
- •Перелік скорочень
- •1 Пасивні компоненти
- •1.1 Резистори
- •1.2 Конденсатори
- •1.3 Індуктивні компоненти
- •1.4 Запитання та завдання для самоконтролю
- •Література [8-9]
- •2 Діоди і діодні схеми
- •2.1 Класифікація і маркування діодів
- •Для стабілітронів і стабісторів:
- •2.2 Параметри і характеристики діодів
- •2.3 Напівпровідникові стабілітрони
- •2.4 Варикапи
- •2.5 Випрямляючі діоди
- •2.6 Тунельні діоди
- •2.7 Високочастотні діоди
- •2.8 Обернені діоди
- •2.9 Імпульсні діоди
- •2.10 Запитання та завдання для самоконтролю
- •Література [10-16]
- •3 Біполярні та уніполярні транзистори
- •3.1 Структура транзисторів
- •3.2 Класифікація біполярних та уніполярних транзисторів
- •3.3 Принцип дії біполярного транзистора
- •3.4 Статичні параметри біполярних транзисторів
- •3.5 Режими роботи і статичні характеристики біполярних транзисторів
- •3.6 Параметри транзистора як чотириполюсника
- •3.7 Частотні властивості біполярного транзистора
- •3.8 Принципи підсилення в транзисторі при активному режимі роботи
- •3.9 Робота транзистора в імпульсному режимі
- •3.10 Будова та характеристики уніполярних транзисторів
- •3.12 Параметри уніполярних транзисторів
- •3.13 Частотні властивості уніполярних транзисторів
- •3.14 Запитання та завдання для самоконтролю
- •Література [10-16]
- •4 Показники та характеристики аналогових електронних пристроїв
- •4.1 Коефіцієнти підсилення
- •4.2 Амплітудно-частотна характеристика. Коефіцієнти частотних спотворень
- •4.3 Фазочастотна характеристика
- •4.4 Перехідні характеристики. Спотворення імпульсних сигналів
- •4.5 Нелінійні спотворення. Коефіцієнт нелінійних спотворень
- •4.6 Амплітудна характеристика. Динамічний діапазон
- •4.7 Коефіцієнт корисної дії. Номінальна вихідна потужність
- •4.8 Внутрішні завади аналогових пристроїв
- •4.9 Запитання та завдання для самоконтролю
- •Література [1, 17-20]
- •5 Зворотний зв’язок і його вплив на показники та характеристики аналогових пристроїв
- •5.1 Основні засоби забезпечення зворотного зв’язку
- •5.2 Вплив зворотних зв’язків на коефіцієнти підсилення струму та напруги
- •5.3 Вплив зворотних зв’язків на вхідний та вихідний опір
- •5.4 Вплив зворотного зв’язку на інші показники пристрою
- •5.5 Стійкість пристрою зі зворотним зв’язком
- •5.6 Запитання та завдання для самоконтролю
- •Література [1, 6, 17-25]
- •6 Забезпечення та стабілізація режиму в каскадах аналогових пристроїв
- •6.1 Кола живлення каскадів на уніполярних транзисторах
- •6.2 Кола живлення каскадів на біполярних транзисторах
- •6.3 Динамічні характеристики каскадів
- •6.4 Запитання та завдання для самоконтролю
- •Література [19-27]
- •7 Каскади попереднього підсилення
- •7.1 Аналіз властивостей каскаду зі спільним витоком в частотних областях
- •7.2 Аналіз резисторного підсилювального каскаду зі спільним емітером у різних частотних областях
- •7.3 Перехідні характеристики резисторного підсилювального каскаду
- •7.4 Повторювачі напруги
- •7.5 Повторювачі струму
- •7.6 Каскади з динамічним навантаженням
- •7.7 Диференціальні каскади
- •7.8 Каскади на складених транзисторах
- •7.9 Запитання та завдання для самоконтролю
- •Література [1, 22-28]
- •8 Корекція частотних та перехідних характеристик
- •8.1 Необхідність корекції та її принципи
- •8.2 Методи визначення параметрів, що забезпечують рівномірність ачх та лінійність фчх у найбільшій області частот
- •Введемо для спрощення нові змінні
- •8.3 Каскади з індуктивною вч корекцією
- •8.4 Каскади з вч корекцією на основі частотно залежного зворотного зв'язку
- •8.5 Каскади з нч корекцією
- •8.6 Запитання та завдання для самоконтролю
- •Література [22-25]
- •9 Вибірні каскади
- •9.1 Класифікація, параметри та характеристики вибірних каскадів
- •9.2 Резонансні діапазонні каскади з автотрансформаторним, трансформаторним і комбінованим зв’язками
- •9.3 Смугові каскади
- •9.4 Запитання та завдання для самоконтролю
- •Література [4, 5, 29]
- •10 Каскади кінцевого підсилення
- •10.1 Вимоги до каскадів кінцевого підсилення
- •10.2 Основні режими роботи підсилювальних каскадів
- •10.3 Однотактні каскади кінцевого підсилення
- •10.4 Двотактні каскади кінцевого підсилння
- •10.5 Визначення нелінійних спотворень
- •10.6 Вибір транзисторів для каскаду кінцевога підсилення
- •10.7 Кінцеві каскади підсилення потужності, що працюють у режимі з шім
- •10.8 Запитання та завдання для самоконтролю
- •Література [1, 19-21]
- •11 ОпераційнІ підсилювачі
- •11.1 Основні показники операційних підсилювачів та вимоги до них
- •11.2 Типові структури та каскади операційних підсилювачів
- •11.3 Застосування зворотного зв’язку у операційних підсилювачах для утворення пристроїв аналогової обробки сигналів
- •11.4 Ачх та фчх операційного підсилювача
- •11.5 Забезпечення стійкості операційних підсилювачів, що охоплені зворотним зв’язком
- •11.6 Запитання та завдання для самоконтролю
- •Література [30-34]
- •12 КаскАди на операційних підсилювачах, що здійснюють операції над сигналом
- •12.1 Інвертувальні каскади
- •12.2 Неінвертувальні каскади
- •12.3 Диференційні каскади
- •12.4 Інтегрувальні і диференціювальні каскади
- •12.5 Логарифмічні та антилогарифмічні каскади
- •12.6 Аналогові помножувачі та подільники
- •12.7 Перетворювачі опору. Конверсія та інверсія імпедансу
- •12.8 Розрахунок каскадів на оп
- •12.9 Запитання та завдання для самоконтролю
- •Література [27-35]
- •13 Активні фільтри
- •13.1 Загальні відомості про фільтри
- •13.2 Фільтри Баттерворта і Чебишева
- •13.3 Фільтри Бесселя
- •13.4 Порівняння фільтрів різних типів
- •13.5 Схеми активних фільтрів на оп
- •13.6 Проектування фільтрів на джерелах напруги керованих напругою
- •Елементів фільтрів
- •13.7 Фільтри, що будуються на основі методу змінного стану
- •13.8 Схемні рішення фільтрів
- •13.9 Запитання та завдання для самоконтролю
- •Література [27-35] література
- •Глосарій
11.5 Забезпечення стійкості операційних підсилювачів, що охоплені зворотним зв’язком
Для
того, щоб виключити амплітудно–фазові
спотворення у заданій смузі частот,
необхідно в цій смузі забезпечити
рівномірну АЧХ і лінійну ФЧХ. Це
досягається за допомогою ВЗЗ. Але,
необхідно мати на увазі, що якщо лінія
перетинає ділянку спаду АЧХ, що має
швидкість падіння –40 або –60дБ/дек, зсув
фази вихідного сигналу ОП відносно
вхідного досягає – 1800чи перевищує
цю величину. Разом з початковим
(схемотехнічним) зсувом фаз між інверсним
входом і виходом ОП, що дорівнює – 1800,
сумарний зсув фаз у колі ВЗЗ на частоті
буде складати – 3600, що викличе
самозбудження схеми, якщо на цій частоті
коефіцієнт підсилення пристрою
ще перевищує 1.
Таким
чином, для ОП, що має АЧХ вказаного типу,
недоцільно забезпечувати глибину ВЗЗ
більшу, ніж
,
оскільки безпосередньо за другою
частотою зламу сумарний фазовий зсув
у колі ВЗЗ буде додатний (тобто, до зсуву
фаз між інвертувальним входом і виходом
ОП додається внутрішній зсув, більший
за 1800) і схема самозбуджується.
Тому
основна вимога забезпечення стійкості
пристрою на некоректованому ОП така:
пряма, що відповідає підсиленню
,
яке вимагається від пристрою на ОП із
замкненим колом ВЗЗ, повинна обов'язково
перетинати ділянку АЧХ з нахилом –20
дБ/дек. Ця вимога відповідає максимально
можливому запасу фази у колі ВЗЗ до
самозбудження (для частоти
запас фази 900,
а для
–
00).
У
більшості випадків може бути достатним
і менший запас фази на самозбудження,
тому у підсилювачах з замкненим колом
ВЗЗ вдається використовувати також
частину ділянки з нахилом –40дБ/дек. В
цьому випадку АЧХ підсилювача буде мати
викид поблизу частоти
,
а на перехідній характеристиці з'явиться
значний викид, що характерний для систем
з відносною стійкістю.
Цю вимогу дуже важко забезпечити, коли ОП включений як повторювач напруги оскільки при цьому коефіцієнт передачі у колі ЗЗ дорівнює коефіцієнту передачі при розімкненому колі ЗЗ.
Максимальний
запас фази на самозбудження особливо
бажаний у тих випадках, коли навантаження
схеми у процесі роботи змінюється чи
має ємнісний характер. У останньому
випадку вихідний опір ОП утворює з
фазозсувне коло, внаслідок чого можливе
самозбудження навіть у тому випадку,
якщо ОП має деякий запас стійкості за
фазою.
Усунути
самозбудження схеми на ОП можливо за
рахунок зрізання зайвої смуги підсилення,
щоб сумарна (результуюча) АЧХ ОП проходила
з нахилом –20 дБ/дек через точку одиничного
підсилення
.
Зсув фаз у такому підсилювачі на всьому
ВЧ спаді сталий і дорівнює 900.
Такий ОП має повністю оптимально
скоректовану частотну характеристику
і зветься скоректованим ОП. Зміна АЧХ
трикаскадного ОП за допомогою RC–ланок
з різними номіналами елементів показана
на рис. 11.7.
Для кожного конкретного типу ОП рекомендується відповідний набір RC–ланок, що підключаються до спеціальних високоомних точок схеми ОП. Ці точки вибираються з таким розрахунком, щоб зменшити номінали елементів кола корекції. У ряді випадків ОП випускаються постійно скоректованими. У коректованому ОП критерій стійкості задовольняється навіть тоді, коли вони включаються за схемою повторювача. В таких ОП за допомогою простої резистивної ланки у колі ВЗЗ можна отримати будь-яке значення коефіцієнта підсилення і при цьому не буде виникати самозбудження.
Коректувальні ланки можуть підключатися до входів ОП. ОП з більше ніж двома ланками корекції зустрічаються рідко, оскільки таким чином ускладнюється проектування, регулювання і експлуатація апаратури. Номінали коректувальних ланок і відповідні діаграми Боде наводяться у інструкціях з застосування конкретних ОП.
Рисунок 11.9 – Корекція АЧХ операційного підсилювача RC–ланками