- •ВСТУП
- •Тема 1. СОЦІОЛОГІЯ ЯК НАУКА
- •ПОНЯТТЯ СОЦІОЛОГІЇ. ЇЇ ОБ’ЄКТ ТА ПРЕДМЕТ
- •ОСНОВНІ КАТЕГОРІЇ СОЦІОЛОГІЇ. ЗМІСТ ПОНЯТТЯ «СОЦІАЛЬНЕ»
- •СТРУКТУРА СОЦІОЛОГІЧНОГО ЗНАННЯ
- •ФУНКЦІЇ СОЦІОЛОГІЇ
- •Тема 2. ІСТОРІЯ СОЦІОЛОГІЧНОЇ ДУМКИ
- •ПЕРІОДИЗАЦІЯ ІСТОРІЇ СОЦІОЛОГІЇ
- •ПРОТОСОЦІОЛОГІЯ:
- •О. КОНТ — ЗАСНОВНИК СОЦІОЛОГІЇ. ПОЗИТИВІЗМ ТА НАТУРАЛІЗМ
- •МАРКСИСТСЬКА СОЦІОЛОГІЯ
- •СОЦІОЛОГІЧНИЙ ПСИХОЛОГІЗМ
- •СОЦІОЛОГІЯ Е. ДЮРКГЕЙМА.
- •РОЗУМІЮЧА СОЦІОЛОГІЯ М. ВЕБЕРА
- •СОЦІОЛОГІЯ ДРУГОЇ ПОЛОВИНИ ХХ СТ.: ХАРАКТЕРНІ РИСИ1
- •ПОНЯТТЯ СУСПІЛЬСТВА ТА ЙОГО ТИПИ
- •ТИПОЛОГІЯ СУСПІЛЬСТВ
- •СУСПІЛЬСТВО ЯК СОЦІАЛЬНА СИСТЕМА
- •Тема 4. СОЦІАЛЬНА СТРУКТУРА СУСПІЛЬСТВА
- •СОЦІАЛЬНА СТРУКТУРА ТА СОЦІАЛЬНА СТРАТИФІКАЦІЯ
- •ТИПИ СТАРТИФІКАЦІЙНИХ СИСТЕМ
- •СЕРЕДНІЙ КЛАС: ОЗНАКИ, ФУНКЦІЇ
- •Тема 5. СУСПІЛЬСТВО РИЗИКУ
- •СОЦІОЛОГІЧНА КОНЦЕПЦІЯ «СУСПІЛЬСТВА РИЗИКУ»: ЕВОЛЮЦІЯ, ТИПОЛОГІЯ ТА ОЗНАКИ РИЗИКІВ
- •СТРУКТУРА РИЗИКІВ. СУБ’ЄКТИВНИЙ РИЗИК ТА ЙОГО ФОРМУВАННЯ
- •ЧОРНОБИЛЬСЬКА ДЕТЕРМІНАНТА СУСПІЛЬСТВА РИЗИКУ
- •Тема 6. СОЦІАЛЬНА ГРУПА ТА ЇЇ ВИДИ
- •ПОНЯТТЯ СОЦІАЛЬНОЇ ГРУПИ ТА ЇЇ ХАРАКТЕРНІ ОЗНАКИ
- •ВИДИ СОЦІАЛЬНИХ ГРУП
- •СОЦІАЛЬНІ ГРУПИ ТА КОЛЕКТИВИ
- •СОЦІАЛЬНА ГРУПА ТА СОЦІАЛЬНИЙ ІНСТИТУТ. СОЦІАЛЬНА ОРГАНІЗАЦІЯ
- •РЕФЕРЕНТНА ГРУПА
- •Тема 7. СОЦІАЛЬНА МОБІЛЬНІСТЬ
- •НАУКОВЕ ОПРАЦЮВАННЯ ПРОБЛЕМИ ТА ПЕРШІ ДОСЛІДЖЕННЯ МОБІЛЬНОСТІ
- •СОЦІАЛЬНА МОБІЛЬНІСТЬ, ЇЇ ФОРМИ ТА ХАРАКТЕРИСТИКИ
- •ЗАГАЛЬНІ ПРИНЦИПИ СОЦІАЛЬНОЇ МОБІЛЬНОСТІ
- •МЕХАНІЗМИ СОЦІАЛЬНОЇ МОБІЛЬНОСТІ
- •ДОСЛІДЖЕННЯ СОЦІАЛЬНОЇ МОБІЛЬНОСТІ В УКРАЇНІ
- •Тема 8. СОЦІАЛЬНА МАРГІНАЛЬНІСТЬ
- •ПОНЯТТЯ СОЦІАЛЬНОЇ МАРГІНАЛЬНОСТІ
- •АМЕРИКАНСЬКА ТА ЄВРОПЕЙСЬКА ТРАДИЦІЇ ДОСЛІДЖЕННЯ МАРГІНАЛЬНОСТІ
- •ТИПОЛОГІЯ МАРГІНАЛЬНОСТІ
- •НОВІ МАРГІНАЛЬНІ ГРУПИ
- •КРИТЕРІЇ СОЦІАЛЬНОЇ МАРГІНАЛЬНОСТІ
- •МАРГІНАЛЬНІСТЬ В УКРАЇНІ
- •Тема 9. СОЦІАЛЬНІ ІНСТИТУТИ
- •ЗМІСТ ПОНЯТТЯ СОЦІАЛЬНИЙ ІНСТИТУТ
- •ТИПОЛОГІЯ СОЦІАЛЬНИХ ІНСТИТУТІВ
- •ТИПИ СОЦІАЛЬНИХ ІНСТИТУТІВ1
- •ОЗНАКИ ТА СТРУКТУРНІ КОМПОНЕНТИ СОЦІАЛЬНИХ ІНСТИТУТІВ
- •ФУНКЦІЇ СОЦІАЛЬНИХ ІНСТИТУТІВ
- •Тема 10. СІМ’Я ЯК МАЛА СОЦІАЛЬНА ГРУПА ТА СОЦІАЛЬНИЙ ІНСТИТУТ
- •СІМ’Я ЯК СОЦІАЛЬНИЙ ІНСТИТУТ ТА МАЛА СОЦІАЛЬНА ГРУПА
- •ТИПИ СІМ’Ї ТА ШЛЮБУ
- •СОЦІАЛЬНІ ФУНКЦІЇ СІМ’Ї
- •СУЧАСНА СІМ’Я. ТЕНДЕНЦІЇ РОЗВИТКУ СУЧАСНОЇ СІМ’Ї
- •СІМ’Я В УКРАЇНІ
- •Тема 11. СОЦІОЛОГІЯ ОСОБИСТОСТІ
- •ВИХІДНІ ПРИНЦИПИ РОЗГЛЯДУ КАТЕГОРІЙ СОЦІОЛОГІЇ ОСОБИСТОСТІ
- •ТЕОРІЯ СОЦІАЛЬНИХ РОЛЕЙ
- •СОЦІАЛІЗАЦІЯ. ВИДИ. ЕТАПИ. АГЕНТИ
- •Тема 12. СОЦІАЛЬНА ДЕВІАЦІЯ ТА СОЦІАЛЬНИЙ КОНТРОЛЬ
- •СУТНІСТЬ СОЦІАЛЬНОЇ ДЕВІАЦІЇ
- •ТИПОЛОГІЯ ДЕВІАНТНОЇ ПОВЕДІНКИ
- •СОЦІОЛОГІЧНІ ТЕОРІЇ ДЕВІАЦІЇ
- •СОЦІАЛЬНИЙ КОНТРОЛЬ. ЙОГО ВИДИ ТА ФУНКЦІЇ
- •Тема 13. ОРГАНІЗАЦІЯ СОЦІОЛОГІЧНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ, МЕТОДИ ЗБИРАННЯ ТА АНАЛІЗУ СОЦІОЛОГІЧНОЇ ІНФОРМАЦІЇ
- •СОЦІОЛОГІЧНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ: ВИДИ, ЕТАПИ
- •ПРОГРАМА СОЦІОЛОГІЧНОГО ДОСЛІДЖЕННЯ, ЇЇ СТРУКТУРА ТА ФУНКЦІЇ
- •МЕТОДИ ЗБИРАННЯ СОЦІОЛОГІЧНОЇ ІНФОРМАЦІЇ: ОПИТУВАННЯ (АНКЕТУВАННЯ ТА ІНТЕРВ’Ю); АНАЛІЗ ДОКУМЕНТІВ; СПОСТЕРЕЖЕННЯ; ЕКСПЕРИМЕНТ; СОЦІОМЕТРІЯ
- •ВИКОРИСТАНА ТА РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА
- •ПРОГРАМА З КУРСУ «СОЦІОЛОГІЯ»
- •ТЕСТИ І ЗАВДАННЯ
- •ВИЗНАЧЕННЯ ОСНОВНИХ ТЕРМІНІВ ДО ТЕМ
І-ІІІ стадії відповідають: доіндустраільному, індустріальному та постіндустріальному суспільству.
Ентоні Гіденс характеризує сучасне суспільство1. Серед його ознак він називає:
1)надзвичайний динамізм, який проявляється у зростанні швидкості змін, що відбуваються у суспільстві: змін у соціальних практиках та зразках поведінки.
2)глобальність простору, на якому відбуваються зміни (суттєво відрізняється від поширення тих змін, що відбувалися в традиційному суспільстві);
3)внутрішню природу сучасних соціальних інститутів — з’явилися нові соціальні форми (сучасне виробництво переважно залежить від неживих джерел енергії).
Одним із основних параметрів сучасного суспільства є якісне зростання ризиків. Ризики характеризують: їх невизначеність, негатив наслідків та значущість (цінність) втрат. Люди думають категоріями ризику. Усі сфери життєдіяльності пов’язані з безперервним очікуванням та прорахуванням ризиків.
СУСПІЛЬСТВО ЯК СОЦІАЛЬНА СИСТЕМА
Суспільство — це така система, основними елементами якої є особистості, а також інші соціальні суб’єкти, соціальні норми та соціальні зв’язки.
Соціальна система складається з елементів, які своєю чергою, можуть розглядатися як системи. Такі елементи називають підсистемами.
Як такі соціальні підсистеми можуть розглядатися:
•соціальні інститути,
•соціальні організації;
•соціальні спільноти.
1 Э. Гидденс: Синтез деятельных агентов и самоорганизующихся структур // Кравченко А. И. Социология: парадигмы через призму социологического вообра-
жения: Учеб. для вузов. — М., 2004. — С. 477—482.
47
СИСТЕМА — ЦЕ СУКУПНІСТЬ ВЗАЄМОПОВ’ЯЗАНИХ ЕЛЕМЕНТІВ, ЯКІ УТВОРЮЮТЬ СОБОЮ НЕРОЗРИВНУ ЦІЛІСНІТЬ
(Будь-яку систему передусім характеризують)
СТРУКТУРА
Це сукупність зв’язків елементів цілого один з одним і з цілим загалом та взаємовідносини між ними
ЕЛЕМЕНТИ СИСТЕМИ
Це об’єкти, явища, які входять до складу системи, утворюючи останню, і розглядаються в межахцієї системиякнеподільні
СИСТЕМНІ ЯКОСТІ
Це сукупність таких якостей системи, що в своєму поєднанні відрізняють її від будь-якої іншої системи і не можуть бути зведені до суми якостей її елементів, а зумовлені взаємодією усіх складників між собою та системою загалом.
СПЕЦИФІЧНІ ЯКОСТІ СОЦІАЛЬНОЇ СИСТЕМИ
|
ПОЛЯГАЄ В |
ДОСЯГАЄТЬСЯ ЧЕРЕЗ |
|
|
|
|
|
Цілісність |
Неможливості |
існування, |
Суспільне виробництво; |
|
відтворення та |
розвитку |
спілкування |
|
окремих частин поза взає- |
||
|
мозв’язками з іншими час- |
|
|
|
тинами і системою зага- |
|
|
|
лом |
|
|
Відкритість |
Неможливості |
існування |
Обмін речовиною, енергі- |
|
поза взаємодією з навко- |
єю, інформацією з приро- |
|
|
лишнім середовищем |
дою та іншими соціальни- |
|
|
|
|
ми системами |
Надзви- |
Тому, що суспільство як |
Взаємодією цих складових |
|
чайна |
соціальна система склада- |
частин суспільства |
|
складність |
ється з цілого ряду інших |
|
|
|
систем нижчого рівня (по- |
|
|
|
літика, економіка, культу- |
|
|
|
ра тощо) |
|
|
Саморо- |
Тому, що джерело розвит- |
Нереалізованість потреб, ін- |
|
звиток |
ку суспільства |
знаходить- |
тересів, цілей, ідеалів діяль- |
|
ся всередині нього |
ностісоціальнихсуб’єктів |
48
Карл Маркс
Суспільство — це сукупність таких взаємин між людьми, які складаються передусім з приводу виробництва. Домінуючу роль у житті суспільства відіграє виробництво матеріальних благ (базис), яке поєднує продуктивні сили та виробничі відносини і визначає духовну сферу життя суспільства — ідеологічну надбудову.
ІДЕОЛОГІЧНА |
перебувають |
|
|
|
НАДБУДОВА |
МАТЕРІАЛЬНИЙ БАЗИС |
|||
(релігія, закони, |
у стані про- |
|||
філософія, |
тистояння |
|
|
|
політика...) |
|
|
|
|
|
|
продуктивні |
потенційно |
виробничі |
|
|
сили |
конфліктні |
відносини |
|
|
|
один, одним |
|
Т. Парсонс (1902—1979) вважав, що суспільство — це складна соціальна система, яка поєднує соціальні групи, соціальні інститути та індивідів, що перебувають в активній взаємодії, спрямованій системою цінностей. Саме система моральних цінностей, що поділяється людьми, дозволяє їм інтегруватися в суспільство.
Відношення структурних одиниць базується на основі функцій, які забезпечують виживання суспільства як цілісності. Парсонс вирізнив чотири види таких функцій: адаптація (проблема раціональної організації й розподілу ресурсів), цілеорієнтація (проблема визначення цілей), інтеграція (проблема збереження внутрішньої єдності системи — обов’язкових норм, правил і т.д.), підтримка зразка (проблема мотивації й узгодження особистих мотивів із цілями й цінностями суспільства).
Кожний функції відповідає своя підсистема (економіка, політика, інститути соціального контролю, соціалізація) і соціальні інститути (заводи, банки, партії, держава, родина, школа, релігія).
|
Толкотт Парсонс |
|
|
Функції |
Підсистеми |
адаптація |
біологічний організм |
особистісна |
засвоєння цінностей та норм |
соціальна |
сукупність соціальних ролей (зразків поведінки) |
культурна |
засвоєні цілі та ідеали |
49
СУСПІЛЬСТВО
Соціальна система (складається з таких елементів — суспільних підсистем)
ЕКОНОМІКА
(функція — адаптації — пристосування до зовнішнього середовища)
КУЛЬТУРА
(соціалізація)
(функція — підтримка зразків)
ПОЛІТИКА
(функція — цілепокладання — створення цілей життєдіяльності суспільства)
СОЦІАЛЬНІ ВІДНОСИНИ (СОЦІЕТАЛЬНА)
(функція — інтеграція — підтримка цілісності соціальної системи в просторі, впорядкування взаємодії членів суспільства)
Наталя Черниш1
|
Соціальні дії |
Соціальні зв’язки та |
Соціальні цінно- |
|
|
та взаємодії |
соціальні відносини |
сті та норми |
|
Макрорівень |
АБВГ |
АБВГ |
АБВГ |
|
(суспільство загалом) |
||||
|
|
|
||
Мезорівень |
АБВГ |
АБВГ |
АБВГ |
|
(соціальні спільноти |
||||
та соціальні інститути) |
|
|
|
|
Мікрорівень |
АБВГ |
АБВГ |
АБВГ |
|
(людина) |
||||
|
|
|
А — політична підсистема Б — соціальна підсистема В — культурна підсистема Г — економічна підсистема
Суспільство — це певний тип системи, що складається з різнорідних взаємозалежних елементів і підсистем, властивостей і відносин, створених індивідами на основі механізму зворотного зв’язку, метою якого є реалізація екстремальних принципів у життєдіяльності індивідів за допомогою законів, щодіють упевнихмежах2.
1Черниш Н. Й. Соціологія: Курс лекцій. Випуск 1—6. — Л., 1996.
2Давыдов А. А. К вопросу об определении понятия «общество» // Социологические исследования. — 2004. — № 6.
50
ВИКОРИСТАНА ТА РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА:
1.Белл Д. Социальные рамки информационного общества // Кравченко А. И. Социология: хрестоматия для вузов. — М., 2003.
2.Білоус В. С. Соціологія у визначеннях, поясненнях, схемах, таблицях: Навч. посіб. — К., 2002.
3.Волков Ю. Г., Мостовая И. В. Социология в вопросах и ответах: Учеб. пособ. — М., 1999.
4.Головаха Є. Головні тенденції розвитку українського суспільства у світлі результатів соціологічного моніторингу 1994—2003 років // Українське суспільство: соціологічний моніторинг 1994—2003. — К., 2003.
5.Давыдов А. А. К вопросу об определении понятия «общество» // Социологические исследования. — 2004. — № 6.
6.Кравченко А. И. Социология: парадигмы через призму социологического воображения: Учеб. для вузов. — М., 2004.
7.Круглий стіл «Суспільство і соціологія на межі третього тисячоліття» //Соціологія: теорія, методи, маркетинг. — 1999. — № 3.
8.Парсонс Т. Система современных обществ. — М., 1998.
9.Рисмен Д. Некоторые типы характера и общество // Человек и общество. Хрестоматия / Под. ред. С. А. Макеева. К., 1999. — С. 187—218.
10.Рысь Ю. И., Степанов В. Е. Социология: Структурно-логические схемы с комментариями. — М., 1999.
11.Черниш Н. Соціологія: Курс лекцій. — Випуск 1—6. — Л., 1996.
12.Шульга М. О. Метаморфози українського суспільства. Коментарі соціолога. — К., 2003.
51