
7 Слайд
Учитель.
Традиції
українського авангарду в музиці
започаткував Б. Лятошинський. Молодша
генерація композиторів слідом за С.
Людкевичем направляють свою творчість
у бік інструментальної музики. Новаторські
тенденції виявилися у творчості
композитора Віктора Косенка. В історію
української музики увійшов, насамперед,
як неперевершений лірик. Його вокальна,
камерна і симфонічна творчість наповнена
романтичними інтонаціями слов’янської
музики і народної пісні.
7 група: доповідь учнів «Творчість Віктора Косенко (1896-1938рр.)»
8 Слайд
Учитель. Помірковано-модерний напрям репрезентує Василь Олександрович Барвінський. Композитор, піаніст, музичний критик, педагог, диригент, почесний доктор Українського університету в Празі (1938р.). Особливістю творчості митця є нахил до мініатюрного та інструментального жанру, особливо до фортепіанного. У 1929-1930рр. написав увертюру до опери «Ой, не ходи, Грицю, та й на вечорниці» («Маруся»).
Творчість Василя Барвінського стала поворотним пунктом від суто вокально-хорового до урівноваженого вокально-інструментального напрямку розвитку української музики.
«Тандем» Барвінський – Людкевич є взагалі явищем унікальним. Дві талановиті, рівновеликі постаті зуміли протягом усього життя не лише плідно співпрацювати, а й творити своєрідне, гармонійне ціле.
8 група: «Творчість В. Барвінського (1888-1963)», «Корифеї українського співочого мистецтва: С.Крушельницька, Б.Руденко», «Фронтовий джаз-ансамбль К.Шульженко».
9 Слайд
10 Слайд
Учитель.
Сьогодні ми познайомилися з творцями
української музики, але ми не можемо
обійти увагою нашого земляка, видатну
особистість, «золотий голос України»
- Іван Семенович Козловський (1900 –
1993рр.). Народився І.С. Козловський у
селі Мар’янівка Київської області, а
в сім років батьки віддали хлопчика на
навчання до церковної школи при
Свято-Михайлівському монастирі. У
1917-1919 рр. навчався у Київському
музично-драматичному інституті ім.. М.
Лисенка, потім співав у хорі О. Кошиця.
У 1922 р. дебютував у партії Фауста («Фауст»
Гуно) на сцені Полтавської опери.
І.С. Козловський зачаровував
емоційністю, легкістю і теплотою звучання
голосу. Співак виконував твори композиторів
Глінки, Чайковського, Рахманінова,
Бетховена та інших. Він чудово знав
українську класичну народну музику,
широко пропагував творчість Лисенка,
Гулака-Артемовського, Степового,
Стеценка, а також українські народні
пісні. У 1926 році І. С.Козловський переїхав
до Москви, але він ніколи не забував про
свою рідну Мар’янівку. Сьогодні там
діє меморіальний музей-садиба, яка є
архітектурно-етнографічною та
історико-культурною цінністю.
Прослуховування творів у виконанні видатного тенора XX ст., класика світового вокального мистецтва І. С.Козловського.
Завдання: скласти асоціативне гроно «І.С.Козловський».
Підсумки уроку.