним засобам.

Електронні засоби, у яких маються джерела індустріальних радіоперешкод, повинні відповідати вимогам державних стандартів.

2.8 Вимоги ергономіки й естетики

Ергономічні вимоги характеризує систему людин – машина середовище і містить (ГОСТ 12.2.032-78, ГОСТ 12.2.033-78) наступні основні вимоги:

- антропологічні вимоги, що характеризують ступінь відповідності виробу силовим, швидкісним, рецепторним (зір, слух, дотик) можливостям людини;

- психофізіологічні вимоги, що характеризують ступінь відповідності виробу можливостям людини в частині сприйняття, збереження і переробки інформації;

- гігієнічні вимоги, що характеризують безпосередній вплив середовища використання:

- мікрокліматичні фактори (температура, вологість, тиск),

- параметри освітленості, рівень шуму, вібрацій, перевантажень, рівень випромінювань, рівень напруженості електричного, магнітного й електромагнітного полів, стан повітряної суміші.

Оцінка ергономічних показників проводиться порівняно з заданими і базовими показниками, даними по антропометричним, фізіологічним і психофізіологічним вимогам, а також по припустимих гігієнічних вимогах. У результаті відпрацьовування виробу на ергономічність повинна бути забезпечена ефективність взаємодії людини з виробом, знижена стомлюваність оператора, прийняті міри до попередження його помилкових дій, у тому числі й в аварійних ситуаціях.

На пристрої повинні бути нанесені чіткі й умовні позначення, що нестираються, і написи, що пояснюють призначення органів керування і пристроїв переключення. Умовні функціональні позначення повинні бути стандартизовані ГОСТ 25874-83.

Естетичні вимоги включають наступну номенклатуру показників:

- інформаційна виразність характеризує здатність виробу відбивати у формі сформовані в суспільстві естетичні представлення. Виявляється в оригінальності форми, що виділяє даний виріб серед аналогів, у стильовій відповідності засобів художньої виразності визначеному періоду часу, моді;

- раціональність форми характеризує відповідність форми об'єктивним умовам виготовлення й експлуатації виробу; виявляється у відповідності форми виробу його призначенню, конструкторському рішенню, особливостям технології і застосовуваних матеріалів, а також зв'язку виробу з людиною;

- цілісність композиції характеризує гармонійна єдність частин і цілого, взаємозв'язок елементів форми виробу і його погодженість з ансамблем інших виробів. Знаходить своє вираження в композиційній логіці, тектонічності (художнім осмисленні конструкції і матеріалів), пластичності (упорядкованості обрисів, взаємопереходів площин і обсягів), колориті і декоративності (взаємозв'язку колірних сполучень, використанні декоративних властивостей матеріалів), у супідрядності графічних і образотворчих елементів загальному композиційному рішенню;

- досконалість виробничого виконання характеризується чистотою виконання контурів і спряжень елементів, старанністю покрить і обробки, чіткістю виконання фірмових знаків і експлуатаційної документації, стійкістю до ушкоджень.