Правила ведення щоденника-звіту

1. Щоденник – це основний документ, що стисло відображає всю роботу студента-практиканта у відповідному навчальному закладі і свідчить про поступове формування його педагогічного досвіду, про професійну адаптацію майбутнього фахівця і про ступінь його готовності до самостійної педагогічної діяльності.

2. Поточні записи у щоденник студент-практикант зобов’язаний робити у кінці кожного робочого дня.

3. Студент-практикант зобов’язаний протягом всього періоду практики завжди мати щоденник при собі і надавати його керівникам навчального закладу, офіційним керівникам своєї практики, завідувачеві кафедри та деканові за їхньою вимогою для поточного і підсумкового контролю та внесення відповідних записів і оцінок.

4. Наприкінці практики студент заповнює у щоденнику розділ «Звіт про підсумки практики”, а керівники практики від школи уміщують у цьому щоденнику характеристику на практиканта як вчителя та класного керівника (вказавши оцінки). Обидві характеристики завіряє директор школи підписом і печаткою.

Виконання програми психолого-педагогічного модулю педагогічної практики студентів 5 курсу передбачає організацію їхньої самоосвітньої, виховної, психодіагностичної та методичної (в тому числі і дослідно-пошукової) діяльності впродовж п’яти тижнів у три етапи:

Програма педагогічної практики

Педагогічна практика здійснюється у три етапи:

1. Перший етап – адаптаційно-професійний, що обіймає 1 та 2 тижні, передбачає:

• ознайомлення студентів зі специфікою організації виховної (аудиторної та позааудиторної) роботи у школі та закріпленому класі, культурно-дозвіллєвою діяльністю учнів у вільний час;

• орієнтацію в системі внутрішкільних освітньо-виховних, соціально-педагогічних і професійних відносин і зв’язків;

• складання й затвердження індивідуального плану роботи студента-практиканта як вчителя-психолога (діагноста, аналітика), вчителя-вихователя (класного керівника, менеджера культурно-дозвіллєвої діяльності учнів) і вчителя-дослідника;

• знайомство й установлення позитивного морально-психологічного контакту з класним колективом, його керівником;

• відвідування виховних заходів і уроків у закріпленому класі (за розкладом), їх психолого-педагогічний аналіз;

• організацію цілеспрямованого спостереження за учнями закріпленого класу, добір методик для більш ґрунтовного психолого-педагогічного обстеження їх особливостей;

• відвідування аудиторних і позааудиторних виховних заходів досвідчених учителів (за планом школи) з подальшим їх психолого-педагогічним аналізом (не менше 2-х);

• ознайомлення з передовим досвідом виховної, психолого-педагогічної та науково-дослідницької роботи школи;

2.Другий етап – освітньо-професійний, що обіймає 2- 3 тижні, передбачає:

• накопичення уявлень щодо характеру і змісту виховної діяльності учнів різного віку, функціональних обов’язків класного керівника, освоєння основних форм позанавчальної виховної діяльності;

• самостійну розробку планів-конспектів та відповідного методичного забезпечення пробних виховних заходів (з геограафії та за вільною темою) з їх подальшою практичною реалізацією у прикріпленому класі;

• психолого-педагогічний самоаналіз і обговорення пробних заходів у присутності класного керівника чи керівника практики з педагогіки/психології;

• відвідування пробних виховних заходів інших студентів-практикантів, участь у їх психолого-педагогічному обговоренні;

• визначення тем, розробка сценаріїв і організація підготовки до проведення залікових виховних заходів (не менше 1);

• вивчення особливостей індивідуального стилю педагогічної (виховної) діяльності за допомогою самодіагностики (Діагностика рівня емпатії (В.В.Бойко), Методика діагностика рівня емоційного вигорання (В.В.Бойко), Методика діагностики схильності до конфліктної поведінки К.Томаса, Визначення інтегральних форм комунікативної агресивності В.В.Бойко, Експрес-діагностика схильності до невмотивованої тривожності В.В.Бойко, Методика діагностики рівня суб’єктивного контролю Дж.Роттера, Методика діагностики міжособистісних стосунків Т.Лірі.);

• оволодіння методами і прийомами вивчення вікових та індивідуальних особливостей вихованців, встановлення рівнів їхнього інтелектуального, морального, естетичного, фізичного, соціального розвитку;

• добір інформації про учнів досліджуваного класу (біографія, сімейні обставини виховання, стан перебування у класному колективі, фактори академічної успішності, рівень інтелектуального, морального, фізичного розвитку, пізнавальні та позашкільні інтереси, особливості спілкування і та ін.) шляхом вивчення шкільної документації, співбесід з ними, спостереження за їхньою поведінкою на уроках і перервах, використання методів психодіагностики (зокрема, за методиками: Дж.Морено “Соціометрія”, “Методика визначення атмосфери в групі”, “Методика визначення психологічного клімату групи”, “Методика визначення індексу групової згуртованості” Сішора та ін.), а також методів опитування учасників навчально-виховного середовища (однокласників, батьків, вчителів і та ін.).

3.Третій етап – професійно-педагогічний, що обіймає 4-5 тижні, передбачає:

• самостійну розробку плану-конспекту, організацію підготовчої роботи та проведення залікового виховного заходу;

• психолого-педагогічний самоаналіз залікового виховного заходу;

• обробку результатів психодіагностики досліджуваного контингенту учнів певного класу, їх аналіз та інтерпретацію, формулювання висновків;

• складання психолого-педагогічної характеристики досліджуваного класного колективу;

• оформлення щоденника педагогічної практики (в тому числі плану-конспекту сценарію залікового виховного заходу, психолого-педагогічної характеристики класного колективу, профілю власного “індивідуального стилю педагогічної діяльності”);

• підготовка звіту про виконання індивідуального плану роботи студента-практиканта;

• захист звіту про виконання індивідуального плану роботи студента-практиканта з психолого-педагогічного модуля педагогічної практики.

З програмою педпрактики ознайомлен__ _____________________

(Підпис студента-практиканта)