4.2 Витрати в короткостроковий період часу
У короткостроковий період деякі фактори виробництва залишаються незмінними, хоча інші можуть змінюватися для того, щоб збільшити випуск продукції. Валові витрати (TC) на виробництво якого-небудь товару складаються із двох компонентів: фіксованих (FC), які фірма несе незалежно від обсягу випуску продукції, і змінних (VC), які міняються разом з обсягом випуску продукції.
Фіксовані витрати можуть включати: рентні платежі, страхові внески, амортизаційні відрахування й ін. Фіксовані (постійні) витрати виплачуються навіть тоді, коли продукція не випускається.
Змінні витрати включають витрати на заробітну плату та сировину – вони зростають у міру зростання випуску продукції.
TC = FC + VC
Рис. 4.2 - Графіки загальних витрат
Керівникам фірми необхідно знати, як зростуть змінні витрати зі зміною випуску продукції.
Граничні витрати (MC) являють собою приріст витрат у результаті виробництва однієї додаткової одиниці продукції. Тому що постійні витрати не міняються зі зміною обсягу випуску продукції фірми, граничні витрати визначаються ростом лише змінних витрат у результаті випуску додаткової одиниці продукції.
MC = ∆TC/∆Q = ∆VC/∆Q
Граничні витрати показують, у скільки обійдеться фірмі збільшення обсягу випуску продукції на одну одиницю.
Середні витрати є витратами на одиницю випуску продукції. Є три види середніх витрат:
– середні постійні витрати AFC = FC/Q;
– середні змінні витрати AVC = VC/Q;
– середні валові витрати ATC = TC/Q = AFC + AVC.
У цілому середні валові витрати являють собою витрати виробництва одиниці продукції. Порівнюючи середні валові витрати із ціною продукту, ми можемо визначити, чи прибутково виробництво.
Фактори, що визначають величину короткострокових витрат
Змінні і валові витрати зростають разом з випуском продукції. Швидкість, з якої ці витрати збільшуються, залежить від природи виробничого процесу, зокрема від ступеня, у якій виробництво піддається діє закону спадної віддачі стосовно змінних факторів.
Припустимо, фірма може найняти робітників стільки, скільки побажає, по твердій ставці w. Тоді,
MC = ∆VC/∆Q = w ∆L/∆Q
Оскільки ΔVC – це витрати на найм додаткових робітників, які визначаються як добуток ставки зарплати w на кількість додаткових витрат праці ΔL.
Граничний продукт праці MPL є зміною обсягу випуску продукції в результаті зміни витрат праці на одну одиницю, або ΔQ/ΔL. Отже, необхідна додаткова праця для одержання зайвої одиниці продукції дорівнює ΔL/ΔQ = 1/MPL. У результаті:
MC = w/MPL
Загалом, при зниженні граничного продукту праці граничні витрати виробництва зростають і навпаки.
Існує також прямі зв'язки між середніми змінними витратами виробництва та середньою продуктивністю праці. Середні змінні витрати AVC дорівнюють змінним витратам на одиницю продукції, або VC/Q. Коли L одиниць праці використовується у виробничому процесі, змінні витрати становлять w L. Таким чином, AVC = w L/Q.
Середній продукт праці AP дорівнює обсягу випуску на одиницю використовуваного фактору Q/L. В результаті:
AVC = w/APL
Оскільки ставка зарплати в нашому прикладі фіксована, існує зворотна залежність між середніми змінними витратами та середнім продуктом праці.
Рис. 4.3 - Характер зміни короткострокових граничних і середніх витрат виробництва
Крива AFC безупинно знижується від FC до 0. Форма інших кривих короткострокових витрат визначається співвідношенням кривих граничних і середніх витрат. Коли граничні витрати нижче середніх, крива середніх витрат іде вниз. Коли граничні витрати вище середніх, крива середніх витрат іде нагору. Коли середні витрати мінімальні, граничні витрати рівні середніми.