Заняття № 7

1. Поняття про діяльність.

2. Схема (структура) діяльності. Мотиви, цілі, дії.

3. Внутрішні і зовнішні дії. Ектеріоризація, інтеріоризація.

4. Знання, вміння, навички.

5. Види діяльності.

6. Поняття про провідну діяльність.

Література:

1. Будіянський М. Ф. Психологія особистості: Учбово-методичний посібник / М.Ф. Будіянський. – Одеса: Астропринт, 1999. – 119 с

2. Дубравська Д.М. Основи психології / Д.М. Дубравська. – Львів: Світ, 2001. – 280с.

3. Загальна психологія./За загальною редакцією академіка С.Д.Максименка. Підручник. - 2-ге вид., перероб.і доп. – Вінниця: Нова Книга, 2004. – 704 с.

4. М'ясоїд П.А. Загальна психологія: Навч.посібник / П.А. М'ясоїд – К.: Вища школа, 2000. – 479 с.

5. Немов Р.С. Психология: Учеб. для студентов высш.пед.учеб.заведений:В 3 кн.Кн.1.Общие основы психологии – 3-е изд. / Р.С.Немов – М.: Гуманит.изд.центр ВЛАДОС, 1997. – 688 с.

6. Основи психології: Підручник / За заг. О.В.Киричука, В.А.Роменця. Вид. 5-е, стереотип.. - К.: Либідь, 2002. – 632с.

7. Петровский А.В. Психология: Учебник для студ. высш. пед. учеб. заведений. – 2-е изд., стереотип. / А.В. Петровский, М.Г. Ярошевский. - М.: Изд.центр "Академия", 2001. – 512 с.

8. Платонов К.К. Занимательная психология / К.К Платонов. – М.: Молодая гвардия, 1986. – 224 с.

9. Психология. Словарь [под ред.А.В.Петровского, М.Г.Ярошевского] – М.: Политиздат, 1990. – 494 с.

10. Рубинштейн С. П. Основы общей психологии / С.П. Рубинштейн. – Санкт-Петербург: Питер, 2002. – 720 с.

11. Филатов Ф. Р. Общая психология / Ф.Р. Филатов. – Ростов-на-Дону, 2005. – 448 с.

12. Хьелл Л. Теории личности / Л. Хьелл, Д. Зиглер. – Санкт-Петербург: Питер, 1999. – 606 с.

Питання на контрольну роботу № 3 (модуль):

1. Історія розвитку поняття «особистість».

2. Соціальне середовище і особистість.

3. Індивід, особистість, індивідуальність.

4. Структура особистості за З. Фрейдом.

5. Структура особистості за Е. Берном.

6. Структура особистості за К. Платоновим.

7. Спрямованість як основна підструктура особистості.

8. Форми спрямованості особистості.

9. Потреби. Види потреб.

10. Ієрархія потреб за А. Маслоу.

11. Самооцінка

12. Рівень домагань.

13. Особистість і діяльність.

14. Поняття про діяльність.

15. Схема (структура) діяльності.

16. Мотиви, цілі, дії.

17. Внутрішні і зовнішні дії.

18. Ектеріоризація, інтеріоризація.

19. Знання, вміння навички.

20. Види знань.

21. Види діяльності.

22. Поняття про провідну діяльність.

Тема 8. Психічні пізнавальні процеси.

Пізнання – вища форма психічного відображення дійсності, що носить активний, виборчий та відображаючий характер. Види психічних пізнавальних процесів: увага, відчуття, сприйняття, пам'ять, мислення, уява, мовлення і мова.

Увага як спрямованість і зосередженість психіки на певних подразниках. Фізіологічні механізми уваги: орієнтовний рефлекс. Види уваги: мимовільна (ненавмисна) увага, довільна (навмисна) увага і післядовільна увага. Вчення Ухтомського про домінанту. Властивості уваги: обсяг, стійкість, концентрація, розподіл, переключення, предметність, коливання. Внутрішні і зовнішні умови уваги. Способи організації уваги.

Відчуття – найпростіший психічний пізнавальний процес, що полягає у віддзеркаленні окремих властивостей і якостей предметів, безпосередньо впливаючих на органи чуття. Поняття рецептора. Будова аналізатора. Види рецепторів за подразником: тангорецептори, стіборецептори, фоторецептори, фонорецептори. Типи рецепторів і відчуттів у залежності від місця знаходження: екстерорецептори, інтерорецептори, пропріорецептори. Пороги чутливості: верхній, нижній, диференційований. Властивості відчуттів: якість, інтенсивність, адаптація, синестезія.

Сприйняття – психічний пізнавальний процес, що відображає властивості і якості предметів в їх сукупності при безпосередньому впливі на органи чуття. Сприйняття – єдність чуттєвого і логічного, відчуття та думки. Властивості сприйняття: предметність або об'єктивація, цілісність, константність, осмисленість, вибірковість, апперцепція. Складні форми сприйняття: сприйняття руху, сприйняття простору, сприйняття часу, сприйняття людини людиною. Пороги сприйняття. Канали сприйняття, репрезентативні системи: аудіальна, візуальна, кінестетична.

Пам'ять як процеси запам'ятовування, збереження, відтворення та забування слідів минулого досвіду. Місце пам'яті в системі пізнавальної діяльності. Теорії пам'яті: «слідових» умовних рефлексів Павлова, біохімічна теорія, асоціативна теорія. Види пам'яті за змістом (способом запам'ятовування): рухова (моторна), образна, емоційна, символічна (словесно-логічна). Види пам'яті за тривалістю зберігання інформації: миттєва, короткочасна, оперативна, проміжна (буферна), довготривала. Види запам'ятовування: довільне, мимовільне. Види відтворення: впізнавання, пригадування, спогад. Забування – процес згасання слідів минулого досвіду. Закон забування Еббінгауза. Умови успішного запам'ятовування: повторення, осмисленість, наявність установки, стан уваги, зв'язок з позитивними емоціями, усвідомлення необхідності запам'ятовування, ефект краю, ефект перерваної (незавершеного) дії (ефект Зейгарник), асоціація.

Мислення – вища форма психічної діяльності, найбільш складний пізнавальний процес, що представляє собою цілеспрямоване, опосередковане і узагальнене віддзеркалення суб'єктом суттєвих зв'язків і відносин предметів, явищ і ситуацій, встановлення закономірностей їх змін, причин і наслідків, загальних принципів, Прогнозування майбутніх подій, вирішення актуальних завдань. Основні особливості процесу мислення. Фізіологічна основа мислення: аналітико-синтетична діяльність кори великих півкуль. Думка як основна одиниця мислення. Види мислення: наочно-діюче, наочно-образне, словесно-логічне. Інші класифікації мислення. Основні операції мислення: порівняння, аналіз, синтез, абстрагування, конкретизація, узагальнення, класифікація, систематизація. Індивідуальні особливості мислення. Поняття інтуїції, інсайту, інтелекту. Функції інтелекту.

Уява – психічний пізнавальний процес формування образу предмета, ситуації чи іншого аспекту дійсності на основі наявних вражень і уявлень. Види уяви: відтворює, творче, аглютинація; пасивно-мимовільна, активно-довільна, мрія, марення.

Мовлення і мова. Мова – суспільно-історичний продукт, творцем і носієм якого є народ. Відмінності мовлення від мови. Функції мовлення: комунікативна, номінативна, сігніфікативна. Види мовлення: внутрішнє, зовнішнє, уснє, письмовє, монолог, діалог. Допоміжні засоби мови.