8)Причины сварачивания Непа

Наростання суперечностей і проблем в економіці і соціальній сфері призвело до того, що наприкінці 20-рр. керівництво країни змушене було визначити подальший курс економічної політики і практики. Необхідно було вирішити, долати чи кризові явища в економіці господарськими методами або різко розширити використання командно-адміністративних методів, притаманних «воєнного комунізму».Перемогли прихильники командно-адміністративних методів на чолі з І.В. Сталіним. Для виходу з хлібозаготівельної кризи 1927/28г. був зроблений комплекс адміністративних заходів: посилено централізоване керівництво економікою, обмежена самостійність підприємств, збільшені ціни на промтовари, підвищені податки на приватних підприємців і торговців; до селян, не здають хліб, широко застосовувалися санкції згідно з КК РРФСР. Арешти селян супроводжувались конфіскацією засобів виробництва, худоби, інвентарю, майна. Тільки в Середньому Поволжі були засуджені 33 тис. власників великих господарств, які не бажали здавати зерно за державними цінами. У половини з них було конфісковано майно. Використовувалися також посилення податкового преса, примусовий викуп тракторів і сільгосптехніки, вилучення земельних надлишків, скорочення, а потім і припинення кредитування і постачання великих господарств засобами виробництва. Такі заходи здійснювалися по всій країні. У 1928-1929рр. у великих господарствах почалися згортання виробництва, розпродаж худоби, інвентарю і машин. Удар, нанесений великим господарствам в політичних цілях, для демонстрації нібито безперспективність ведення одноосібного господарства, підривав основи продуктивних сил в аграрному секторі країни.

Таким чином, згортання НЕПу сприяли властиві йому глибокі внутрішні суперечності, які зростали у діями партійно-державного керівництва щодо прискорення темпів соціалістичного будівництва, посилення адміністративно-командних методів керівництва економікою, аж до застосування надзвичайних заходів у кінці 20-х рр..

Згортання НЕПу був одноразовим актом: у сільському господарстві воно відбулося в кінці 20-х рр.., У промисловості - на рубежі 20-30-х рр.., В торгівлі - в першій половині 30-х р.

Вирішальну роль у політиці відмови від НЕПу зіграли рішення ЦК ВКП (б) і РНК (1929р.) про форсованому соціалістичному розвитку країни. Прагнення прискорити будівництво соціалізму в умовах капіталістичного оточення зумовило рішення керівників СРСР відмовитися від нової економічної політики і перейти до насильницьких заходів колективізації сільського господарства та адміністративно-командних методів індустріалізації (модернізації важкої і воєнної промисловості).

9)Международное положение и внешняя политика срср в 20-е годы

После окончания Гражданской войны, главной задачей перед большевистским правительством было укрепление позиций СССР в системе международных отношений.

Дипломатия ссср 1920-хх годов

Сразу после своего прихода к власти большевики смогли наладить дипломатические отношения со странами Балтии, Турцией, Афганистаном, Ираном и Китаем.

Однако установление дипломатических мостов с высокоразвитыми мировыми державами оставалось сложным: государства Антанты вслед за признанием СССР как субъекта международных отношений и самостоятельной политической единицы, начали требовать от большевиков возврата долгов, которые оставили Николай II и Временное правительство.

Великобритания и Англия осуждали вмешательство правительства СССР во внутреннюю политику Китая, в результате чего в 1927 году объявили советскому государству ультимативный дипломатический бойкот. В конечном итоге, напряженность в отношениях со странами Запада, значительно ускорила формирование тоталитарного режима в СССР, сопровождаемого атмосферой военной истерии и шпионажа.

Единственным государством, которое первым вступило в диалог с правительством СССР, стала Германия. Дружба между странами закреплялась общей неприязнью к странам Антанты. Уже в 1922 году между Советским государством и Германией были заключены первые договоры о совместном военном производстве.