 
        
        Великобританія в роки кризи
.docВелика Британія в роки кризи.
- 
Криза розпочалась пізніше, ніж в інших розвинутих країнах (на початку 1930 р.) 
- 
Найбільшої глибини криза досягла навесні 1932 р. 
- 
Економічне падіння не таке значне, як у США, Франції та Німеччині, оскільки економіка Великої Британії не зазнала «процвітання» в роки стабілізації. 
- 
Найскрутнішим було становище традиційних галузей промисловості – вуглевидобувної, металургійної, текстильної, суднобудування тощо. 
- 
Важке становище сільського господарства (зниження цін на сільськогосподарську продукцію на 34 %). 
- 
Скорочення зовнішньоторговельного обігу більше ніж у 2 рази. 
- 
Падіння вартості фунта стерлінга на одну третину. 
- 
Безробіття (3 млн осіб). 
Спроби реформування Британської імперії Національним урядом (1931-1940 рр.)
Національний уряд – коаліційний уряд лейбористів, консерваторів та лібералів; перебував при владі в 1931-1940 рр.
| Мета | Подолання кризи та її наслідків | 
| Лідери | Лейборист Р.Макдональд (1931-1935), консерватор С.Болдуїн (1935-1937), консерватор Н.Чемберлен (1937-1940) | 
| Діяльність | Відмова від золотого забезпечення національної валюти з метою ліквідації бюджетного дефіциту Ставка на державне регулювання економіки і політику протекціонізму. Зростання капіталовкладень у різні галузі економіки, покращення умов зовнішньої торгівлі. Нестабільність та нерівномірність економічного піднесення (вугільна, будівельна і текстильна промисловість на 1937 р. не змогли досягти до кризового рівня). Створення для боротьби з конкуренцією стерлінгового блоку – валютного об’єднання держав на чолі з Великою Британією, що вели між собою розрахунки у фунтах стерлінгів і підтримували певний курс своїх валют відносно англійського фунта і своїх валютних резервів. 1931 р. – прийняття Вестмінстерского статуту, який надавав домініонам суверенні права. Зростання військового виробництва. Боротьба проти радикальних політичних сил – комуністів і фашистів (прийняття законів, спрямованих проти радикальних рухів: «Про підбурювання до заколоту» (1934), та «Акту про громадський порядок» (1937). | 
