с.р. с ТП

Молодь в умовах становлення незалежної України (1991–2011 роки)

сексуальній експлуатації дітей, шляхом об’єднання зусиль громадянського суспільства, зокрема Коаліції НУО «Єднаємось заради дітей», для підготовки Альтернативного звіту по Факультативному протоколу про торгівлю, дітьми, дитячу проституцію та дитячу порнографію до Конвенції про права дітей.

Також був започаткований проект «Не залишати без уваги жодної дитини», мета якого — підготовка членів Коаліції НУО «Єднаємось заради дітей» до адвокації прав дитини та моніторингу Національного плану дій щодо реалізації Конвенції ООН про права дитини у відповідності до основного документу спеціальної Сесії ООН «Про цілі тисячоліття стосовно дітей та розвитку» та виконання національних програм і відповідної діяльності з виконання положень Конвенції ООН про права дитини на місцевому рівні. В рамках проекту була створена та сертифікована Українська команда тренерів з адвокації прав дитини та підготовлено Український ресурсний пакет — Посібник для тренерів (у 5-ти книгах), що включає в себе гендерний компонент.

За участю Фонду сприяння демократії при посольстві США в Україні молодіжна громадська організація «Клуб «Компас» провела моніторинг прав дитини для підготовки Альтернативного звіту відповідно до 3-4 державної доповіді по впровадженнюКонвенціїпроправадитини,систематичнийзбіртаобробкуінформації, яка може бути використана для вдосконалення процесу прийняття рішень.

За сприяння Фонду імені Ч. С. Мотта (американський приватний фонд), у 1999-2003 р. МГО «Клуб Компас» став ініціатором створення неформальної мережі дитячих і молодіжних НУО «Нова хвиля», у котру входять 14 організацій з 13 регіонів України. Організації мережі здійснюють освітню та виховну діяльність, реалізують спільні проекти, розвивають механізми співпраці з органами влади та місцевого самоврядування. Лідери мережі збираються на щорічні збори, на яких розробляють стратегію подальшого розвитку. Місія мережі: розроблення і впровадження інноваційних методик у роботі з молоддю та молодіжними НУО, формування принципів взаємовідносин суб’єктів громадянського суспільства з метою його розбудови. Для реалізації місії з числа лідерів організацій була створена команда тренерів, що розробляють і проводять тренінги для дитячих і молодіжних НУО. Спираючись на ресурси мережі МГО, «Клуб «Компас» реалізував навчальні програми з громадянського представництва187.

Громадський інформаційно-аналітичний Центр для молоді теж співпрацює з колегами з-за кордону і є колективним кореспондентським членом Міжнародної мережі «Молодіжний правозахисний рух». Центр побудований на основі самоврядування, організаційної самодіяльності, демократичних принципів і реалізовує цілі та завдання, що стоять перед усім суспільством, діє на засадах добровільності, рівноправності членів, законності та гласності. Завданнями Громадського інформаційно-аналітичного Центру для молоді є сприяння

187 [Електронний ресурс] — Режим доступу: http://compass.org.ua/?page_id=416

290

Розділ 3. Сучасний організований молодіжний рух

організації та проведенню заходів, реалізація гуманітарних і соціальних програм, спрямованих на соціальне становлення та розвиток молоді, розвиток суспільної відповідальності та громадської користі їх асоціацій, об’єднань громадян.

Міжнародне співробітництво даної організації представлене на рівні українсько-польської співпраці, а саме: Громадський інформаційно-аналітич- ний Центр для молоді співпрацює з Польсько-Американським фондом свободи, фондом «Боруссiя» та Колегією Східної Європи ім. Яна Новака-Єзьоранського, які спільно організовують навчальні візити української молоді до Польщі (Study Tours to Poland). Суть візитів — надихнути учасників бути свідомими громадянами з активною життєвою позицією. Метою Study Tours to Poland є ознайомлення

зпольським студентським, науковим і громадським середовищем. Візити мають показати, чим живуть молоді, активні поляки, що вони організовують і можуть запропонувати іншим. Програма візитів включає лекції з цікавими людьми на теми Польщі, її сусідів, Європейського Союзу тощо, але не передбачає регулярних занять і лекцій у навчальних закладах, а самі візити не мають спеціалізації та не несуть характеру наукового стажування.

До того ж, український молодіжний рух представлений і в релігійній сфері. Так, молодіжна громадська організація «Молодіжна асоціація релігієзнавців» була зареєстрована Київським міським управлінням юстиції 20 серпня 2004 року (реєстраційний № 1 073 120 0000 000759) і є єдиною молодіжною організацією в Україні, яка проводить широкі дослідження у сфері релігії, застосовуючи сучасні методи та науковий підхід.

Основноюметоюдіяльностіорганізаціїєконсолідаціятапідтримкамолодих вчених, аспірантів та студентів у вивченні релігій, сприяння утвердженню серед молоді принципів толерантності та плюралізму, свободи совісті та релігії.

Завданнями організації є: співпраця з національними та міжнародними фондами й асоціаціями, державними, релігійними, освітніми, молодіжними і громадськими організаціями, котрі підтримують релігійну толерантність та зацікавлені в міжрелігійному діалозі; активна підтримка налагодження молодіжного міжконфесійного та міжрелігійного діалогу; сприяння утвердженню загальнолюдських прав та свобод у свідомості молоді; організація просвітницьких лекцій, семінарів, конференцій, літніх шкіл, фестивалів та інших науко- во-культурних заходів для підвищення культурно-освітнього рівня молоді та ін.

Налагодженням тісних зв’язків з іншими країнами займаються молодіжні громадські організації, що носять назву «Євроклуби», які діють майже в усіх регіонах України. Євроклуб — форма організації молоді, що сприяє творчій реалізації її членів, залученню молоді до участі в європейських ініціативах, інформуванню

зпитань європейської інтеграції, громадянській освіті та громадській діяльності молоді. Євроклуби можуть реєструватись як громадські молодіжні організації або існувати при навчальних закладах, громадських організаціях, підприємствах.

291

Молодь в умовах становлення незалежної України (1991–2011 роки)

В Україні налічується близько 1000 Євроклубів, більшість з яких не здійснюють постійну діяльність, а частина діє спорадично. Однак існують також такі, що стають осередками розвитку та європеїзації своїх місцевих громад188.

Починаючи з 2004 року, відповідно до державних програм з інформування громадськості з питань європейської інтеграції в Україні проголошена підтримка розвитку Євроклубів, однак реальних кроків з боку держави зроблено практично не було. Основним донором для Євроклубів було і залишається Представництво Європейського Союзу (до грудня 2009 року — Представництво Єврокомісії) в Україні, яке вже впродовж декількох років на конкурсній основі підтримує річні загальнонаціональні проекти з розвитку Євроклубів в Україні.

Також реальну підтримку розвитку руху Євроклубів надавав ряд проектів інституцій громадянського суспільства за підтримки таких донорів, як: Міжнародний фонд «Відродження», ПАУСІ, Фонд ім. Стефана Баторего, МЗС Польщі та інші.

Однією з найбільш активних вітчизняних НУО, що підтримують Євроклуби на сталій основі, є Українська асоціація європейських студій — все­ українська громадська організація, що об’єднує викладачів та дослідників європейської інтеграції.

Європейський напрям співпраці сповідує також молодіжна громадська організація «Академія Української Молоді», яка є інформаційно-консультативним­ представником програми «Молодь в дії» ЄС в Україні, а також членом Мережі проєвропейських організацій України. Серед напрямків її діяльності — міжнародна співпраця (міжнародні молодіжні зустрічі, Європейська Волонтер­ська­ Служба, Європейськийклуб);траснскордоннаспівпраця(організаціяДнівДобро­сусідства на польсько-українському кордоні у с. Корчмин). Дана органі­зація має досвід роботи у сфері європейської інтеграції: реалізація за­ходів в рамках програми «Молодь» Європейського Союзу: міжнародні молодіжні зустрічі (в Україні та за кордоном), Європейська волонтерська служба (прий­маю­ча­ та висилаюча організація для волонтерів ЄВС), проведення тренінгів та семі­нарів з міжкультурного навчання, ЄВС, написання та реалізації проектів в рамках програми «Молодь» ЄС; поширення інформації про програму «Молодь» ЄС (презентації, консультації, розсилка).

Абсолютноточноіснуєпозитивнатенденціясвітовоїінтеграціїукраїнського молодіжного руху. Але не можна казати, що це ініціатива згори. Скоріше — потреба сучасності. Існує багато факторів, починаючи з усвідомлення самими організаціями, що перебування в європейському та світовому молодіжному просторі надає додаткових можливостей і закінчуючи такими банальними, на перший погляд, але завжди важливими в житті молодіжних організацій речами, як можливість подання спільних проектів, наприклад, в молодіжний фонд

188 [Електронний ресурс] // Режим доступу: http://ukraineuroclubs.blogspot.com/p/ blog-page_3795.html

292

Розділ 3. Сучасний організований молодіжний рух

Ради Європи і отримання ресурсів для того, аби проводити ці проекти в Україні чи приймати безпосередню участь в їх реалізації за кордоном.

Тобто, український молодіжний рух за останні роки зробив серйозний крок в напрямку інтеграції в європейський та світовий молодіжний простір. Слід згадати «Всі різні, всі рівні» — європейську програму, яка стартувала

вЄвропі ще 1995-го року під егідою Ради Європи, і до якої нещодавно долучилася Україна; 53-ю сесію «Європейського молодіжного парламенту», що проходила в Україні за участю близько 300 представників з країн ЄС. Це і заходи, які вперше на території України проводило європейське екуменічне бюро (Екуменічний соціальний тиждень (ЕСТ) — проект Інституту екуменічних студій Українського католицького університету. Це міжнародний форум, який прагне, в тому числі і через прийняття законопроектів, покращення соціального добробуту нації, сприяє залученню громадянського суспільства до справедливої та солідарної державної політики та інтеграції України

вміжнародний демократичний, мирний та екуменічний простір)189.

Єбагато двосторонніх контактів, коли українські організації не просто інтегровані в європейські молодіжні платформи, а мають там вирішальну силу. Тут можна згадати Християнсько-демократичну молодь. Наприклад, міжнародний секретар є віце-президентом однієї з найбільш впливових європейських молодіжних платформ — молодіжного крила європейської Народної партії, Галина Фоменчинко. До загальносвітового скаутського руху також дуже активно інтегруються скаутські організації. І це не поодинокі приклади190.

Фінансування українських молодіжних організацій

Європейський принцип фінансової сторони функціонування молодіжних організацій чітко відображається в принципі роботи європейського молодіжного форуму: всі молодіжні організації Європи фінансуються винятково шляхом виділення коштів через гранти. На сьогоднішній день такого органу управління як МінмолодьспортувЄвропінемає.Проблемоюмолодіжноїідитячоїполітикизаймаєтьсясамемолодь,анеорганцентральноївиконавчоївлади.Цеголовнийпринцип. Кому ближчі проблеми молоді, ніж самій молоді, і хто визначає першочерговість їх вирішення, як не вона? Держава повинна проголошувати тільки пріоритети, а форми, механізми і шляхи їх досягнення повинна визначати саме молодь за допомогою молодіжних організацій, а для того, аби вони існували, повинна бути запропонованагрантовасистема,іншогошляхунемає—цеєвропейськийдосвід191.

У більшості європейських країн уже відбувся відхід від концепції, що держава через надання фінансування проектам неурядових організацій здійснює­ їх «підтримку». Натомість в Україні цей механізм не розвинувся.

189 [Електронний ресурс] — Режим доступу: http://uk.wikipedia.org/wiki/8C 190 [Електронний ресурс] — Режим доступу: http://fri.net.ua/node/5324

191[Електроннийресурс]—Режимдоступу:http://www2.limo.org.ua/text/news/20080415.html

293

Молодь в умовах становлення незалежної України (1991–2011 роки)

З кожним роком в Україні все більше зменшуються видатки з державного бюджету на фінансування галузі культури, освіти, а на підтримку молоді вони взагалі мізерні. Закон України «Про молодіжні та дитячі громадські організації» зобов’язує органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування здійс­ нювати фінансову підтримку діяльності молодіжних та дитячих організацій, зокрема при затвердженні місцевих бюджетів передбачати відповідні видатки.

Загальні обсяги фінансування програм організацій для дітей та молоді в регіонах є різними. Деякі органи місцевого самоврядування не проводять фінансування програм для молоді та дітей, деякі включають їх в конкурси соці­ альних проектів. У зв’язку із економічною кризою ряд міських рад не проводив в 2010 році фінансування (наприклад, Луцька та Ужгородська міська рада). Щодо обсягів фінансування, вони коливаються від 50 000 гривень до 1,5 млн.

Слід відзначити тенденцію щодо деякого збільшення обсягів фінансування програм та заходів для молоді, які надаються для розподілу на основі конкурсу для НУО. При цьому кошти, які загалом передбачені на роботу з молоддю і дітьми, можуть бути розподілені на заходи, які реалізуються структурними підрозділами у справах дітей та молоді органів влади, за бажанням яких реалізація цих програм та заходів може делегуватись без конкурсу певним НУО, утримання створених органами влади установ, в тому числі оплату праці, витрати на комунальні послуги, інше утримання.

В результаті обсяг фінансування програм та заходів громадських організацій для дітей та молоді з бюджетів, що надається на основі конкурсів, залишається невеликим (від 0,3 до 20%).

Саме тому чимало молодіжних громадських об’єднань сьогодні знай­ шли альтернативні джерела фінансування. Йдеться про органи студентського самоврядування, в яких з ухваленням на початку цього року змін до Закону України «Про вищу освіту» з’явилася можливість отримувати кошти в обсязі 0,5% від спецфонду ВНЗ. Відтак в окремому вищому навчальному закладі, на кшталт КПІ та Київського національного університету ім. Тараса Шевченка, для органу студентського самоврядування може бути передбачено суму, яка не поступається за розмірами тій, що на загальнонаціональному рівні виділяється державою на молодіжний рух. До того ж, у демократичний спосіб — і це закріплено в законі — обирається орган студентського самоврядування, який цими ж коштами під певним контролем держави повинен розпоряджатися. Така демократична система майже 20 років поспіль існує у Польщі і Латвії192.

Фінансування молодіжних організацій в більшості випадків останнім часом здійснюється з міжнародних та благодійних фондів, грантодавчих організацій. Серед основних організацій-донорів можна виділити дві наступні — Фонд Ф. Еберта та Міжнародний фонд «Віжродження».

192 [Електронний ресурс] // Режим доступу: http://dt.ua/SOCIETY/molodizhniy_ruh_u_ finansovomu_poloni-60628.html

294

Розділ 3. Сучасний організований молодіжний рух

Міжнародний фонд «Відродження» (МФВ) входить до мережі Фундацій Відкритого Суспільства (заснованих американським меценатом та філантропом Джорджем Соросом), що складається з національних та регіональних фондів у понад 70 країнах світу, заснований в Україні у 1990 році.

Місія Міжнародного фонду «Відродження» — фінансово та організаційно сприяти становленню відкритого демократичного суспільства в Україні шляхом підтримки значущих для його розвитку громадських ініціатив. Сьогодні він є однією з найбільших благодійних фундацій в Україні, яка надає підтримку ініціативам організацій громадянського суспільства, що співпадають з програмними пріоритетами Фонду на національному, регіональному та місцевому рівнях. У 2010 році Фонд надав організаціям громадянського суспільства України підтримку у вигляді грантів на суму, еквівалентну близько 10 млн доларів США.

Як приклад, міжнародний фонд «Відродження» започаткував в Україні Антикризову гуманітарну програму в липні 2009 року заради допомоги людям, культурницьким і громадським осередкам, яких найбільше зачепила фінансово-економічна криза. Програма підтримує соціальні, культурницькі та гуманітарні проекти, спрямовані на збереження освітніх та оздоровчих програм для дітей і молоді з сільської місцевості та депресивних регіонів, збереження культурницьких інституцій, перетворення їх на центри громадської активності та дитячої позашкільної зайнятості.

Стратегічними напрямами діяльності на 2009-2011 роки були визначені: 1. «Школа — мій дім і родина».

Мета: Знизити рівень дитячої бездоглядності у селах, селищах і малих містах України, у яких зафіксовано найвищий рівень бездоглядності дітей, шляхом підтримки роботи груп подовженого дня у шкільних закладах початкової та середньої освіти; забезпечити учнів груп подовженого дня гарячими обідами та додатковим медичним оглядом; підтримати діяльність гуртків, клубів, спортивних секцій; покращити побутові умови перебування дитини

ушколі (оновлюючий ремонт туалетів та приміщень їдалень).

2.«Підтримка діяльності дитячих садочків задля допомоги мамам, які працюють».

Мета: Подолати проблему перевантаження та нестачі дошкільних дитячих закладів шляхом залучення додаткових вихователів у вже працюючих дитячих дошкільних закладах державної власності; заохочення громадських організацій, благодійних фондів, інших організацій, що працюють з дітьми, до створення садочків сімейного типу, Центрів розвитку дитини тощо; заохочення Міністерства науки і освіти України до розробки спеціальних положень та випуску методичних матеріалів щодо роботи садочків сімейного типу.

3.«Трансформування закладів культури в осередки громадської активності та залучення творчих колективів до благодійництва».

295

Молодь в умовах становлення незалежної України (1991–2011 роки)

Мета: Поновити діяльність закладів культури, підтримати громади та творчі колективи сіл, селищ і малих міст шляхом трансформування будинків культури в місцеві осередки громадської активності.

4. «Антикризова підтримка Молодіжних центрів праці».

Мета: підвищити рівень зайнятості серед непрацюючої молоді та студентства шляхом розширення спектру послуг, що надаються Молодіжними центрами праці.

Програма здійснює свою діяльність шляхом проведення конкурсів, тендерів, підтримки позаконкурсних ініціатив і реалізації операційних заходів на засадах співпраці з громадськими та культурницькими організаціями.

Міжнародний фонд «Відродження» приділяє значну увагу підтримці молодіжних ініціатив. В рамках діючих програм Фонду були підтримані заходи та конкурси, цільовими групами яких була молодь, студенти та діти. Зокрема, Антикризова гуманітарна програма МФВ в рамках своєї діяльності спільно

зМіністерством України у справах сім’ї, молоді та спорту провела конкурс та у 2011 році надала підтримку у сумі 800 000 грн. молодіжним центрам праці

зметою підвищення рівня зайнятості серед молоді та студентства.

Також було надано фінансову підтримку в рамках конкурсів «Соціальні ініціативи для допомоги дітям з особливими потребами», «Підтримка дошкільних навчальних закладів та заохочення громадських організацій і благодійних фондів до створення дошкільних навчальних закладів сімейного типу» (фінансування з боку Фонду становило 3 207 381 грн.), «Підтримка груп подовженого дня та покращення санітарно-побутових умов закладів загальної середньої освіти у районних центрах, селищах міського типу та селах» (фінансування

збоку Фонду становило 3 954 795 грн.), «Підтримка літнього відпочинку та зай­ нятості дітей пільгових категорій спільно з Мінмолодьспорт» (фінансування

збоку Фонду становило 2 450 430 грн.).

Успівпраці з Програмою МФВ «Рома України» Ромським Освітнім Фондом (м. Будапешт, Угорщина) надано стипендій на навчання ромської молоді у вузах України, 76 студентів отримали стипендії загальною сумою 1 100 000 грн. Програмою «Рома України» проведено конкурс по підготовці ромських дітей до навчання у школі (фінансування з боку Фонду становило 280 000 грн.).

Проекти, спрямовані на підтримку ініціатив української молоді, пов’язаних з європейською інтеграцією України, у 2010 та 2011 отримали фінансування Фонду в розмірі 1 844 496 грн. Проекти, спрямовані на підтримку міжнародного обміну досвідом, кращими практиками та інноваціями між молоддю в рамках програми «Схід-Схід — Партнерство без кордонів», отримали підтримку Фонду в розмірі 182 867 грн.

296

Розділ 3. Сучасний організований молодіжний рух

Загальна підтримка проектів, у яких молодь та діти були основними цільовими групами, перевищила 13 млн грн. у 2010 р. Підтримку здобували проекти різного рівня — загальноукраїнські, регіональні і місцеві193.

Водночас саме питання розвитку сучасної молоді є наскрізними темами багатьох проектів у роботі Фонду Фрідріха Еберта (його представництва в Україні). Молодіжна політика присутня в основних стратегічних цілях Фонду: сприяння справедливому соціально-економічному розвитку; надання глобалізації соціального обличчя; зміцнення політичної активності та суспільної єдності; підтримка відродження соціальної демократії; поглиблення діалогу між громадськими об’єднаннями та політиками.

Представництвом Фонду в Україні був запроваджений проект «Політично активна молодь будує соціально справедливе місто», в ході якого Фонд посприяв організації та проведенню серії семінарів для молодих людей та регіональних ініціатив (міні-проектів для молоді). Проект став спробою перетворити у дію концепцію партисипативної демократії через залучення до вирішення проблем міста молодих політичних і громадських діячів, активістів та небайдужих, а також спробою реалізувати на місцевому рівні ініціатив, які для реалізації не потребують великих ресурсних затрат передусім завдяки свідомості і активності самої місцевої громади.

Плідні видимі результати після семінарів, позитивні відгуки від учасників та висновки оргкоманди підтвердили необхідність продовжити проект, зосередившись на східних регіонах України, і звузити концепцію демократії участі до співвідношення свободи і відповідальності, участі молоді, розвитку громад і системи цінностей (як індивідуальної, так і соціальної) як основи всіх рішень, вчинків або бездіяльності. У семінарах взяли участь понад 300 осіб з Донецької, Луганської, Дніпропетровської і Сумської областей.

Деякі «найкращі практики» вже ефективно реалізовано у різних регіонах. Як приклад, проведення флешмоб-акції «Обійми Україну» в м. Маріуполь та Львові. Дана акція повинна сприяти формуванню у суспільстві позитивного ставлення до різних регіонів країни та підсилення відчуття єдності шляхом проведення тематичних флешмобів, а також за допомогою поширення ідеї акції через медійні матеріали за допомогою соціальних мереж та ЗМІ. Проект «Спільна справа», що втілений в м. Краматорську, Донецької області, мета якого відновлення культурного спадку наших предків; покращення фізичного, емоційного, інтелектуального й духовного здоров’я; розвиток ідей активного відпочинку; натхнення один одного й суспільства на кроки до позитивних змін, починаючи з себе.

Серед реалізованих за підтримки Фонду ініціатив варто відзначити проект «Крок вперед» в м. Харцизськ, Донецької області, що мав своєю метою

193 [Електронний ресурс] — Режим доступу: www.irf.ua

297

Молодь в умовах становлення незалежної України (1991–2011 роки)

вирішення проблеми соціальної апатії молоді міста. Завдяки Проекту «Молодіжний волонтерський центр» у м. Харцизьку було створено та облаштовано центр для підготовки волонтерів, де пройшли навчання 40 молодих людей, які організовували 7 соціально значущих акцій.

Серед інших проектів, яким Фонд надав підтримку, варто згадати: всеукраїнську кампанію «Європейський парад» (мав на меті популяризацію ідеї європейської інтеграції України); проект «Допомога дитячим будинкам, будинкам інвалідів» (залучити якомога більше людей до благодійної діяльності); проект «Збережемо здоров’я молоді» (спрямований на популяризацію здорового способу життя); молодіжну соціальну фотосесію «Різні люди» (виявлення­ та пропаганда боротьби з найбільш гострими соціальними проб­ лемами — алкоголізм, наркоманія, моральне знищення особистості, втеча дітей на вулиці, руйнування сімей); футбольний турнір «Спорт проти наркоманії, алкоголю та тютюну» та багато інших.

Також серед іноземних благодійних фондів варто відзначити діяльність у напрямку підтримки молодіжної політики Фундації польсько-української співпраці ПАУСІ, яка була заснована у квітні 2005 року і є правонаступником Польсько-Американсько-Української Ініціативи про Співпрацю — ПАУСІ.

ДіяльністьПАУСІфінансуютьФондЧарльзаСтюартаМотта,АгентствоСША з міжнародного розвитку, Фонд глобальних можливостей (Великобританія), Фундація польсько-німецької співпраці, Національний фонд підтримки демократії, Фонд Конрада Аденауера, United Parcel Service, Центрально-Європейська Ініціатива та Міністерство закордонних справ Республіки Польща. Партнерами ПАУСІ є: Фонд Роберта Боша (Німеччина), Фонд Стефана Баторія (Польща), Дім свободи (США), Business Consulting Institute (Молдова), Європейські біржі (Німеччина), Асоціація молодих економістів Грузії (Грузія) та ін.

З1999 року ПАУСІ спрямовувала свою діяльність на передачу Україні успішного досвіду Польщі в переході до ринкової економіки та побудови демократичного громадянського суспільства. Серед ключових напрямків діяльності ПАУСІ варто виокремити сприяння активізації участі молоді у громадському житті країни.

З2006 року Фундація ПАУСІ реалізує проекти, спрямовані на молодь, особливо в сільських місцевостях. Проекти спрямовані на оновлення освітнього потенціалу сільських шкіл в Україні, покращення матеріально-техніч- ного стану освітніх закладів, надання новітніх методичних матеріалів для навчання,­ освітнього спеціального обладнання, розвиток волонтерського руху та організація міжнародних молодіжних обмінів.

Серед успішних програм, реалізованих ПАУСІ, варто відзначити молодіжну програму «РАЗОМ». Дана польсько-українська програма шкільних обмінів була спрямована на налагодження партнерства між школами та молоддю

298

Розділ 3. Сучасний організований молодіжний рух

Польщі й України, пізнання сусідньої культури, подолання міжнародних стереотипів, розвиток навчально-виховних заходів в школах. За 3 роки діяльності у програмі взяло участь більше 45 партнерських шкіл, відбулося 148 обмінів, до яких залучилося більше 2200 учнів і 370 вчителів. ПАУСІ створила перелік більш ніж 1000 активних шкіл в обох країнах, зацікавлених у міжнародній співпраці. Проект реалізувався з 2006 до 2009 року за фінансової підтримки Міністерства закордонних справ Республіки Польща.

З 2009 Фундація ПАУСІ долучилася до реалізації проектів міжнародного волонтеріату за програмою «Молодь в дії» Європейського Союзу. У 2009 2011 році виконувався проект «Підтримка талановитої провінційної молоді», за яким молодий волонтер з України отримав можливість здійснювати піврічний волонтеріат у варшавському офісі ПАУСІ за кошти програми. Волонтер­ з України мав змогу брати участь в організації та проведенні заходів організації (конференцій, семінарів, зустрічей), а також співпрацював з польськими школами, євроклубами, молодіжними організаціями.

ЩеоднапрограмаПАУСІ—підтримкисільськихгромад—дієз2007року та спрямована на покращення матеріально-технічної бази сільських шкіл і підтримку їх програмної діяльності. Одним аспектом програми є проведення ремонтних робіт, оснащення шкільних спортзалів, створення та обладнання комп’ютерних класів. Другимнадання додаткових уроків з комп’ютерних технологій, англійської мови та гуманітарних предметів, а також придбання навчального обладнання для проведення занять. Програма поки розповсюджується на 6 шкіл в Україні. Для того, аби акумулювати кошти на програму, ПАУСІ співпрацює з бізнесом, який надає пожертви у грошовій формі, а також меблі чи комп’ютери. Школа розглядається як осередок громадської активності та місцевого виховання. Всі українські програмні школи розташовані в Старосамбірському районі Львівської області.

Діє також проект «Створення осередків екологічної освіти в школах України». Він ще перебуває на стадії виконання і здійснюється за фінансової підтримки Посольства США в Україні. Підтримку на реалізацію проекту в Миколаївській області надав Миколаївський Центр соціальних програм компанії РУСАЛ. Його мета — підвищення обізнаності громади з питань ощадливого ставлення до природних ресурсів землі через створення осередків екологічної освіти в школах України.

Фундація ПАУСІ також реалізує інші українські проекти на підвищення спроможності молоді втілювати ідеї в життя, створювати партнерство, писати якісні проекти, навчатися та реалізовувати себе. Для цього організовуються зустрічі, семінари, поїздки.

Фундація ПАУСІ вбачає великий потенціал у здійсненні проектної діяльності саме з молодіжною групою реципієнтів. Численні реалізовані проекти

299