
- •2. Цивільно-правовий метод регулювання суспільних відносин та його специфічні особливості
- •3. Наука цивільного права та її система.
- •4. Поняття, принципи та система цивільного законодавства
- •5. Цивільний кодекс України (зальна характеристика)
- •6. Дія норм цивільного права в часі та просторі
- •7. Роль судової практики в цивільному праві. Аналогія закону та аналогія права.
- •8. Поняття цивільних правовідносин, їх класифікація. Елементи цивільних правовідносин
- •9.Юридичні факти: поняття і класифікація. Юридичний склад
- •10. Поняття, загальні риси та зміст правоздатності фізичних осіб.Початок та кінець правоздатності фізичних осіб.
- •11. Дієздатність фізичної особи
- •12. Визнання громадянина безвісно відсутнім та оголошення його померлим
- •13.Поняття місця проживання та його значення в цивільному праві.
- •14.Акти цивільного стану. Порядок виправлення та оскарження актового запису.
- •15. Правовий статус фізичної особи - підприємства.
- •16. Опіка й піклування
- •17. Поняття та ознаки юридична особа
- •18. Види юридичних осіб
- •19. Правоздатність та дієздатність юридичних осіб.
- •20. Філії та представництва
- •21. Порядок та способи утворення Юридичних осіб
- •22. Порядок та способи припинення юридичних осіб.
- •23. Поняття та види господарських товариств.
- •24. Правове становище акціонерних товариств
- •25. Правове становище товариства з обмеженою відповідальністю
- •26. Правовий статус виробничого кооперативу
- •27. Держава і територіальні громади,як суб'єкти цивільного права
- •28. Поняття та види об'єктів цивільних правПоняття «майно» в цивільному праві
- •29. Речі як об'єкти цивільних прав. Класифікація речей
- •30. Поняття та види цінних паперів
- •31. Поняття і види особистих немайнових прав
- •32. Особисті немайнові права, що забезпечують природне існування фізичної особи
- •33. Особисті немайнові права, що забезпечують соціальне буття фізичної особи.
- •34. Поняття та види правочинів в цивільному праві
- •35. Умовні правочини
- •37. Поняття та види недійсних правочинів. Недійсність частини правочину.
- •38. Нікчемні правочини
- •39. Оспорювані правочини
- •40. Правові наслідки недійсності правочину
- •41. Здійснення цивільних прав та виконання цивільних обов'язків.
- •42. И 43.Поняття представництва та його види. Особливості комерційного представництва.
- •44. Передоручення. Здійснення правочинів з перебільшенням повноважень
- •45. Довіреність та її види. Форма та строк дії довіреності.
- •46. Припинення довіреності.
- •47. Захист цивільних прав від порушень. Порядок та способи захисту.
- •48. Цивільно-правова відповідальність та її особливості.
- •49. Види цивільно-правової відповідальності.
- •50. Форми цивільно-правової відповідальності.
- •51. Підстави та умови цивільно-правової відповідальності.
- •52. Підстави звільнення від цивільно-правової відповідальності
16. Опіка й піклування
Опіка й піклування встановлюються відповідними відділами та управліннями державної адміністрації районів, районів міст Києва та Севастополя, виконавчими комітетами міських чи районних у місті рад народних депутатів відносно:
а) осіб, які не досягли 18-річного віку і з різних причин залишилися без батьківського піклування;
б) осіб, визнаних судом недієздатними внаслідок душевної хвороби чи недоумства;
в) осіб, визнаних судом обмежено дієздатними внаслідок зловживання спиртними напоями або наркотичними речовинами;
г) осіб, які потребують піклування за станом здоров'я.
Опіка й піклування встановлюються за місцем проживання особи, яка їм підлягає, або за місцем проживання опікуна чи піклувальника. Всі установи та особи, яким стало відомо про існування осіб, які підлягають опіці й піклуванню, повинні негайно повідомити про це органи опіки й піклування. Останні впродовж місячного строку з моменту, коли відповідний орган опіки й піклування дізнається про необхідність встановити опіку й піклування, мають винести відповідне рішення.
Для безпосереднього здійснення опіки й піклування призначається опікун чи піклувальник, переважно з гурту осіб, близьких до підопічного, і тільки з його згоди. Піклувальник повнолітніх дієздатних осіб, які не можуть за станом здоров'я самостійно захищати свої права й виконувати обов'язки, може бути призначений тільки на прохання цих осіб.
Не можуть бути піклувальниками та опікунами особи, які: а) не досягли 18-річного віку; б) визнані в установленому порядку недієздатними або обмежено дієздатними; в) позбавлені батьківських прав, а також особи, інтереси яких суперечать інтересам осіб, що підлягають опіці чи піклуванню.
Обов'язки з опіки й піклування виконуються безкоштовно. Усі дії опікунів і піклувальників можуть бути оскаржені кожною особою, в тому числі й підопічним, до органів опіки і піклування за місцем проживання підопічного.
Опікуни й піклувальники можуть бути увільнені від своїх обов'язків на їхнє прохання чи в разі неналежного виконання ними обов'язків і зловживання правами.
17. Поняття та ознаки юридична особа
юридичні особи - суб'єкти приватноправових відносин, тобто приватного права (цивільного права).
Юридична особа - це організація, що має відособлене майно, може від свого імені здобувати майнові й особисті немайнові права й мати обов'язки, бути позивачем і відповідачем у суді, арбітражному суді або в третейському суді (ст.23 ГК України).
Ознаки юридичної особи:
Наявність відособленого майна, тобто приналежного винятково юридичній особі, відособленого від майна яких-небудь інших осіб (наприклад, засновників юридичної особи).
Наявність організаційної єдності, тобто організаційної цілісності юридичної особи: існування й участь у цивільному обороті як єдиного цілого закріплених в уставі (положенні) юридичної особи його різного роду органів, структурних підрозділів.
Участь у цивільному обороті від свого імені, тобто не від імені яких-небудь інших осіб (наприклад, засновників юридичної особи). Керівники філій і представництв юридичних осіб діють на підставі доручення, отриманої ними від юридичної особи до складу якого вони входять. Юридична особа завжди має своє найменування, що індивідуалізує (персоніфікує) його в загальній масі інших юридичних осіб.
Самостійна майнова відповідальність, тобто юридична особа відповідає за своїми обов'язками винятково своїм майном (відособленим від майна інших осіб), а не майном, наприклад, його засновників.
Правоздатність і дієздатність юридичних осіб здобуваються одночасно, виникають із моменту державної реєстрації юридичної особи.