Пісні пісень

Оспівування відбувається на духовному і зовнішньому рівні, бо наречений описує зовнішні якості нареченої, а наречена навпаки – описує такі самі риси свого нареченого. Ант.: у царя Соломона було дуже красиве кохання, яке він яскраво описав; описував і свої відчуття, і спробував відчути, як жінка ставиться до нього; розуміли цей твір так, як він і виглядає; на питання, що цей твір робить у Біблії «тут ідеться про любов, це те, що з’єднує людину і Бога»; Кап.: Григорій Ниський говорив, що в даному випадку під нареченим треба розуміти Бога, а під нареченою – людську душу. Тому в творі описуються не просто стосунки між чоловіком і жінкою, а яскраві стосунки між Богом та душею.

Об’єкти для тлумачення:

Душа зазначається, що вона чорна (наречена говорить, що вона чорна, але гарна); смугла; поставили мене стерегти виноградники, бо свого власного винограднику я не стерегла:

– бо душа є гріховною, сонце – це зовнішній світ, який тисне на людину спокусами, тому людська душе не може стояти під натиском. Але при цьому душа зізнається, що вона красива, бо є потенційно чистою і красивою. Саме тому, що вона не вберегла чистоту, вона говорить, що не стерегла свій виноградник (внутрішній спокій та чистоту), а стерегла чужий (як приходить духовне життя до інших людей).

Вся друга глава Пісні Пісень – оспівування нареченого і нареченої. Арамейською мовою було написано у віршах.

Об’єкт для тлумачення: Кап.: Г. Ниський: Бог завжди випробовує людську душу, час від часу Він відступає від людини, зникає (як наречений вночі), і робить це з педагогічною метою; Бог хоче побачити, як людина себе поводитиме: як душа шукатиме Бога, то Бог повертається ще з більшою силою до цієї людини.

Описати стосунки між Богом і душею можна тільки в образах нареченого і нареченої, які знаходяться на вершині своїх відчуттів один до одного.

Еклесіаста

Суета сует ??

Це одне з імен царя Соломона, тому цю книгу можна тлумачити як книгу Соломона. Те, що він описує, підтверджується різними джерелами (істор книгами Біблії, істор дослідженнями вчених). Соломон втрачав свій зв'язок з Богом, було багато жінок, почитав навіть їх богів, потім наступало каяття, в такі моменти писатися подібні тексти.

1 І 2 , з 4 до 12 глави

Перші глави не містять розмірковувань про Бога.

книга Еклесіаст тлумачилася по-різному,але великого розходження не було, бо ця книга є не зовсім символічною, а зрозумілою. Ант.: сповідь людини, яка проживал яскраве, наповнене різними пристрастями життя, і дійшла до філософських позицій: 1) у світі все повторюється, нічого нового знайти неможливо, тому життя не має сенсу; 2) з Богом життя одразу наповнюється іншим змістом, життя людини заради з’єднання з Богом є змістом життя. Олекс.: теж все це бачили і погоджувалися; вони побачили 2 образи людини: 1 – це стан душі людини, яка прагне прожити все життя, пробуючи всі можливі спокуси життєві і не знаючи про те, що є Бог; послідовне перепробування кожної спокуси призводить до розуміння, що все суєта, немає ніякого внутрішнього задоволення (символ грішника); 2 – душа, яка розуміє, що світ створений Богом, все підпорядковано Богу, людина є частиною Божого світу, і людині властиво переживати радість від розуміння себе Божою одиницею (символ праведника); радість життя є головною складовою життя людини, яка живе з Богом.