- •1 Автоматичне регулювання систем теплопостачання
- •1.1 Система теплопостачання одно- двоквартирного будинку Опис системи регулювання
- •Регулювання системи опалення
- •Регулювання системи гарячого водопостачання
- •Регулювання перепаду тиску
- •1.2 Система теплопостачання багатоквартирного будинку Опис системи
- •Регулювання системи опалювання
- •Регулювання системи гарячого водопостачання
- •Регулювання перепаду тиску
- •1.3 Розрахунок економії від використання систем регулювання теплопостачання
- •Задача 1.1
- •Рішення
- •Задача 1.2
- •Задача 1.3
- •Задача 1.4
- •2. Дослідження процесів охолоджування (нагріву) приміщення при зміні режиму (відключенні) опалювання
- •2.1 Теплові баланси і зміна температури повітря в закритому (робочому або житловому) приміщенні при сталому тепловому стані.
- •2.2 Недостатність методу стаціонарних балансів.
- •2.3 Теплові баланси і зміна температури при несталому стані.
- •Задача 2.1
- •Задача 2.2
- •Задача 2.3
- •3 Економія в системах вентиляції Задача 3.1
- •Задача 3.2
- •4 Вибір джерела теплопостачання Задача 4.1
- •Рішення:
- •Задача 4.2
- •Задача 4.3
- •Задача 4.4
- •Задача 4.5
- •5 Утеплення будівель Задача 5.1
- •Задача 5.2
- •Задача 5.3
- •Задача 5.4
- •6 Розрахунок економії від заміни світильників
- •6.1 Початкові витрати на придбання освітлювачів
- •6.3 Порівняння операційних витрат
- •6.4 Розрахунок строку окупності і чдв
- •Література
2.2 Недостатність методу стаціонарних балансів.
Експлуатація опалювальних установок, що проводиться згідно графіка експлуатації, побудованого на основі даних рівнянь теплового балансу, не дає бажаних результатів.
Приклад 1.
Приміщення об'ємом Vком =400 м3 має q=200 Вт/К . Якщо нехтувати інфільтрацією (її звичайно враховують в q) і прийняти tв=const =20 οС, то тепловиділення від нагріву приладів (Q) складуть:
Q=200*(20- tН)=4000-200 tН
Якщо tН знижується з (-5οС) до (-15οС)
Q1 =4000-200*(-5)=5000 Вт
Q2 =4000-200*(-15)=7000 Вт
Але досвід показує, що при нетривалому ( наприклад нічному) зниженні tН на 10οС абсолютно не потрібно посиленої топки за цей період.
Приклад 2.
Аудиторія має об'єм V=165 м3 при q=100 Вт/К. tВ до початку занять дорівнює 16оС, а tН = -10 οС. Тепловиділення від нагрівальних приладів дорівнює:
Q =100*(16+10)=2600 Вт
Аудиторію заповнило 40 студентів з тепловиділенням 40 Вт*40 = 1600 Вт. За годину після початку роботи:
![]()
Це значення нереально, оскільки частина теплоти, що була виділена, піде на нагрів конструкцій.
2.3 Теплові баланси і зміна температури при несталому стані.
Для нестаціонарного випадку вираз балансу можна записати
q (tB –tH) dτ+Wdt=Qdτ, (6)
де q = q1 +q2 + q3
q1- теплова характеристика приміщення, Вт/К
q2 - теплота витрачена на підігрів вентильованого повітря на 1ο,
q3– те ж для повітря, що поступає в приміщення унаслідок інфільтрації
W- теплота, що акумулюється або віддається будівельними конструкціями при зміні їх температури на 1ο, Дж/К
Інтегруючи, отримаємо:
або
, (7)
де ![]()
tО- температура приміщення в початковий момент
Q – тепловиділення від машин, людей, нагрівальних приладів і т.д.
Важлива
характеристика, що визначає темп приросту
температури -![]()
W=W'+W''
W'- тепло, що акумулюється або віддається будівельними конструкціями при зміні їх поверхневої температури на 1о, Дж/К
W''- тепло, що акумулюється або віддається машинним устаткуванням.
Спостереження показують, що приміщення відносно темпу зміни температури, можна розділити на дві групи:
Житлові, суспільні і виробничі приміщення, в яких відсутні інтенсивні джерела тепловиділень, і немає повітрообміну з багатократною зміною повітря. В таких приміщеннях можна приймати, що одним м2 поверхні внутрішніх огорож (стін, підлоги і стелі) сприймається при підвищенні або виділяється при зниженні температури поверхні на 1о кількість теплоти приблизно 84 кДж/м2 (W' = 84 кДж/м2).
2. Приміщення великої продуктивності по перевазі виробничого типу або суспільні з великою густиною людей, в яких є значні тепловиділення і які забезпечені до того ж пристроями, що вентилюють. Для таких приміщень W' = 50 кДж/м2
Користуючись рівнянням (7) і вищенаведеними вказівками для визначення акумульованої теплоти, можна вирішувати різноманітні задачі експлуатації опалювальних установок, у тому числі і перераховані вище.
Задача 2.1
Розрахувати зниження температури в приміщенні через 8 годин для умов приклада 1, використовуючи формули для несталого стану.
Задача 2.2
Розрахувати зниження температури в приміщенні через 1 і 2 години для умов приклада , використовуючи формули для несталого стану.
